07 жовтня 2011 р.Справа № 2007/2а-2517/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Курило Л.В. , П'янової Я.В.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької РДА на постанову Великобурлуцького районного суду Харківської області від 08.07.2011р. по справі № 2007/2а-2517/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької РДА < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня,
02.06.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у розмірі, встановленому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та зобов'язання здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати.
Постановою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 08.07.2011р. позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є інвалідом І групи безстроково і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с. 6,7).
Згідно з ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи -десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; ІІІ групи -сім мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, передбачених ст. ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків: пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
За приписами ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму, у тому числі і для непрацездатних осіб, затверджується щорічно Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком в Україні не існує.
Мінімальний розмір пенсій за віком з 1 квітня 2011 року складає 764 гривні.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах доказами, що позивач звернувся з заявою до відповідача про виплату йому, як інваліду, прирівняному до інваліда війни І групи, разову грошову допомогу у передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмірі йому відмовили, надавши довідку про виплату 730 грн., посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 (а.с.8).
Відповідно до ст. 2 Закону України України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно з ч.2 ст. 19, ч.3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»норму ч.5 ст. 13 Закону України України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було змінено і викладено в такій редакції: “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни визнані такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) і втратили чинність з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Зазначене Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, є обов'язковим для виконання на території України і остаточним.
З матеріалів справи вбачається, що сума отриманих позивачем грошових коштів є значно меншою, ніж встановлена у ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до вимог ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. З огляду на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерел права, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Право позивача на отримання щорічної одноразової грошової допомоги не може бути поставлене у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великобурлуцької РДА залишити без задоволення.
Постанову Великобурлуцького районного суду Харківської області від 08.07.2011р. по справі № 2007/2а-2517/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя< підпис >Тацій Л.В.
Судді< підпис >
< підпис >Курило Л.В. П'янова Я.В.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >