16 лютого 2012 року Справа № 06/5026/2841/2011
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М.,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: не з'явився,
розглядає справу:
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Черкаської філії
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс"
про визнання договору недійсним
Заявлено позов про визнання договору купівлі-продажу товарів №10/01 від 15.10.2009 укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Фортекс" недійсним.
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказав на те, що договір купівлі-продажу товарів №10/01 від 15.10.2009 укладений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема норм ст. ст. 572, 586, 590 ЦК України, ст. 17 ЗУ «Про заставу»оскільки за договором купівлі-продажу заставне майно (товари в обороті) відчужені без дозволу банку як заставодержателя.
Відповідач 1- ФОП ОСОБА_2 запереченням від 25.01.2012, проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не є стороною спірного договору купівлі-продажу товарів № 10/01 від 15.10.2009 та з укладанням цього правочину не порушуються його інтереси, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає в даному випадку змісту їх порушень, тому у позові слід відмовити повністю.
Відповідач 2 - ТОВ "Фортекс" запереченням від 10.01.2012, проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не є стороною правочину - договору купівлі-продажу товарів № 10/01 від 15.10.2009.
З наданих суду матеріалів відсутні дані, які б дали можливість ідентифікувати товар, який було реалізовано ОСОБА_2 за оспорюваним правочином.
А тому вважають, що позивачем не надано достатніх та обґрунтованих доказів того, що придбане ТОВ «Фортекс»майно є предметом застави за договором застави товарів в обороті № 599-12 від 07.02.2008, тому у позові просять відмовити.
Представники відповідачів в засідання не з'явилися, поважності причин неявки не повідомили. Відповідачі були належним чином повідомлені про місце і час засідання суду.
Суд визнав можливість розглядати справу у відсутність представників відповідачів за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.
Заслухавши представника позивача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
07.02.2008 позивачем та відповідачем 1 був укладений кредитний договір №598-12.
У відповідності з цим договором Банк відкриває Позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію строком дії з "07" лютого 2008 року по "07" лютого 2010 року зі сплатою 18% відсотків річних. За надання кредитної лінії Позичальник сплачує Банку фіксовану плату в розмірі 0,5 % відсотків від ліміту кредитної лінії на рахунок №2068 790024 в день отримання першого траншу за цим договором. Та сплачує Банку щомісячну абонплату за розрахункове обслуговування позичкового рахунку в розмірі 25 грн. 00 коп., не пізніше останнього робочого дня кожного місяця на рахунок НОМЕР_1
Згідно п. 2.2 Ліміт кредитної лінії за цим договором встановлюється в сумі 280 000 грн. 00 коп.
Згідно п. 4.1 Кредитна лінія забезпечується заставою майна позичальника згідно договору про заставу № 599-12 від 07.02.2008 року на загальну суму 665 000 грн. 00 коп., а також всім належним Позичальнику майном, коштами та всіма активами, що належать йому на правах власності, перебувають у нього на балансі, незважаючи на терміни, коли і як вони були придбані, і на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно п. 4.2 В разі погіршення фінансового стану Позичальника (зниження оцінки фінансового стану Позичальника до класу «Г»за "Положенням про оцінку фінансового стану позичальника", затвердженого рішенням Правління АБ "Київська Русь), зменшення грошових надходжень за останні три місяці на всі рахунки Позичальника до розміру основного боргу), зменшення вартості існуючого забезпечення по даному кредитному договору на 20 відсотків, в разі порушення умов цього договору, Банк має право вимагати, а Позичальник зобов'язаний надати додаткове забезпечення за даною кредитною лінією.
Згідно п. 5.2.1 Позичальник зобов'язується: використати кредитні кошти на цілі, передбачені цим договором і повернути одержані кредитні кошти в строк не пізніше "07" лютого 2010 року.
Згідно п. 5.3.1 Банк має право: перевіряти цільове використання кредитних коштів, стан бухгалтерського обліку та звітності Позичальника.
07.02.2008 позивачем та відповідачем 1 був укладений договір застави товарів в обороті №599-12.
Згідно п. 1 цей Договір забезпечує виконання Заставодавцем зобов'язань перед Заставодержателем, що випливають з кредитного договору N° 598-12 від "07" лютого 2008 року, укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого Заставодавець зобов'язаний Заставодержателю в термін по "07" лютого 2010р. включно повернути. кредит у розмірі 280 000 грн. 00 коп., щомісяця до останнього робочого дня сплачувати 18 % річних за користування ним, а також пеню в розмірі і у випадках, передбачених кредитним та цим договорами.
Згідно п. 2 Предметом застави є майно, перелічене в Додатках №1 та № 2 до цього договору, які є невід'ємною його частиною.
Майно, що заставляється, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2
Сторони цього Договору оцінюють Майно у 665 000 грн. 00 коп.
Згідно п. 4.6 В разі якщо в момент настання терміну виконання угоди зобов'язання Заставодавцем виконано не буде, Заставодержатель має право одержати задоволення з Майна або з його вартості на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.
Згідно п. 7.1 3аставодавець зобов'язаний за 1 день до відчуження Майна попередити про це Заставодержателя.
Згідно п. 8 Заставодавець має право: відчужувати заставлене Майно тільки за письмовою згодою Заставодержателя.
Згідно п. 9 У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні усі завдані у зв'язку з цим збитки.
Згідно п. 18 Всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або телеграм.
До договору застави сторонами було укладено додатки №1 та №2.
15.10.2009 між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір купівлі-продажу №10/01.
У відповідності з цим договором Продавець (ФОП ОСОБА_2) зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ "Фортекс"), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: спортивні товари, одяг, взуття, торгівельне обладнання та інше.
Згідно п. 1.2 загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару вказуються Сторонами у Видатковій накладній.
Згідно п. 2.1 загальна ціна товару за цим договором складає 2 100 000 грн. 00 коп.
Згідно п. 3.1 передання товарів від Продавця до Покупця (відвантаження товару) за цим договором здійснюється на протязі 15 днів після підписання договору.
Згідно п. 3.4 датою передання товару вважається дата вручення товару, що підтверджується оформленням видаткової накладної.
Згідно п. 10.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, можна вважати, що умови чинності правочину водночас є умовами його дійсності, які у загальному вигляді визначені в ст. 203 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (Продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (Покупцеві), а Покупець приймає, або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Розділом ІІІ ЗУ «Про заставу»вказано особливості застави товару в обороті та переробці.
Згідно ст. 40 ЗУ «Про заставу»предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо.
При заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності.
Згідно ст. 42 ЗУ «Про заставу»при заставі товарів в обороті або у переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави відповідно до правил цього розділу.
Згідно ст. 43 ЗУ «Про заставу»у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Банк "Київська Русь" в особі Черкаської філії надав ФОП ОСОБА_2 відкриту відкличну відновлювальну кредитну лінію в сумі 280 00 грн. 00 коп. зі строком погашення до 07.02.2010 (кредитний договір №598-12 від 07.02.2008).
В забезпечення кредитного договору між сторонами було укладено договір застави товарів в обороті №599-12 від 07.02.2008 на суму 665 000 грн.00 коп.
15.10.2009 між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Фортекс" було укладено договір купівлі-продажу №10/01, загальна ціна товару за цим договором складає 2 100 000 грн. 00 коп. ( п. 2.1 договору).
Позиція позивача у даній справі обґрунтовується посиланням на те, що договір купівлі-продажу товарів №10/01 від 15.10.2009 укладений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема норм ст. ст. 572, 586, 590 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про заставу»оскільки за договором купівлі-продажу заставне майно (товари в обороті) відчужені без дозволу банку як заставодержателя.
Відповідно до ч.1 ст 348 ГК України банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі ст. 592 ЦК України, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі: 1) передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним; 2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави; 3) втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.
Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави: у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави.
Відповідно до ч.3 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
Позивач не є стороною правочину - договору купівлі-продажу товарів № 10/01 від 15.10.2009.
Відповідно до ч. 1 п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Згідно ч. 5 п. 5 даної Постанови вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
За таких умов, підставою звернення до суду особи, яка не є стороною правочину з вимогою про визнання такого правочину недійсним є порушення вчиненим правочином її прав та законних інтересів, що узгоджується з вимогами ст. 1 ГПК України.
Позивачем не доведено належними та допустимим доказами порушення його прав або охоронювальних законом інтересів.
За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.
На підставі викладеного у визнанні договору купівлі-продажу товарів №10/01 від 15.10.2009 укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Фортекс" недійсним слід відмовити.
Господарський суд ухвалами від 21.12.2011, 10.01.2012, 26.01.2012 та 09.02.2012 зобов'язував відповідача 1 також 09.02.2012 зобов'язував відповідача 2 направити документи та своїх представників. Представники в судове засідання не з'явилися.
Процесуальні документи надіслані господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно ст. ст. 28, 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.
Зазначені особи зобов'язані з'явитися до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті документи, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.
Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.
За таких обставин, суд вважає позов не доведеним, тому у позові слід відмовити.
Позивач при подачі позовної заяви меморіальним ордером №705 від 09.12.2011 перерахував 1 004 грн. 00 коп. судового збору за вимогу немайнового характеру (ставка судового збору становить один розмір мінімальної заробітної плати) слід було б перерахувати 941 грн. 00 коп., надлишково сплачені кошти в сумі 63 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, 82 ГПК України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Повернути публічному акціонерному товариству "Банк "Київська Русь" в особі Черкаської філії судовий збір сплачений по меморіальному ордеру №705 від 09.12.2011 в сумі 63 грн. 00 коп. (шістдесят три гривні 00 копійок) у зв'язку з надлишком сплачених коштів.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя І.А. Анісімов
Рішення підписано 16.02.2012