"15" лютого 2012 р.Справа № 17/17-5051-2011
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Брагіної Я.В.
при секретарі Стачук Т.В.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довір. №34 від 01.01.12.
від відповідача: Гриненко В.В., посвідчення №1, ОСОБА_2., довір. від 12.09.11.
Розглянув справу: за позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця (м.Дніпропетровськ)
до відповідача Публічного акціонерного товариства „Втормет” (.м. Одеса)
про стягнення 61580,00грн. штрафу
У засіданні суду 08.02.12. оголошувалась перерва до 15.02.12. на підставі ст.77 ГПК України.
16.12.11. Державне підприємство „Придніпровська залізниця” (далі -Залізниця) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства „Втормет" про стягнення штрафу в сумі 61580,00грн. за неправильно вказану у накладній №41868886 масу вантажу при перевезенні вантажу залізничним транспортом, обгрунтовуючи вимоги накладною №41868886 від 30.06.11., актом загальної форми ГУ -23 №4101 від 02.07.11., комерційним актом АА №020664/14 від 02.07.11., актом за участю відповідача від 05.07.11., ст.ст.24,118,122 Статуту залізниць України, Правилами оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000року та Правилами видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р.
Відповідач у відзиві позов не визнав. Заперечення обгрунтував актом від 05.07.11., складеним за участю представників позивача і відповідача, доданого до позову позивачем, згідно якого з врахуванням природньої втрати відповідач правильно зазначив масу вантажу. Також посилається на неправильно заповнений комерційний акт, доданий до позову позивачем, і копію комерційного акту, який заповнювався при видачі вантажу на ст.Маріуаполь.
Представник позивача в засіданні суду позов підтримав з підстав, зазначених в позові. Пояснив, що вагон №66178518 було відчеплено на ст.П'ятихатки з метою техніки безпеки, тому що у вагоні перевозився вантаж - лом і відходи чорних металів, які були нерівномірно розміщені. При відчепленні вагону 02.07.11. складено акт загальної форми та комерційний акт, згідно яких встановлено недостачу, тобто неправильно зазначено масу вантажу. Тому було викликано представника відповідача, за участю якого складено акт 05.07.11. Дійсно, актом від 05.07.11. встановлено масу вантажу менше на 250кг, але із 02.07.11. по 05.07.11. були сильні опади, тому за рахунок опадів маса вантажу збільшилась. Вантаж був виданий залізницею вантажоотримувачу 07.07.11., чому оригінал акту і копія акту заповнені по-різному йому невідомо. Оригінал комерційного акту, який заповнювався на ст.Маріуполь при видачі вантажу у позивача відсутній. Просив закінчувати розгляд справи.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві. Пояснив, що комерційний акт, наданий позивачем в оригіналі не відповідає акту, наданому в копії з допискою ст.Маріуполь.Не зрозуміло яким чином начальник ст. П'ятихатки міг поставити дату на комерційному акті 08.07.11., коли комерційний акт складено 02.07.11. і вантаж на ст.Маріуполь видано вантажовідправнику ще 07.07.11. Також не відповідають дані, зазначені в комерційному акті даним, зазначеним в накладній. За участю представників позивача та відповідача було складено акт від 05.07.11., що був доданий до заяви позивачем, маса вантажу визначена правильно з врахуванням природних втрат. Крім того, перевозився метал, масу якого неможливо збільшити за рахунок опадів. При цьому, згідно довідки метеорологічної служби опади були незначні.
Дослідивши матерали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
30.06.2011р. Публічне акціонерне товариство "Втормет" (вантажовідправник, відповідач) відвантажив лом, відходи чорних металів із ст. відправлення - Кулиндорово Одеської залізниці на адресу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»(вантажоодержувач) станція призначення -Маріуполь Сортувальний Донецької області у вагоні № 66178518 в кількості 62900кг (маса нетто), брутто 85250кг, тара 22350 згідно залізничної накладної №41868886 (а.с.7).
Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений навалом у відкритому вагоні, вантаж маркірований незмиваючою фарбою, засобами вантажовідправника (відповідача). Вантаж розміщено і закріплено відправником без зауважень згідно з параграфами п.17.1, 17,4, 17.5 збірника.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.
За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.
Згідно п. 2.1 та п. 2.2 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів графи "Маса вантажу в кг. визначена відправником" та "Спосіб визначення маси" заповнюються відправником.
При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.
За приписами ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей, зазначених ними в накладній.
Дійсно, з врахуванням вимог ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту. Передбачений цією статтею штраф є засобом забезпечення неналежного виконання відправником зобов'язання, яке випливає з договору залізничного перевезення вантажів, оформленого відповідною накладною.
Статтею 118 вищевказаного Статуту залізниць України передбачено, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень, або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову враховуючи наступне.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.
Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із ст.307 ГК України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законоами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.
Також, ст.129 Статуту залізниць України передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02р. №567/6855.
Відповідно до п.2 зазначених Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначених у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п.3 Правил складання актів).
Згідно п.4 Правил складання актів, комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. Пунктом 8 цих Правил передбачено, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів, а на зворотному боці накладної робиться відмітка про складений комерційний акт. Така ж вимога до заповнення перевізних документів під час перевезення міститься у Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644.
В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені за перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначається маса брутто, тари вагона та нетто вантажу (п.6 Правил складання актів).
За вимогами пункту 9 Правил складання актів, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставин, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу, а також чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
Разом з тим, складений комерційний акт АА №020664 від 02.07.11., на підставі якого позивач просить стягнути штраф із відповідача, не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам Правил складання актів, тому що обставини, викладені в ньому навіть не відповідають перевізним документам - накладній, зокрема: в розділі Б акту ( зазначено в провізних документах) записано найменування вантажу вид №17 - 22350кг, вид №2 - 62900кг, тоді як в накладній №41868886 зазначено відповідно: вид №17 - 18250, вид №2 - 44650; в розділі Г (опис пошкодження) акту встановлено, брутто по протоколу зважування 84600кг, що менше ваги проти, зазначеної в накладній на 1000кг, що теж не відповідає накладній, бо в накладній зазначено брутто 85250кг і якщо при зважуванні виявлено було б брутто 84600кг, то брутто було б менше на 650кг, а не на 1000кг (85250кг - 84600кг). В розділі акту Д вже встановлено брутто 84500кг та те, що вантаж маркований вапном, тоді як в розділі 4 накладної значиться: "вантаж маркірований незмиваючою фарбою".
Крім того, в оригіналі комерційного акту начальник станції П'ятихатки зазначив дату 08.07.11. (а.с.6), а в копії цього ж комерційного акту такої дати не значиться (а.с.18). При цьому, вантаж було видано вантажовідправнику станцією Маріуполь 07.07.11., що не заперечувалося представником позивача в засіданні суду. Позивач не надав суду оригіналу комерційного акту на вимогу суду, який повинен був супроводжувати вантаж разом із накладною до видачі вантажу на ст. Маріуполь (а.с.17).
Отже, додані до позову комерційний акт в оригіналі та в копії не являються належними доказами, які би підтверджували неправильне визначення маси вантажу вантажовідправником - відповідачем.
Слід зазначити, що і акти загальної форми, додані до позову відповідачем не можуть підтверджувати неправильне визначення маси вантажу відповідачем, оскільки додані до позову акти загальної форми №10339 та №4101 від 02.07.11., а в накладній залізниця зазначила акти загальної форми №10473, 10476, 10477, 10478.
До того ж факти, викладені в комерційному акті та в актах загальної форми спростовуються актом від 05.07.11., доданим до позовної заяви позивачем та складеним за участю представників позивача і відповідача (а.с.19). Згідно зазначеного акту, представниками сторін встановлено масу вантажу менше ніж зазначено в накладній на 250кг без врахування природньої втрати вантажу, про що не заперечував і представник позивача в засіданні суду.
Не приймає суд доводи позивача і щодо збільшення маси вантажу в зв'язку із значними опадами при зважуванні вантажу 05.07.11. за участю представника відповідача, бо вони спростовуються довідкою Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології за №05-30/09 від 20.01.12., відповідно якої 02.07.11. та 03.07. 11 опадів не було, а 04.07.11. із 16:40 до 18:10 - опади помірні, із 18:10 до 19:20 - слабкі, а 05.07.11. - слабкі та помірні. До того ж, суд враховує і вид вантажу - відходи чорного брухту, лом, які не можуть убирати вологу.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд при вирішенні спору по суті має право і повинен надавати оцінку будь-яким доказам, в тому числі комерційному акту, актам загальної та інших форм, іншим складеним залізницею та вантажоодержувачем, вантажовідправником, документам з огляду на їх відповідність вимогам Статуту залізниць України, Правилам перевезення вантажів, інших нормативно-правових актів. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена в п.8 Оглядового листа від 29.11.2007р. №01-8/917.
Отже, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку, що відомості, наведені позивачем в комерційному акті, не можуть бути визнані такими, що беззаперечно підтверджують факт порушення вантажовідправником вимог чинного законодавства стосовно оформлення перевізних документів, оскільки вони не відповідають обставинам справи, у зв'язку з тим і нарахування штрафних санкцій позивачем є безпідставним.
За таких обставин позовні вимоги Державного підприємства „Придніпровська залізниця” є необгрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, позивач не довів ті обставини, на які посилався в позові, та його доводи спростовуються матералами справи, про що суд зазначав вище
Таким чином, ваховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивач не довів тих обставин, на які посилався в позові.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 32,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В задоволенні позову Державного підприємства „Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Втормет" про стягнення 61580,00грн. штрафу - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Брагіна Я.В.
Повний текст рішення підписано: 20 лютого 2012р.
Копію рішення надіслати:
1.ДП „Придніпровська залізниця” ( 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 )
2. ПАТ „Втормет” ( 65028, м. Одеса, вул. Болгарська, 64 ).