Рішення від 16.02.2012 по справі 10/5025/2159/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"16" лютого 2012 р.Справа № 10/5025/2159/11

за позовом дочірнього підприємства Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства "Комерційне виробничо-заготівельне підприємство" Кам'янець-Подільський" с. Кам'янка, Кам'янець-Подільського району

до Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський

про визнання недійсним п.п. 4., 4.1., 4.2. рішення сесії міської ради від 18.11.2011 року №1

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1. -за довіреністю від 12.12.2011р.

Савчук М. О.- директор (в судовому засіданні 15.02.2012р.)

ОСОБА_2.- за довіреністю №194 від 12.12.2011р. (в судовому засіданні 15.02.2012р.)

відповідача: ОСОБА_3. - за довіреністю №1/02-28-1144 від 18.04.2011р. ( в судовому засіданні 15.02.2012р.)

Рішення приймається 16.02.2012р., оскільки в судовому засіданні 09.02.2012р. та 15.02.2012р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним п.п. 4., 4.1., 4.2. рішення сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 18.11.2011р. №1, згідно з яким припинено право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування ринку по проспекту Грушевського , 23 в м. Кам'янець-Подільський площею 3, 97 га дочірньому підприємству Кам'янець-Подільського РСТ "Комерційне виробничо-заготівельне підприємство "Кам'янець-Подільський" в зв'язку із використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та набуттям іншими особами права власності на споруди на даній земельній ділянці ; визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 05.04.2000р. ІІ-ХМ №002639, дочірньому підприємству Кам'янець-Подільського РСТ "Комерційне виробничо-заготівельне підприємство "Кам'янець-Подільський" та вирішено оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку в установленому порядку. Вважає, що рішення прийнято з перевищенням повноважень та з порушенням вимог законодавства.

Посилаючись на ст. 141 Земельного кодексу України, якою визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зазначає, що КВЗП " Кам'янець - Подільський" згоди на припинення права користування земельною ділянкою не давало і добровільно від права користування земельною ділянкою не відмовлялось. З моменту отримання державного акта на право постійного користування землею до сьогоднішнього дня КВЗП "Кам'янець-Подільський" використовує земельну ділянку виключно за цільовим призначенням - для обслуговування ринку. Звертає увагу на відсутність у відповідача документів, складених компетентним органом, які б вказували на порушення КВЗП " Кам'янець-Подільський" вимог земельного законодавства, а саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Вказуючи на приписи ст.19 Конституції України, ст.143 Земельного кодексу України, стверджує, що відповідач, приймаючи спірне рішення вийшов за межі наданих повноважень, оскільки у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Крім того , звертає увагу, що оскаржуваним рішенням було припинено право постійного користування позивачем земельною ділянкою площею 3, 97 га, однак при цьому не взято до уваги , що рішеннями міської ради , за згодою землекористувача до прийняття оскаржуваного рішення у позивача було припинено право користування земельною ділянкою 0.5898 га. Тому , Кам'янець - Подільска міська рада невправі була припиняти позивачу право користування частиною земельної ділянки , яка знаходиться в користуванні інших осіб.

Вказує й на те, що чинним законодавством не передбачено повноважень міської ради визнавати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою таким, що втратив чинність. Зазначає, що державний акт на право постійного користування лише посвідчує право на земельну ділянку, а підставою для набуття права користування земельною ділянкою є рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Просить врахувати, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке закріплене за позивачем на праві оперативного управління та те, що позивачем своєчасно і в повному обсязі сплачується земельний податок .

Відповідач у письмовому відзиві на позов та повноважний представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, вважає, що оспорюване рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства .

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що починаючи з 2002-2003 років частина переданої в постійне користування позивачу земельної ділянки була вилучена та передана в оренду іншим особам, які набули права власності на будівлі та споруди на цій ділянці. Такі дії здійснювались за письмової згоди позивача, рішеннями сесії відповідача, в яких одночасно вказувалось на необхідність позивачу внести відповідні зміни до державного акта на право постійного користування землею.

Акцентує увагу на тому, що жодного разу позивачем не було внесено змін до державного акту на право постійного користування землею, що призвело до виникнення невідповідності площі земельної ділянки та об'єктів землеустрою в користуванні позивача фактичним розмірам. Робить висновок, що державний акт ІІ-ХМ №002639 від 05.04.2000р. не є належним правовстановлюючим документом на користування землею в розумінні статті 126 Земельного кодексу України, оскільки він посвідчує право позивача на користування земельною ділянкою площею 3,97 гектара, що не відповідає дійсним розмірам вказаної ділянки за фактичним користуванням, які є суттєво меншими.

Зазначає, що на підставі викладеного, відповідачем було прийнято рішення про припинення права постійного користування землею позивачу, визнання таким, що втратив чинність державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХМ №002639 від 05.04.2000р. та зобов'язано позивача оформити належний правовстановлюючий документ на земельну ділянку згідно чинного законодавства України.

На думку відповідача, при прийняті цього рішення відповідач діяв виключно у спосіб та в межах повноважень, передбачених законом.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

Дочірнє підприємство Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства „ Комерційне виробничо - заготівельне підприємство „Кам'янець-Подільський” зареєстровано як юридична особа (дата первинної реєстрації 17.08.1998р., зміни-05.10.2004р. ), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 272065 Серії А01 .

Відповідно до постанови правління Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства № 69 від 28.12.1998р. включено до складу КВЗП „Кам'янець - Подільський„ КВП „Кооператор” разом з основними засобами , кредиторською заборгованістю , збитками та статутним фондом.

Згідно зі статутом Дочірнього підприємства Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства „Комерційне виробничо- заготівельне підприємство „Кам'янець-Подільський”, затвердженого правлінням районного споживчого товариства 01.08.1998р. ( із доповненнями, затвердженими постановою правління районного споживчого товариства № 69 від 29.12.1998р.) підприємство є правонаступником комерційного виробничо-заготівельного підприємства „Кооператор”.

Відповідно до статуту Дочірнього підприємство Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства „Комерційне виробничо - заготівельне підприємство „Кам'янець-Подільський”( в новій редакції), затвердженого постановою правління Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства від 05.11.2008р. №155 , зареєстрованого 13.11.2008р. засновником підприємства ( Ринку) є Кам'янець- Подільське районне споживче товариство, яке є власником майна. Ринок є повним правонаступником всіх прав та обов'язків комерційного виробничо - заготівельного підприємства „Кооператор”, дочірнього підприємства райспоживтовариства „Комерційного виробничо-заготівельного підприємства „Жванець” дочірнього підприємства райспоживтоварситва „Кам'янець-Подільське авто підприємство” .

Відповідно до п. 3.1 Статуту позивача ( в новій редакції) майно Ринку, що є власністю Засновника і закріплене за Ринком належить йому на праві оперативного управління, Ринок володіє, користується та розпоряджається ( за згодою Засновника) майном .

Рішенням 22-ї сесії Кам'янець-Подільської міської ради ХХІІ скликання від 19.03.1998р. №2 передано в постійне користування Комерційному виробничо-заготівельному підприємству „Кооператор” земельну ділянку площею 3,97 га по проспекту Грушевського,23 в м. Кам'янець-Подільському.

На підставі зазначеного рішення, дочірньому підприємству Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства „Комерційне виробничо- заготівельне підприємство „Кам'янець-Подільський” видано державний акт серії ІІ-ХМ №002639 від 05.03.2000р. , на право постійного користування земельною ділянкою площею 3, 97 га для обслуговування ринку, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №0111.

Відповідно до рішень Кам'янець-Подільської міської ради, прийнятих на протязі 2002р-2011р., які знаходяться в матеріалах справи, за згодою ДП КВЗП „Кам'янець-Подільський”, в зв'язку із набуттям іншими особами права власності на споруди на вищезазначеній даній земельній ділянці вилучено та припинено право постійного користування позивача частиною земельної ділянки загальною площею понад 0,5 га.

Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 18.11.2011 року №1 „Про припинення права остійного користування земельними ділянками”, керуючись пп.34 п.а ч.1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” , ст. 92 , п.п. в) г) ,е) ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України ,ч.1 ст. 59 ГК України, на підставі звернення комісії з проведення інвентаризації комунального майна вирішено : п.4 - припинити право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування ринку по проспекту Грушевського,23 в місті Кам'янець-Подільському площею 3,97га дочірньому підприємству Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства „Комерційне виробничо-заготівельне підприємство „Кам'янець -Подільський ”, в зв'язку із використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та набуттям іншими особами права власності на споруди на даній земельній ділянці ; п.4.1 - визнати таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ХМ №002639 від 05.04.2000 р., номер реєстрації в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 0111; п .4.2 дочірньому підприємству Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства „Комерційне виробничо-заготівельне підприємство «Кам'янець -Подільський” оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку в установленому порядку .

Позивач , вважаючи , що дане рішення прийнято з перевищенням повноважень та всупереч вимогам закону, звернувся до суду про визнання недійсним п.п.4.,4.1,4.2 рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 18.11.2011 року №1 .

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх в сукупності, суд враховує таке:

Згідно статей 13 , 14, 41 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, право власності на землю гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

За статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 19.03.1998р. №2 надано в постійне користування комерційному виробничо - заготівельному підприємству „Кооператор”, земельну ділянку площею 3,97 га по вул. Грушевського , 23.

На підставі цього рішення дочірньому підприємству Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства „Комерційне виробничо-заготівельне підприємство „Кам'янець-Подільський” ( який є правонаступником всіх прав та обов'язків комерційного виробничо- заготівельного підприємства „Кооператор”) видано державний акт Серії ІІ-ХМ №002639 від 05.04.2000р. на право постійного користування земельною ділянкою площею 3, 97 га для обслуговування ринку.

Відповідно до ст.10 Земельного кодексу ( в редакції чинній на момент прийняття рішення та видачі державного акта) до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування.

Статтею 19 Земельного кодексу передбачено , що земельні ділянки надавались в користування на підставі рішення відповідної ради.

Відповідно до ст.ст. 22, 23 цього кодексу право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

За приписами ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України ( в чинній редакції) належним чином зареєстрований державний акт є підтвердженням права особи на користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права та інтересу є визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування .

Стаття 152 Земельного кодексу України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачає, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Позивач просить визнати недійсним п.п.4,4.1.,4.2 рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 18.11.2011 року №1 „Про припинення права постійного користування земельними ділянками” відповідно до яких припинено право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування ринку по проспекту Грушевського, 23 в місті Кам'янець-Подільському площею 3,97 га дочірньому підприємству Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства „Комерційне виробничо-заготівельне підприємство „Кам'янець -Подільський”, в зв'язку із використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та набуттям іншими особами права власності на споруди на даній земельній ділянці ; визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ХМ №002639 від 05.04.2000 р., номер реєстрації в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 0111; зобов'язано дочірнє підприємство Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства „Комерційне виробничо-заготівельне підприємство „Кам'янець -Подільський” оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку в установленому порядку, оскільки дане рішення прийнято з перевищенням повноважень та всупереч вимог чинного законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи зацікавлених осіб в судовому порядку.

Відповідно до п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року №02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. А також, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав , передбачених ст. 141 Земельного кодексу України , перелік яких є вичерпним ( п. 2.8 Постанови Пленуму ВГСУ „ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах , що виникають із земельних відносин” від 17.05.2011р. №6 ) .

За приписами ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Статтею 143 Земельного кодексу України визначено перелік підстав, за наявності яких можливе примусове припинення прав на земельну ділянку шляхом звернення до суду. Зокрема , згідно п. а ч. 1 даної статті припинення прав на земельну у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ділянку здійснюється у судовому порядку.

За приписами ст. 144 ЗК України, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, посилався як на підставу припинення права користування земельною ділянкою - використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та набуття іншими особами права власності на споруди на земельній ділянці площею 3, 97 га.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Однак, в порушення зазначених приписів, відповідач не надав суду будь - яких доказів, які б свідчили про використання позивачем земельної ділянки за нецільовим призначенням. Крім того, судом звертається увага, що ст. 143 ЗК України передбачає , що при використанні земельної ділянки за нецільовим призначенням право користування припиняється у судовому порядку, а не за рішенням органу місцевого самоврядування.

Щодо іншої підстави припинення права користування земельною ділянкою, судом враховується те, що відповідачем також не надано суду доказів про набуття іншими особами права власності на споруди на земельній ділянці позивача загальною площею 3, 97 га.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що за згодою позивача за відповідними рішеннями Кам'янець-Подільської міської ради на протязі 2002р.-2011р. в зв'язку із набуттям іншими особами права власності на споруди, до прийняття оспорюваного рішення, вже було припинено право користування частиною земельної ділянки ( понад 0, 5 га) , яка була у користуванні відповідача.

Будь - яких інших заяв позивача про припинення права користування рештою земельної ділянки суду не подано.

Крім того, судом звертається увага й на те, що на земельній ділянці, яка надана в користування позивача знаходиться нерухоме майно, закріплене за позивачем на праві оперативного управління .

Щодо тверджень відповідача, про невнесення позивачем змін до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, судом враховується, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.04.2002 року N 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Матеріали справи не містять доказів , які б вказували на звернення позивача до відповідних органів про заміну державного акта серії ІІ-ХМ №002639 від 05.04.2000р.

Враховуючи приписи ст. 19 Конституції України, Закону України „Про місцеве самоврядування” , відповідачем не надано суду доказів , які б підтверджували право органів місцевого самоврядування приймати рішення якими визнавати такими, що втратили чинність державні акти на право постійного користування.

Крім того, рішення міської ради № 32 від 19.03.1998р., на підставі якого видано позивачу державний акт на право постійного користування серії ІІ-ХМ №002639 від 05.04.2000р. не оскаржувалось, не скасовано, не визнано таким, що припинило свою дію. В розумінні ст. 125 Земельного кодексу України державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є лише документом, який посвідчує право постійного користування земельною ділянкою.

При винесенні рішення судом зважається й на Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. № 5-рп/2005 в якому зазначено, що ст. 92 Земельного кодексу України відповідно до якої право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи, організації , що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України , не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте в установленому порядку станом на 01.01.2002р. до його переоформлення.

Крім того, відповідно до п. 8 Постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” №7 від 16.04.2004 N7 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 2 від 19.03.2010р.) вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК України перелік підстав для цього є вичерпним.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про визнання недійсним п.п.4,4.1,4.2 рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 18.11.2011 року №1 „Про припинення права остійного користування земельними ділянками” є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, а рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 18.11.2011 р. №1 в частині п.п.4.4.1.4.2 таким , що підлягає визнанню недійсним.

Сплата судових витрат по справі підлягає покладенню на відповідача згідно ст. 49 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.1, 2, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85,115. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов дочірнього підприємства Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства "Комерційне виробничо-заготівельне підприємство" Кам'янець-Подільський" с. Кам'янка, Кам'янець-Подільського району до Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсним п.п. 4., 4.1., 4.2. рішення сесії міської ради від 18.11.2011 року №1 задовольнити.

Визнати недійсним п.п. 4., 4.1., 4.2. рішення сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 18.11.2011року №1 „Про припинення права остійного користування земельними ділянками” .

Стягнути з Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський , майдан Відродження , 1 вул. (код 26571846) на користь дочірнього підприємства Кам'янець-Подільського районного споживчого товариства "Комерційне виробничо-заготівельне підприємство" Кам'янець-Подільський" вул. Вокзальна, 2 , с. Кам'янка, Кам'янець-Подільського району ( код 30156908) 941 грн. (дев'ятсот сорок одну гривню 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя Виноградова В.В.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2012р.

віддрук 3 прим: 1-до справи: 2-позивачу ( 32307, Хмельницька обл., Кам'янець -Подільський р-н , с.Кам'янка ;3-відповідачу ( 32300, Хмельницька обл.. м. Кам'янець-Подільський, майдан Відродження, 1- рекомендованим листом)

Попередній документ
21550754
Наступний документ
21550756
Інформація про рішення:
№ рішення: 21550755
№ справи: 10/5025/2159/11
Дата рішення: 16.02.2012
Дата публікації: 24.02.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано: