"05" січня 2012 р.Справа № 9/65/5022-1487/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
Розглянув справу
за позовом Тернопільського міського комунального закладу "Станція швидкої медичної допомоги", вул. Рєпіна, 11, м. Тернопіль, 46000
до відповідача Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, майдан Волі, 1, м. Тернопіль, 46001
про стягнення збитків у розмірі 8 978 грн. 08 коп.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1., довіреність від 26.10.2011р.
відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 19/2656 від 01.09.11 р.
Представникам позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
У судовому засіданні 05.01.2012р. оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Суть справи: Позивач - Тернопільський міський комунальний заклад "Станція швидкої медичної допомоги", вул. Рєпіна, 11, м. Тернопіль звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, майдан Волі, 1, м. Тернопіль про стягнення збитків в сумі 8 978 грн. 08 коп.
Позов обґрунтовується долученими до позовної заяви копіями документів, а саме : акту контрольно-ревізійного відділу в м.Тернополі та Тернопільському районі від 28.03.2011року №17-22/33; договору про співпрацю між Тернопільським державним медичним університетом імені І.Я. Горбачевського та головним лікарем комунального центру швидкої медичної допомоги Джусом М.Я. від 29.08.2009 року; договору про співпрацю між Тернопільським державним медичним університетом імені І.Я. Горбачевського та комунальним центром швидкої медичної допомоги; розрахунку видатків на оплату комунальних послуг по утриманню приміщень; та іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 31.10.2011р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 15.11.2011 р. на 16 год. 40 хв. У зв'язку із відрядженням судді Гевка В.Л. у м. Львів терміном з 14.11.2011р. по 18.11.2011р. (наказ №333-к від 09.11.2011р.), судове засідання у справі № 9/65/5022-1487/2011, призначене на 15 листопада 2011 року переносилось на 29.11.2011 р., а також, відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 12.12.2011р., на 20.12.2011р., та на 27.12.2011р. та оголошувались перерви в судовому засіданні до 03.01.2012р. та до 05.01.2012р.
В судовому засіданні 29.11.2011р. суд перейшов до розгляду справи по суті.
Строк вирішення спору у справі 9/65/5022-1487/2011 встановлено до 27.12.2011р. За клопотанням відповідача від 27.12.2011р., з урахуванням вимог ч. 3 ст. 69 ГПК України, в якій зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, та у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України, ухвалою господарського суду від 27.12.2011р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів, а саме до 11.01.2012р.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав повною мірою, обґрунтовуючи тим, що згідно наказу МОЗ України від 14.09.1998 р. № 273 «Про надання статусу клінічних закладів лікувально-профілактичним закладам охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Одеської, Вінницької, Харківської, Київської, Донецької, Запорізької, Тернопільської, Полтавської, Львівської, Волинської, Чернівецької, Херсонської областей та м. Києва»ТМКЗ «СШМД»не входить в цей перелік. Відповідно Університет зобов'язаний сплачувати щомісяця рахунки за надані комунальні послуги по утриманню приміщень по вул. Рєпіна, 11 і вул. Шпитальній, 4, виділених для забезпечення навчально-методичної та науково-лікувальної роботи.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечує, як в судовому засіданні та згідно відзиву на позовну заяву (вх. №18343 (н) від 29.11.2011р.), зокрема, стверджує, що використання площ позивача відповідачем здійснюється відповідно до Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 05.06.1997р. №174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.1997р. за №5245/2049. Відповідно до п.1.5 даного Положення, витрати по забезпеченню навчально-виховного та науково-дослідного процесів здійснюється за рахунок коштів на утримання відповідного вищого медичного закладу освіти III, IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту), а витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази -за рахунок коштів лікувально-профілактичного закладу. Разом з тим, стверджує, що між сторонами не існує відповідних договірних правовідносин, які б передбачили сплату Медуніверситетом комунальних послуг по утриманню займаних відповідачем приміщень позивача. Враховуючи вищезазначене, вважає позовні вимоги безпідставними.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку позивача та заперечення відповідача, оцінивши подані документи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Матеріали справи свідчать, що за результатами проведеної Контрольно-ревізійним відділом в м.Тернополі та Тернопільському районі, ревізії фінансово-господарської діяльності Тернопільського міського комунального закладу "Станція швидкої медичної допомоги" (далі по тексту -ТМКЗ "СШМД") за період роботи з 01.10.2008р. по 01.01.2011р., встановлено, що Тернопільським державним медичним університетом ім. І.Я. Горбачовського (далі - Університет) і ТМКЗ "СШМД" укладено угоди про співпрацю від 29.08.2008 року та від 02.01.2009 року було виділено службові приміщення площею 41,2 кв.м. за адресою : м.Тернопіль, вул. Рєпіна,11 для забезпечення навчально - методичної і науково-лікувальної роботи Університету (курсу медичного рятівництва та швидкої медичної допомоги).
Предметом укладених угод є об'єднання зусиль університету та ТМКЗ "СШМД" по спільній організації, удосконаленню і забезпеченню медичною допомогою населення, ефективному використанню матеріальних ресурсів і наукового потенціалу працівників університету та ТМКЗ "СШМД", проведенні науково-практичних досліджень спрямованих на поліпшення здоров'я населення.
Згідно угод про співпрацю від 29.08.2009 р. та від 02.01.2009р., укладених між ТМКЗ "СШМД" та Тернопільським державним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського (далі - Університет) ТМКЗ "СШМД" було виділено в безоплатне користування службові приміщення площею 41,2 кв.м. (за адресою м.Тернопіль, вул. Рєпіна,11) для забезпечення навчально-методичної і науково-лікувальної роботи Університету (курсу медичного рятівництва та швидкої медичної допомоги).
Оплату комунальних послуг по утриманню виділених Університету приміщень для навчання студентів та під кабінет завідуючого курсом (теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електроенергію, вивіз сміття), на 2008,2009,2010 роки планувалися і затверджені в кошторисах видатків ТМКЗ «СШМД», відповідно, оплата цих видатків проводилась за рахунок коштів ТМКЗ «СШМД». Проте, як зазначає позивач, за спожиті комунальні послуги кошти не відшкодовані, в зв'язку з чим відповідачем завдано позивачу збитків в сумі 8978 грн. 08 коп.
Як вбачається із матеріалів справи за результатами проведеної Контрольно-ревізійним відділом в м. Тернополі та Тернопільському районі ревізії фінансово-господарської діяльності Тернопільського міського комунального закладу "Станція швидкої медичної допомоги" за період роботи з 01.10.2008р. по 01.01.2011р. був складений Акт №17-22/33 від 28.03.2011р., в якому, зокрема, зазначено, що за рахунок ТМКЗ "СШМД" покривались видатки за комунальні послуги приміщень, які використовуються медичним університетом для забезпечення навчально-методичної та науково-лікувальної роботи кафедр. Проведеним під час ревізії розрахунком встановлено, що видатки ТМКЗ "СШМД" на оплату комунальних послуг по утриманню приміщень переданих Університету та видатків пов'язаних з навчанням та під кабінет завідуючого курсом, за період з 01.10.2008 по 01.01.2011 становили 8978,08 грн. в т.ч. з 01.10.2008 по 02.01.2009 -1013,00 грн. по угоді від 02 січня 2009 року
Як зазначено в акті, внаслідок допущеного порушення за період з 01.10.2008р. по 01.01.2011р. ТМКЗ "СШМД" проведено покриття видатків сторонньої юридичної особи та, як наслідок, завдано матеріальної шкоди (збитків) ТМКЗ "СШМД" на загальну суму 8978,08 грн.
Вказаний акт перевірки та здійснені в ньому висновки стали підставою для звернення позивача з позовом у суд про стягнення збитків з відповідача.
У відповідності до ст. 34 ГПК обставини справи, які у відповідності до законодавства повинні підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Позивач у своїх позовних вимогах просить стягнути з відповідача збитки в сумі 8978,08 грн., які понесені на покриття видатків на оплату комунальних послуг по утриманню приміщень, у яких функціонують кафедри Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків у тому числі, щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди) є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Загальні положення про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи, унормовано у Главі 82 ЦК України.
Деліктні зобов'язання, як і інші цивільно-правові зобов'язання, виникають за наявності юридичних фактів, пов'язаних із завданням шкоди, тобто деліктом. Оскільки деліктні зобов'язання містять відповідальність за завдану шкоду, то підстави виникнення деліктного зобов'язання збігаються з підставами деліктної відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом.
Виходячи з вищевикладеного, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків. (Аналогічна наведеній правова позиція щодо наслідку відсутності будь-якої з ознак збитків викладена у постановах ВГСУ від 25.01.2011р. № 2/125-10, від 29.09.2010р. № 15/109-09, від 25.05.2010р. № 16/99-09-2418 і багатьох інших).
При цьому саме на кредитора покладається обов'язок доведення факту протиправної поведінки, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою й понесеними збитками.
У відповідності до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Однак, для покладення відповідальності за цивільне правопорушення, необхідною умовою є вина заподіювача.
Як вже зазначалося єдиним доказом на підтвердження позовних вимог щодо стягнення збитків позивач визначає акт ревізії фінансово-господарської діяльності ТМКЗ "СШМД" №17-22/33 від 28.03.2011р. за період з 01.10.2008р. по 01.01.2011р., оформлений за результатами перевірки, проведеної Контрольно-ревізійним відділом в м. Тернополі та Тернопільському районі, яким встановлено, що за рахунок ТМКЗ "СШМД" покривались видатки за комунальні послуги приміщень, які використовуються медичним університетом для забезпечення навчально-методичної та науково-лікувальної роботи кафедр.
Водночас даним актом не встановлено протиправність поведінки відповідача у взаємовідносинах з позивачем. Правовою підставою для зайняття університетом приміщень позивача є угоди про співпрацю. Крім того, правомірність зайняття приміщень ТМКЗ "СШМД" Університетом - позивачем не оспорюється.
Будь-які угоди на відшкодування витрат на оплату комунальних послуг за оспорюваний період між сторонами у справі не укладалися, що підтверджується представниками сторін у судових засіданнях. Таких положень не містять і укладені угоди про співпрацю.
Слід також зазначити, що після укладення між сторонами договору від 10.01.2001р., який містить умови про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг відповідачем у 2011р. відповідач добросовісно здійснює оплату таких послуг у 2011р., що підтверджується поданими ним доказами та не заперечується представником позивача у судових засіданнях.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачем не доведено факту вини, протиправної поведінки відповідача та причинно-пов'язаного зв'язку із діями відповідача та заподіяною шкодою. Недоведеність вказаних ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків про стягнення яких звернувся у суд позивач.
Крім того, суд має за необхідне зазначити, що позивач в основу обґрунтування позовних вимог посилається на висновки ревізії, які відображені у акті №17-22/33 від 28.03.2011р., згідно якого проведено розрахунок збитків і вказані збитки позивача складають 8 978,08 грн.
Водночас, позивачем не надано доказів, які б підтверджували розрахунок обсягу спожитої електроенергії та теплоенергії саме відповідачем. Зокрема, показників з приладів обліку. Враховуючи зазначене, розрахунок суми збитків, заявлених до стягнення в цій частині не є підтверджений належними доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Натомість позивачем не доведено той факт, що поведінка Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського була протиправною, винною та причинно-пов'язаною з заподіяною шкодою, що б надавало правові підстави для звернення з відповідним позовом. А тому, позовні вимоги щодо відшкодування збитків в сумі 8 978,08грн. суд вважає необґрунтованими, безпідставними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача у справі.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В позові відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя В.Л. Гевко
Повне рішення складено та підписано 10.01.2012р.