"22" лютого 2012 р. Справа № 15/17-3739-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Зірниця” на рішення господарського суду Одеської області від 2 листопада 2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2011 року у справі № 15/17-3739-2011 за позовом закритого акціонерного товариства “Зірниця” до товариства з обмеженою відповідальністю “Вин Агро” і товариства з обмеженою відповідальністю “Камрад-Вин” про визнання недійсним договору поруки,
У вересні 2011 року закрите акціонерне товариство “Зірниця” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Голден Телеком” про товариства з обмеженою відповідальністю “Вин Агро” і товариства з обмеженою відповідальністю “Камрад-Вин” про визнання недійсним договору поруки від 3 березня 2009 року з підстав невідповідності закону.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вин Агро” позов не визнало.
Рішенням господарського суду Одеської області від 2 листопада 2011 року (суддя В. Петров), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2011 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності.
Закрите акціонерне товариство “Зірниця” просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 203, 215, 511, 553, 554, 556 і 626 Цивільного кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю “Вин Агро” і товариство з обмеженою відповідальністю “Камрад-Вин” право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали і представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 9 грудня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Вин Агро” (продавець) та закритим акціонерним товариством “Зірниця” (дистриб'ютор) укладено договір дистриб'юції № 1 (купівлі-продажу з відстрочкою платежу), на умовах якого продавець зобов'язався передати у власність дистриб'ютора, а останній прийняти та оплатити товар, прийняти на себе обов'язки по розповсюдженню та реалізації товару - виноробної продукції торговельної марки “Премиум Вин”, “Тарутинские вина”, “CAMRAD” та інші торговельні марки, які належать продавцю .
У подальшому між товариством з обмеженою відповідальністю “Камрад Вин” (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю “Вин Агро” (кредитор) було укладено договір поруки від 3 березня 2009 року (далі - договір), відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань закритим акціонерним товариством “Зірниця” (боржник), що виникли з договору.
Закрите акціонерне товариство “Зірниця” оспорює договір з підстав відсутності згоди боржника на укладення договору.
За правилами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За змістом цієї статті порука може виникати на підставі, зокрема, договору, учасниками якого є не боржник по основному зобов'язанню, а інша особа: договірні відносини виникають між кредитором і поручителем.
Законодавством не передбачено і не випливає зі змісту правовідносин поруки обов'язку кредитора або поручителя за договором поруки отримувати згоду боржника на укладення такого договору.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що спірний договір не суперечить вимогам чинного законодавства та моральним засадам суспільства; особи, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин спрямовано на настання правових наслідків.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Усупереч вказаним статтям, позивач не надав господарським судам доказів, які підтверджують позовні вимоги.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Одеської області від 2 листопада 2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2011 року у справі № 15/17-3739-2011 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Зірниця” без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
СуддяІ. М. Васищак
СуддяВ.М. Палій