Справа № 22ц-1372/2006 p. Головуючий у І інстанції - Косач І.А.
Категорія - цивільна Доповідач - Євстафіїв O.K.
21.09.2006 р. Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді: Євстафіїва O.K.,
суддів: Редьки А.Г., Шевченка В.М.,
при секретарі: Вареник О.М.,
за участю: позивача, представників відповідача-директора ТОВ
«Бонно" Конопляніка О.І., приватного адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонно" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.07.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонно", третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування шкоди,
у березні 2006 р. ОСОБА_2 пред'явив позов до ТОВ «Бонно", в якому просив стягнути на його користь, після уточнення позовних вимог, 10339 грн. на відшкодування шкоди. Свої вимоги він обґрунтовував тим, що 03.11.2005 р. з вини третьої особи по даній справі ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів, що належать на праві власності йому й відповідачеві. Внаслідок даної пригоди його автомобіль Міцубісі, держ. НОМЕР_1, зазнав пошкоджень, в зв'язку з чим він потребує відновлювального ремонту. Внаслідок неможливості використовувати пошкоджений автомобіль він змушений був орендувати транспортний засіб, що належить іншій особі. Загальний розмір збитків, завданих у вищевказаний спосіб, становить 10339 грн.
Представники відповідача у місцевому суді позов не визнали. Сенс їх заперечень зводився до того, що відсутні докази того, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача, сталася з вини ТОВ «Бонно". Крім того, вони заперечували розмір збитків, завданих позивачеві цією пригодою.
Третя особа ОСОБА_3 у суді І інстанції пояснив, що позов є необгрунтованим, т.я. вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 4286 грн. 82 коп. на відшкодування вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля, 270 грн. на повернення витрат по оплаті автотоварознавчого дослідження; також з відповідача стягнуто 51 грн. мита на користь держави і ЗО грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ТОВ «Бонно" просить скасувати вищезазначене рішення місцевого суду і відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2. При цьому воно посилається на те, що висновок суду І інстанції про те, що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів сторін по даній справі сталася з вини працівника товариства - третьої особи ОСОБА_3, є недоведеним. Виникненню даної пригоди сприяла груба необережність (у вигляді нехтування правилами безпеки руху) з боку ОСОБА_2,
визначаючи розмір шкоди, завданої позивачеві пошкодженням автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, місцевий суд необгрунтовано надав перевагу висновку спеціаліста ЗАТ «Чернігів-Лада" НОМЕР_2. Але даний висновок складено з грубим порушенням п. 8.4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів", що затверджена наказом Мін'юсту України і Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований у Мін'юсті України 24.11.2003 p.). Згідно з цим пунктом, визначення необхідних ремонтних операцій та трудомісткості ремонту приймається на підставі нормативних документів виробника транспортного засобу, або документів, розроблених на його замовлення. В разі відсутності таких слід керуватися вимогами державних, галузевих чи міжнародних стандартів, або технічних умов. На ремонт автомобіля Міцубісі існують загальноприйняті нормативи витрат робочого часу. Але у висновку спеціаліста розмір заподіяної позивачеві шкоди визначено виходячи з нормативів працевитрат на збирання/розбирання в процесі відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ, які є більшими, ніж нормативи витрат робочого часу ремонт автомобіля Міцубісі. Також нормативна документація виробника не визначає нормативів на кузовний ремонт (видалення деформацій та пошкоджень кузова) і порядку розрахунку вартості матеріалів, необхідних для пофарбування відремонтованого автомобіля. Тому нормативи на кузовний ремонт автомобіля Міцубісі мають визначатися, виходячи з ТУ 37.009.021-93 «Приемка в ремонт и випуск из ремонта кузовов легковых автомобилей ВАЗ предприятиями автотехобслуживания». Згідно з п. 2.1.5 даного документу, передумови для заміни крила автомобіля позивача відсутні. В оспорюваному ж висновку спеціаліста вказано, що для відновлення автомобіля позивача необхідно виконати не ремонт, а заміну крила. Тож розмір завданої останньому шкоди завищено. А при розрахунку вартості матеріалів, необхідних для пофарбування автомобіля позивача після відновлювального ремонту, необхідно керуватися п. 8.4.9 вищезгаданої Методики...Але при складанні висновку цим пунктом спеціалісти не керувалися, що теж призвело до завищення визначеного у ньому розміру шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень, сталася з вини третьої особи ОСОБА_3 під час виконання ним своїх трудових обов'язків в період роботи у відповідача, що цю шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем, володільцем якого також є відповідач, що ОСОБА_2 підтвердив допустимими доказами, що сума збитків, завдана йому цією дорожньо-транспортною пригодою, становить 4286 грн. Такий висновок суду відповідає чинному законодавству, що регламентує спірні правовідносини, і наявним у справі доказам.
Так, по справі встановлено, що об 11 год. 15 хв. 03.11.2005 р. третя особа по справі ОСОБА_3, працюючи водієм ТОВ «Бонно", виконуючи свої трудові обов'язки, керував автомобілем ЗАЗ 110557, держ. НОМЕР_3, рухаючись по вул. Горького у м. Чернігові. В цей же час ОСОБА_2 на належному йому автомобілі Міцубісі, держ. НОМЕР_1, рухався попереду автомобіля, яким керував ОСОБА_3. На порушення п/п «б" п. 14.2 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабміну України від 10.10.2001 р. № 1306 (з наступними змінами й доповненнями), ОСОБА_3 при здійсненні маневру обгону автомобіля позивача не переконався, що цей автомобіль не розпочав маневр повороту ліворуч, у результаті чого сталося зіткнення даних автомобілів. Викладене підтверджується поясненнями ОСОБА_2, частково - поясненнями третьої особи як у суді, так і під час розслідування даної дорожньо-транспортної пригоди органом дізнання, від 03.11.2005 p., протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і схемою місця цієї пригоди від 03.11.2005 p., протоколами огляду транспортних засобів позивача й відповідача від цієї ж дати (а.с. 3-6, 9, 10 справи № 3-3007/2006 р. Деснянського районного суду м. Чернігова про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності за ст. 124 КпАП України).
Внаслідок вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Міцубісі, держ. НОМЕР_1, було завдано механічних пошкоджень, в зв'язку з чим для приведення його у придатний для використання за призначенням стан він потребував відновлювального ремонту. Це жодним з учасників судового розгляду не оспорюється і, крім того, підтверджується висновками експертного автотоварознавчого дослідження НОМЕР_2, що виконаний ЗАТ «Чернігів-Лада" (а.с. 45-52) і судової авто-товарознавчої експертизи НОМЕР_4, що виконаний ТОВ «Експертна фірма «Еталон" (а.с. 57-68).
Згідно з вищевказаним висновком експертного автотоварознавчого дослідження, загальний розмір шкоди, що завдана позивачеві внаслідок названої вище дорожньо - транспортної пригоди, становить 4286 грн. 83 коп., в тому числі вартість ремонтних робіт - 755 грн. 70 коп., вартість матеріалів - 665 грн. 45 коп., вартість замінених складових з урахуванням фізичного зносу - 2865 грн. 68 коп.
Наданими апеляційному суду Чернігівської обл. квитанціями до прибуткового касового ордера НОМЕР_5 (СПД ОСОБА_4) та від
19.01.2006 р. б/н (СПД ОСОБА_5) підтверджується, що фактично
ОСОБА_2 на оплату ремонтно-відновлювальних робіт
пошкодженого автомобіля витрачено 4560 грн., в т.ч. на придбання
автозапчастин - 3360 грн., на ремонт - 1200 грн.
З вищевикладеного випливає, що при визначенні розміру шкоди, завданої позивачеві внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, суд І інстанції підставно як допустимий доказ розцінив висновок експертного автотоварознавчого дослідження НОМЕР_2, що виконаний ЗАТ «Чернігів-Лада", оскільки його відомості щодо цього практично не відрізняються від відомостей, що містяться у документах, які підтверджують фактичні витрати позивача. До того ж, відомості даного висновку практично співпадають і з відомостями про вартість запчастин, що містяться у рахунках на вартість таких (а.с. 23, 24, 81, 82).
Відповідач перелічені вище докази не спростував. Висновок судової автотоварознавчої експертизи НОМЕР_4, що виконаний ТОВ «Експертна фірма «Еталон", не є доказом правомірності заперечень відповідача, оскільки він суперечить поясненням позивача, висновку експертного автотоварознавчого дослідження НОМЕР_2, квитанціям до прибуткового касового ордера НОМЕР_5 (СПД ОСОБА_4) та від 19.01.2006 р. б/н (СПД ОСОБА_5).
Твердження представників ТОВ «Бонно" про те, що дорожньо -транспортна пригода за участю автомобілів сторін по даній справі сталася з вини працівника товариства - третьої особи ОСОБА_3, є не доведеним, що виникненню даної пригоди сприяла груба необережність (у вигляді нехтування правилами безпеки руху) з боку ОСОБА_2, не ґрунтуються на матеріалах справи і суперечать вищевказаним матеріалам справи про адмінправопорушення.
Законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення перевірено у межах доводів апеляційної скарги та виходячи з зібраних по справі доказів, і підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 311-313 ЦПК України, суд -
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонно" відхилити, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.07.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.