20.02.12 Справа № 5021/2310/2011.
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Лущик М.С.
за участю секретаря судового засідання: Душиної М.М.
розглядається справа
за позовом : Приватного виробничо-комерційного малого підприємства
“НАСА”, м. Суми,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Керамейя”, м. Суми,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - розпорядника майна Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «НАСА» арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 74, кв. 49А, ліцензія АВ № НОМЕР_1 від 05.09.2007р.),
про стягнення 287882 грн. 35 коп. та витребування майна,
За участю представників сторін:
від позивача: Литвиненко В.М.;
від відповідача: Кіптенко Г.В.;
третя особа: не з'явився.
За клопотанням позивача № 24 від 07.02.2012 року запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”. Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 077.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача збитки (упущену вигоду) у розмірі 35882 грн. 35 коп., неустойку у розмірі 252000 грн. 00 коп.; зобов'язати відповідача повернути бетонозмішувальну установку ДС-50А, передану йому позивачем згідно договору оренди від 02.06.2010 року; та стягнути судові витрати.
Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 25.10.11 року просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача подав додатковий відзив на позов б/н від 17.02.2012р., в якому вказує на те, що відповідач не має реальної можливості повернути бетонозмішувальну установку ДС-50А, оскільки фактично ним отримано грунтозмішувальну установку ДС50Б.
Позивач подав клопотання про залучення доказів № 32 від 17.02.2012р., в якому вказує на те, що 17.02.2012 року позивач одержав від відповідача лист за № 48 від 10.02.2012р., в якому відповідач підтверджує факт вчинення ним доукомлектації спірної установки та її використання відповідачем, і просить суд долучити копію зазначеного листа до матеріалів справи.
Позивач подав клопотання (№ 30 від 13.02.2012р.) про залучення до матеріалів справи копію листа арбітражному керуючому Чупруну Є.В., копію опису вкладення від 10.02.2012р. та поштову квитанцію № 9074 від 10.02.2012р. про направлення копії позовної заяви з доданими документами третій особі.
Розглянувши надані сторонам документи, суд долучає їх до матеріалів справи.
Третя особа - арбітражний керуючий Чупрун Є.В. у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повернуте до суду поштове повідомлення, про причини нез'явлення суд не повідомив, письмових пояснень в обгрунтування своєї позиції не подав, тому оскільки третя особа не скористалася своїм правом на участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив:
Предметом спору у даній справі в тому числі є вимога позивача про повернення бетонозмішувальної установки ДС-50А, належної йому на праві власності та переданої відповідачу у тимчасове платне користування (оренду) згідно договору оренди від 02.06.2010 року, укладеного між сторонами у справі, у зв'язку з припиненням договору, та стягнення неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення речі у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме з грудня 2010 року по серпень 2011 року (станом на день звернення до суду) в сумі 252000 грн.
Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно п. 8.1 укладеного між сторонами договору строк оренди встановлюється з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі до 30.11.2010 року.
В матеріалах справи наявний підписаний сторонами акт приймання-передачі від 02 червня 2010 року, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування майно, зазначене в Договорі. Установка на момент приймання-передачі не комплектна та не придатна для використання за цільовим призначенням.
При цьому, згідно абзацу 2 п. 2.2 договору сторони домовились, що в разі необхідності доукомплектації установки до належного технічного стану (придатного для використання за цільовим призначенням), така доукомплектація здійснюється позивачем в рахунок орендної плати.
Факт передачі ТОВ «Керамейя» саме бетонозмішувальної установки ДС-50А за актом від 02.06.2010 року як і факт того, що позивач був обізнаний про її некомплектність та необхідність здійснення ним її доукомлектації в рахунок орендної плати встановлені рішенням господарського суду Сумської області від 28.11.2011 року і Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року у справі № 5021/2569/2011, та спростовані посилання відповідача про введення його в оману щодо переданої йому в оренду речі.
Більше того, вказаними судовими рішеннями встановлено, що станом на 30 липня 2010 року установка була змонтована, укомплектована та розпочато її використання орендарем, що є підставою для сплати орендної плати за її користування. Однак, і після введення установки в експлуатацію, акт введення установки в експлуатацію підписаний та повернутий на адресу орендодавця не був, що обмежує орендодавця у праві на отримання орендної плати.
Всупереч вищевикладеним обставинам, акт приймання-передачі від 02.06.2010 року був повернутий відповідачем лише 25.08.2011 року листом № 575.
Разом з тим, факт отримання установки саме 02.06.2010 року і факт одержання підписаного позивачем акту приймання-передачі від 02.06.2010 року підтверджується матеріалами справи і вищевказаними судовими рішеннями та не заперечується відповідачем. Отже, посилання відповідача щодо невстановлення строку оренди установки внаслідок неповернення відповідачем акту приймання-передачі від 02.06.2010 року до закінчення строку договору (30.11.2010 року) не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, спростовуються наявними у справі доказами та вищевикладеними обставинами, оскільки повернення акту приймання-передачі лише у вересні 2011 року не робить зазначений договір безстроковим (укладеним на невизначений термін), так як пунктом 8.1 договору сторони встановили строк оренди чітко визначеною датою - 30.11.2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи, листом № 544 від 30.11.2010 року позивач повідомив відповідача, що 30.11.2010 року припиняється строк дії Договору. Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач просив повернути йому установку в порядку, встановленому п. 2.3 Договору. Окрім того, ПВКМП "НАСА" за вих. №172 від 25.07.2011 року ТОВ "Керамейя" було пред'явлено кредиторську вимогу, в якій орендодавець просив повернути на його адресу установку.
На вказану вимогу відповідачем надіслана відповідь вих. № 575 від 25.08.2011 року, в якій зазначено, що на момент передачі установки, вона не була укомплектована та придатна до використання, тому представники відмовились підписувати акт приймання-передачі. Разом з тим, як зазначає орендар, було складено акт з відображенням фактичного стану установки, але звернення до адміністрації ПВКМП "НАСА" стосовно підписання зазначеного акту результатів не принесло.
Вищевикладені обставини справи були предметом дослідження колегією суддів апеляційного господарського суду у справі № 5021/2569/2011. Втім, судова колегія не прийняла такі посилання ТОВ «Керамейя» на акт правомірними, оскільки у матеріалах справи згаданий акт, а також жодні інші докази на підтвердження звернень позивача до відповідача для врегулювання спірного питання відсутні.
Отже зазначені обставини, в тому числі щодо направлення на адресу відповідача листа № 544 від 30.11.2010 року, встановлені вищевказаним судовим рішенням, тому в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України, не підлягають доведенню знову при вирішенні спору між тими ж сторонами.
Крім цього, як свідчать матеріали справи, з метою врегулювання спору 30.11.2011 року позивач направив на адресу відповідача лист № 283 від 30.11.2011 року, в якому, у зв'язку з припиненням договору оренди, просив повернути установку в порядку встановленому п. 2. 3 договору за адресою: м. Суми, вул.. Скрябіна, 38.
Зазначений лист залишений відповідачем без відповіді та виконання.
В листі № 297 від 15.12.2011 року позивач знову просив відповідача у зв'язку з припиненням договору оренди повернути установку в порядку встановленому п. 2. 3 договору за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 38.
На лист позивача відповідач надав відповідь (вих. № 3 від 11.10.2011р.), що під час обстеження об'єкту оренди представниками орендаря було виявлено, що спірна установка являється грунтозмішувальною ДС-50Б і погоджується її повернути лише в разі відкликання позивачем своєї позовної заяви.
Проте, як свідчать матеріали справи, вищевказані посилання відповідача вже були досліджені при розгляді справи № 5021/2569/2011. Рішенням господарського суду Сумської області від 28.11.2011 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року у вказаній справі, ці посилання не прийняті судом до уваги як необґрунтовані, та підтверджено факт саме передачі відповідачу бетонозмішувальної установки ДС-50А, який відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України не підлягає доведенню знову при вирішенні спору між тими ж сторонами.
Більше того, згідно наданого у судове засідання листа ТОВ «Керамейя» № 48 від 10.02.2012р. адресованого позивачу, відповідач підтверджує факт вчинення ним доукомлектації саме бетонозмішувальної установки ДС-50А та її використання відповідачем.
Відповідно до ч.ч. 2,3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Судом, на підставі вищевикладених обставин справи та норм діючого законодавства встановлено, що договір оренди бетонозмішувальної установки ДС-50А від 02.06.2010 року є припиненим 30.11.2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, у якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Обов'язок відповідача повернути майно у разі закінчення строку дії договору оренди передбачений п. 2.3 договору, згідно якого по закінченню строку дії договору, в тому числі достроковому його розірванні або в інших випадках встановлених чинним законодавством та даним договором, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю установку в технічно справному стані і повній комплектності по акту прийому-передачі в п'ятиденний термін після закінчення строку дії договору або настання інших випадків встановлених чинним законодавством та даним договором. Передача (повернення) орендарем орендодавцю установки по цьому договору оформляється актом приймання-передачі установки, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками. При цьому, демонтаж, перевозку до місця приймання-передачі установки (п. 1.5 цього Договору) здійснюється орендарем своїм транспортом та за власний рахунок.
Згідно п. 1.5 договору, місце приймання-передачі (повернення) установки орендарем орендодавцю: Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул.. Будівельна, 1 (виробнича база ПВКМП «НАСА»). У випадку виникнення обставин, за якими орендодавець не матиме можливості прийняти установку за зазначеною адресою, орендар повертає установку за адресою письмово зазначеною орендодавцем, в межах міста Суми.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням п. 8.1 договору, листів позивача № 544 від 30.11.2010р., № 283 від 30.11.2011р., № 297 від 15.12.2011р., відповідач зобов'язаний був повернути позивачу установку відповідно до умов договору в технічно справному стані і повній комплектності по Акту прийому-передачі без будь-яких умов, що обмежують права ПВКМП «НАСА».
Проте відповідач, всупереч умовам договору та вимогам діючого законодавства, після закінчення строку дії зазначеного договору оренди та на даний час не повернув позивачу спірну установку, залишивши без виконання вимоги позивача.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
При цьому, зазначена неустойка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає у орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем незалежно від неналежного виконання орендарем обов'язку щодо сплати орендної плати чи використання орендованого майна тощо) та підлягає стягненню за весь час прострочення, що виключає можливість застосування шестимісячного строку нарахування, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки нормами закону (ч. 2 ст. 785 ЦК України) встановлено нарахування неустойки за весь час прострочення.
Згідно п. 3.1 договору, розмір орендної плати в місяць складає 14000 грн.
Неустойка нарахована відповідно до умов договору та ч. 2 ст. 785 ЦК України, з грудня 2010 року по серпень 2011 року (станом на день звернення до суду) і складає 252000 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про повернення йому бетонозмішувальної установки ДС-50А, переданої відповідачу за договором оренди від 02.06.2010 року, та стягнення неустойки згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України у розмірі 252000 грн. ґрунтуються на зазначених нормам діючого законодавства, є правомірними та підтверджуються наявними у справі доказами, в тому числі судовими рішеннями у справі № 5021/2569/2011, які набрали законної сили, тому в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд розглянувши матеріали справи та провівши системний аналіз норм діючого законодавств встановив, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди) в розмірі 35882 грн. 35 коп. суперечить діючому законодавству України та обставинам справи, а тому є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Так, відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами укладеного між сторонами договору від 02.06.2010 року позивач передав майно, в свою чергу відповідач відповідно до умов договору та ст. 762 ЦК України зобов'язаний був сплачувати орендну плату в розмірі 14000 грн. за кожен місяць користування майном.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача не заборгованість по орендній платі, а збитки (упущену вигоду).
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Упущеною вигодою є ті втрати, яких зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у разі відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання. При цьому при обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які потерпіла особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
З огляду на вищевикладене, позивач фактично просить стягнути з відповідача збитки, які він поніс у зв'язку з неотриманням орендної плати, проте доказів, які б підтвердили саме завдання відповідачем збитків (упущеної вигоди) в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 225 ГК України, позивач суду не надав.
За таких обставин та в силу вимог ст. 83 ГПК України, вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, тому у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя» (40020, м. Суми, вул.. Курська, 18, код 34327895) на користь Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «НАСА» (40009, м. Суми, вул.. Пролетарська, 69, код 14014342) неустойку в розмірі 252000,00 грн.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю «Керамейя» (40020, м. Суми, вул.. Курська, 18, код 34327895) повернути Приватному виробничо-комерційному малому підприємству «НАСА» (40009, м. Суми, вул.. Пролетарська, 69, код 14014342) бетонозмішувальну установку ДС-50А, передану Товариству з обмеженою відповідальністю «Керамейя» (40020, м. Суми, вул.. Курська, 18, код 34327895) згідно договору оренди від 02 червня 2010 року.
4. В іншій частині позову - відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя» (40020, м. Суми, вул.. Курська, 18, код 34327895) на користь Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «НАСА» (40009, м. Суми, вул.. Пролетарська, 69, код 14014342) 2605 грн. державного мита та 206 грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М.С. Лущик
Повне рішення складено та підписано 20.02.2012 року.