36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про припинення провадження у справі
20.12.2011 Справа № 18/3337/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватра-Техсвітло", вул.Микулинецька, 46, м. Тернопіль, 46005
до Відкритого акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод", вул. Зіньківська, 57, м. Полтава, 36009
про стягнення 14436,00 грн.
Суддя Босий В. П.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1, дов. № 201/32 від 14.01.2011 р.
Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 14436,00 грн. боргу за поставлений товар.
Позивач надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Вказане клопотання судом задоволено.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
11.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватра-Техсвітло" і ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" було укладено договір за № 14/06, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ "Ватра-Техносвітло") зобов'язується виготовити технологічну оснастку згідно "Протоколу-специфікації" узгодження виготовлення оснастки і договірної ціни згідно Додатків, які є невід'ємною частиною даного договору. Ливарна форма 0532-4279 (п. 1.1). Замовник (ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод") зобов'язується оплатити суму договору, узгоджену з виконавцем, прийняти технологічну оснастку по акту виконаних робіт (п.п. 1.2, 1.3).
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Ватра-Техносвітло" за накладною №107 від 29.06.2010р. та довіреністю від 25.06.2010р., виданою на ім'я Шацького Олександра Олександровича, згідно Договору № 14/06 від 11.06.2009р було поставлено ливарну форму ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" на загальну суму 195000,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідач за поставлену продукцію провів часткову оплату, заборгованість по оплаті за поставлену продукцію становить 14 436,00 грн.
Відповідачу було надіслано вимогу для проведення повного розрахунку, але як вказує позивач у відповідь отримали лист № 1293/32 від 28.02.2011р., в якому відповідач не визнає своєї заборгованості посилаючись на доробку ливарної форми вартістю 14 436 грн. З даним твердженням позивач не погоджується, посилаючись на те, що вартість доробки не було узгоджено сторонами і є завищеною.
Таким чином, позивач стверджує, що відповідач ухиляється від розрахунків за поставлений товар.
Як встановлено господарським судом Тернопільської області відповідно до узгодженої специфікації в червні 2010 р. ливарна форма була виготовлена позивачем та поставлена на завод. З представниками відповідача Я. Ю. Процько та В. І. Грабовським проведено випробування ливарної форми.
Згідно акту випробування від 25.06.2010 р. сторони погодилися виставити рахунок виконавцю за доробку прес-форми відповідно до зауважень та карти обмірів.
Відповідачем оснастка була доопрацьована і відповідно до акту від 25.06.2010 р. на адресу позивача листом з № 3823/20 від 03.08.2010 р. направлена калькуляція та рахунок -фактура № 221.
Вартість робіт згідно калькуляції, яка направлена позивачем на адресу відповідача складає 14 436, 72 грн.
13 жовтня 2010 р. на адресу позивача знову був надісланий лист з проханням провести взаєморозрахунок згідно виставленого відповідачем рахунку від 03.08.2010 р. № 221 після чого, 22 жовтня 2010 р. позивачем на адресу відповідача направлений рахунок за № 28/10 на суму 25 584 грн. (доплата за виготовлення ливарної форми 0532-4279 згідно угоди № 14/06 від 11.06.2009 року) в якому зазначено: дебіторська заборгованість 35700 грн. + транспортні витрати в сумі 4320 грн., витрати на доробку в сумі 14 436 грн. = 25 584 грн. Це сума, яка підлягає оплаті відповідачем.
Таким чином, виставлений позивачем рахунок № 28/10 свідчить, що позивач погодився з вартістю виконаних робіт на доробку форми.
Суми, які були зазначені в рахунку (25 584 грн., в т.ч. 14 436 - витрати на доробку) відповідачем були сплачені 17 та 18 листопада 2010 р. (копії платіжних доручень № 6503, 6541 в матеріалах справи), що також встановлено рішенням господарського суду Тернопільської області.
В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, враховуючи сплату відповідачем спірної суми суд дійшов до висновку припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи сплату боргу відповідачем до порушення провадження у справі судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 86 ГПК України, суд,-
Припинити провадження у справі.
Суддя Босий В. П.