73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
16.02.2012 Справа № 5024/140/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс", м. Херсон,
до Комунального підприємства "Дніпровський ХБК", м. Херсон,
про стягнення 111 703 грн. 07 коп.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1.- представник, довіреність № 02 від 06.01.2012р.;
відповідача - не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Дніпровський ХБК" заборгованість за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 111 703 грн. 07 коп., з яких: 109 442 грн. 88 коп. основний борг, 1750 грн. 49 коп. пеня, 170 грн. 90 коп. борг з урахуванням індексу інфляції, 338 грн. 80 коп. борг з урахуванням 3 % річних. Також судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 2/02 від 31.12.2008р., додаткових угод до нього № 1 від 31.12.2008р., № 2 від 01.02.2009р. положення ст. 193 ГК України, ст. ст. 551,610, 612, 625, 903 ЦК України, ст. ст. 1,4, 12, 54 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.01.2012р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.02.2012р. о 10 год. 30 хв. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника відповідно до ст. 28 ГПК України не забезпечив, не зважаючи на ті обставини, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст.75 ГПК України.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.
31 грудня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс" (виконавець) та комунальним підприємством "Дніпровський ХБК" (замовник) було укладено договір № 2/02 про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі Договір) та додаткові угоди до нього № 1 від 31.12.2008 р., № 2 від 01.02.2009р.
Відповідно до даного Договору позивач зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
П. 13 Договору, викладеному в редакції відповідно до Додаткової угоди № 1 від 31.12.2008 року, сторони погодили порядок оплати за надання послуги, а саме: щомісячні платежі за надані послуги вносяться таким чином:
- 45% - в строк до 13 числа місяця, наступного за розрахунковим;
- 35% - в строк до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим;
- 20% - в строк до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до пп. 1 п. 20 Договору, відповідач зобов'язується оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.
Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання по наданню послуг з вивезення твердих побутових відходів відповідно до умов Договору, що підтверджується Актами наданих послуг підписаними сторонами: № ОУ-2/02-10 від 31.10.2011р., № ОУ-2/02-11 від 30.11.2011р., № ОУ-2/02-12 від 30.12.2011р. (а.с. 31-33 ).
Відповідач всупереч п. 13 та пп. 1 п. 20 Договору неодноразово порушував умови Договору, не здійснював своєчасної та повної оплати за надані йому послуги.
Таким чином, відповідно до акту звіряння розрахунків за 01.10.2011р.-26.01.2012 р. загальна сума заборгованості відповідача становить 109 442,88 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт та Актами звіряння розрахунків між сторонами.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем 19.01.2012 року було направлено претензію від 19.01.2012 р. за вих. № 11 на адресу відповідача з вимогою сплатити суму боргу, однак до теперішнього часу заборгованість за надані послуги відповідачем не сплачено.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 109 442,88 грн. відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 109 442, грн. 88 коп., є доведеними і обґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами пп.1 п. 23 Договору передбачено, що відповідач несе відповідальність згідно із законом і цим договором за несвоєчасне внесення плати за послуги. При цьому він оплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який пеня нараховується, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.
В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення сум з урахуванням індексу інфляції у розмірі 170 грн. 90коп., 3% річних у розмірі 338 грн. 80 коп. та пені у розмірі 1750 грн. 49 коп., що розраховані позивачем підлягають задоволенню.
Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 2234 грн. 10 коп. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Дніпровський ХБК" (ідентифікаційний код - 35027911, адреса - 73000, м.Херсон, вул. Радянська, 45 п/р № 26008011244501 у ПАТ "Альфа-Банк" в м. Києві, МФО 300346) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс" (ідентифікаційний код -34554917, адреса -73000, місто Херсон, вул. Нафтовиків, 35 п/р № 26000310057101 у філії АБ "Південний" в м.Херсоні, МФО 352640) 109 442грн. 88коп. основного боргу, 1750грн. 49коп. пені, 338грн. 80коп. з урахуванням 3% річних, 170грн. 90коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції та 2234грн. 10коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "22" лютого 2012 р.