09 лютого 2012 року Справа № 04/5026/2912/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі Мирошниченко Б.В., представників сторін: позивача - ОСОБА_1. за довіреністю, ОСОБА_2. за довіреністю, відповідача - ОСОБА_3. за довіреністю, ОСОБА_4. - директор, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011" м. Черкаси до Городищенського холодильного комбінату Черкаської обласної спілки споживчих товариств м. Городище Черкаської області про стягнення 13881,23 грн., -
Приватне акціонерне товариство "Техносервіс 2011" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Городищенського холодильного комбінату Черкаської обласної спілки споживчих товариств, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 13881,23 грн. боргу за отримані послуги, з яких: 7613,24 грн. - основний платіж, 3877,24 грн. інфляційних, 723,43 грн. - 3% річних, 1667,32 грн. - пеня.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 січня 2008 року сторони уклали договір №28-08 на технічне обслуговування холодильних камер зберігання і заморозки в кількості 6 шт. Свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу послуги по обслуговуванню холодильного обладнання на загальну суму 9613,24 грн., однак відповідач за отримані послуги не розрахувався, сплативши лише 2000,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 7613,24 грн.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву вважав, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного:
- позивач надав відповідачу частково послуги згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000984 від 29.04.2008 року, підписаним стороною позивача; за вказану частково послугу відповідач здійснив частковий розрахунок в сумі 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3383 від 12.06.2008 року. Послуги згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1473 від 10.09.2008 р., № 977 від 29.04.2008 р., № 978 від 29.04.2008 р. позивачем не надавалися та не приймалися відповідачем; відповідно до п. 2.7., 3.1. реєстрація викликів не здійснювалася, наряди на роботу не оформлялися, акти виконаних робіт не підписувалися;
- стосовно строку позовної давності відповідач зазначає: позов у справі було зареєстровано господарським судом 30.12.2011 року, тобто позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності для захисту свого права, виходячи зі ст. ст. 257, 258 ЦК України. У відповідності до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, згідно коментаря даної статті строк позовної давності стосовно додаткових позовних вимог, які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги; отже, позивач внаслідок спливу позовної давності не має права на примусове стягнення боргу за послуги, а також і на стягнення похідних від цієї вимоги - про стягнення пені, інфляційних та 3% річних з основної суми боргу;
- стосовно пені відповідач зазначає й таке: виходячи зі ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позивач пропустив і самостійний строк позовної давності для стягнення пені в один рік, за шість місяців;
- пред'явлений позов задоволений бути не може внаслідок відсутності наданих послуг, боргу та пропуску позивачем строку позовної давності для захисту свого права, як по основній так і по похідних від неї вимогах; за відсутності вини відповідача та відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У письмових запереченнях від 27 січня 2012 року представник відповідача вказала, що відносно заперечень, вказаних у відзиві відповідач вважає що доказами слугує наступне: у Договорі визначено перелік робіт по технічному обслуговуванню холодильних камер, однак у окремих актах здачі-прийняття робіт/надання послуг вказано техобслуговування холодильного обладнання, а яке саме не відомо; відповідач констатує увагу суду на те, що вказані роботи в актах здачі-приймання від 29.04.2008 р. №0000984, №0000977, №0000978, від 10.09.2008 р. №0001473 Договором не було передбачено; вказані акти здачі-приймання робіт/надання послуг відповідачем не підписувалися, не затверджувалися і печаткою не скріплялися; пунктом 2.7. Договору передбачено, виконавець зобов'язаний зберігати на об'єкті реєстраційну книгу викликів, у яку вносяться всі виклики і виконані роботи; пунктом 3.1. договору визначено, невід'ємною частиною є наряд на роботи, затвердженої форми, підписаний відповідальним працівником замовника, наряди на роботу замовником не підписувалися; позивач пред'явив претензію № 679 від 28.10.2011 р., в якій вказано акти здачі-приймання робіт від 29.04.2008 р. № 977, 978 в яких значиться сума виконаних робіт 1288,73 грн. і 2324,51 грн., без відповідних доказів. Відповідач на претензію від 28.10.2011 року надав відповідь від 23.11.2011 року №201, в абзаці 1 відповіді мотивовано сам зміст претензії про оплату вартості послуг по виготовленню холодильних камер і монтаж холодильного обладнання, ремонтних робіт по холодильному обладнанню, технічного обслуговування холодильних камер, які надавалися відповідачу позивачем, згідно договорів № 19-09 від 08.10.2007 р. ,№ 28-08 від 01.01.2008 р. та згідно актів виконаних робіт №977 від 29.04.2008 року на суму 24876 грн. 24 коп., а не як підтвердження тому, що саме ці послуги надавалися позивачем відповідачу і претензію не задоволено.
Відповідач у письмових запереченнях від 07.02.2012 року вказав, що вважає за необхідне надати свої заперечення відносно поданих позивачем надуманих документів, якими він намагається ввести в оману суд: по Договору замовник довіряє виконавцю організувати технічне обслуговування холодильних камер, а не монтаж холодильного обладнання; пунктом 2.6. Договору виконавець повинен надати замовнику акти виконаних робіт і рахунки-фактур за виконані роботи до 25 числа біжучого місяця, позивачем відповідачу не були надані; у довідці від 27.01.2012 р. № 90 про стан боргу на день розгляду справи, позивач вказав станом на 27.01.2012р. борг відповідача перед позивачем за технічне обслуговування холодильного обладнання згідно Договору, а не монтажні роботи, які вказує в актах виконаних робіт; накладна на відпуск товару від 12.06.2007 р. № 62 не може бути доказом, оскільки договір укладено 01.01.2008р.; накладна на відпуск товару від 31.01.2008 р. № 9 значиться «газ Ф 22»/дописано іншим почерком Городищ.х/ком./ відпущено ч/з ОСОБА_5 кількість 13,6 кг на 181 грн. 33 коп., поршень, в акті № ОУ-0000977 /виправлено рукою від 29.04.2009 р./ вказано «газ фреон 22»кількість 13,6 кг на суму 456 грн. 96 коп., поршень не встановлено; наказ від 05.06.2007 р. № 20 про відрядження з 5 по 8 червня 2007 р. на монтаж холодильної камери, маршрутний лист дата червень 2007 р. /5.06.2007 р., 6.06.2007р., 7.06.2007р./ Договір укладено 01.01.2008 р. № 28-08; на монтаж обладнання було укладено окремий договір від 08.10.2007 р. № 19-07 /до матеріалів справи додається/, за яким розрахунки здійснено.
У письмових поясненнях від 07.02.2012 року представник позивача пояснив, що остання виконана робота 10.09.2008 року, відповідно з цього часу, тобто з жовтня 2008 року до моменту подання позовної заяви, грудень 2011 року, позивачем нараховані інфляційні та 3% річних; відповідно до п. 7.1. Договору даний договір дійсний до 31.12.2008 року, таким чином всі зобов'язання за Договором мали бути виконані до 31.12.2008 року; виходячи зі ст. 530 ЦК України, кінцевий строк виконання зобов'язань за Договором встановлений 31.12.2008 року та сплинув 31.12.2008 року, а тому з цього часу починається відлік 3-річного строку для звернення по стягненню боргу, так 3-річний строк позовної давності мав закінчитися 31.12.2011 року та даний позов заявлено 30.12.2011 року, тобто в межах трирічного строку; відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору; крім того, відповідачу двічі 15.12.2010 року та 28.10.2011 року направлялися вимоги про сплату боргу, фактично за своєю суттю направлена вимога є виставленим рахунком про сплату боргу, таким чином від дати отримання вимоги слід відраховувати строки давності; також відповідач листом від 23.11.2011 року № 201 борг фактично визнав, але сплачувати відмовився, такі дії в силу правила ч. 1 ст. 264 ЦК України переривають перебіг позовної давності; враховуючи вказане, у зв'язку з доведеністю вимог позивач просить суд позов задовольнити.
У судовому засіданні :
- представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю, вважали, що докази в обґрунтування позовних вимог позивачем надані та позовна давність не пропущена з причин, вказаних у письмових поясненнях.
- представники відповідача просили у позові відмовити повністю на підставі викладеного відповідачем у письмовому відзиві та письмових запереченнях, вважали, що відповідач довів, що роботи не проводились, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписані, а також сплила позовна давність по заявлених вимогах.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, встановив наступне.
01 січня 2008 року Городищенський холодильний комбінат Облспоживспілки (замовник за договором, відповідач у справі) та ЗАТ "Техносервіс" (виконавець за договором, позивач у справі) уклали договір № 28-08 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач доручає позивачу організовувати технічне обслуговування холодильних камер зберігання і заморозки в кількості 6 одиниць (п.1.1.Договору).
Договір містить, зокрема, такі умови:
- виконавець приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню вище вказаного холодильного обладнання. Технічне обслуговування (ТО) - це комплекс організаційно-технічних мироприємств, направлених на підтримку холодильного обладнання в робочому стані та включає в себе: - чистку холодильних агрегатів (конденсаторів) від пилу, чистку фільтрів ТРВ, перевірку на цілісність трубопроводів з хладоном; - контроль за цілісністю електропроводки та заземлення, контроль за рівнем мас в картері компресора; - регулювання ТРВ та АП, температурних режимів; - усунення вібрації та шумів обладнання, які перевищують санітарні норми; - дозаправку маслом та холодильним агентом (п. 1.2.);
- виконавець повинен надати замовнику акти виконаних робіт та рахунки-фактури за виконані роботи до 25 числа поточного місяця (п. 2.6.);
- виконавець зобов'язується зберігати на об'єкті реєстраційну книгу викликів, в яку заносяться всі виклики та виконані роботи (п. 2.7.);
- замовник зобов'язується щомісячно сплачувати рахунки-фактури, надані виконавцем, в строк не пізніше 10 днів після надання рахунку (п. 2.2.1.);
- невід'ємною частиною є наряд на роботи затвердженої форми, підписаний відповідальним працівником замовника (п. 3.1.);
- щомісячна сума Т/О складає 1400,00 грн. в т.ч. ПДВ. Оплата за технічне обслуговування холодильного обладнання здійснюється на підставі рахунку виконавця. Згідно протоколу розбіжностей 1200,00 грн. в т.ч. ПДВ (п. 3.2.);
- транспортні витрати, відрядження, матеріали, запасні частини, використані при техобслуговуванні, оплачуються замовником додатково згідно акту виконаних робіт та окремого рахунку (п. 3.3.);
- рахунки за місяць, що пройшов оплачуються до 10 числа поточного місяця (п. 3.4.);
- порушення та штрафи визначає комісія, створена двома сторонами спільно, для вирішення спорів (п. 4.1.);
- якщо замовник не виконує п. 3.4. договору, він сплачує пеню виконавцю в розмірі 0,06 % від відповідної суми за кожний день прострочки (п. 4.2.);
- даний договір вступає в силу з 01 січня 2008 року, та дійсний до 31 грудня 2008 року (п.7.1.);
- договір вважається розірваним тільки при повному взаєморозрахунку сторін.
Позивачем складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по Договору, а саме: акт №ОУ-0000984 від 29 квітня 2008 року про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги): техобслуговування холодильного обладнання, загальна вартість з ПДВ - 4800,00 грн., даний акт не підписаний ні виконавцем, ні замовником послуг, містить примітку: сплачено 2000 - 12.06.08 р.; акт № ОУ-0000977 від 29 квітня 2008 року про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані послуги): - заправка фріоном холодильної установки, - транспортні витрати, використані такі матеріали: газ фреон-22, загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 1288,73 грн., даний акт не підписаний ні виконавцем, ні замовником; акт №ОУ-0000978 від 29 квітня 2008 року про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги): виготовлення станини, виготовлення кріплення, монтаж холодильної камери, витрати матеріалів, монтаж силового кабеля, загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 2324,51 грн., даний акт не підписаний ні виконавцем, ні замовником; акт № ОУ-0001473/836 від 10 вересня 2008 року про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги): техобслуговування холод. Обладнання за вересень м-ць 2008 року, загальна вартість з ПДВ - 1200,00 грн., даний акт підписаний і виконавцем, і замовником, підписи скріплені печатками обох сторін.
Позивачем виписані рахунки-фактури, а саме: №СФ-0001082 від 10 вересня 2008 р. на суму 1200,00 грн.; № СФ-0000686 від 29 квітня 2008 року на суму 2324,51 грн., № СФ-0000685 від 29 квітня 2008 року на суму 1288,73 грн., № СФ-0000639 від 16 квітня 2008 року на суму 4800,00 грн.; виписані податкові накладні.
Маршрутні листи позивача про поїздку 28.03.2008 року, 29.04.2008 року та 10.09.2008 року містять штамп, печатку відповідача; посвідчення про відрядження № 13: прибув до м. Городище, - 29.01.2008, містить підпис та печатку відповідача про прибуття, прибув до м. Черкаси - 30.01.2008 року, є наказ від 29.01.2008 року № 5 про відрядження до м. Городище.
Відповідно до банківської виписки по особовому рахунку позивача та платіжного доручення № 383 від 12 червня 2008 року № 383 відповідачем було сплачено позивачу 12.06.2008 року - 2000,00 грн., призначення - за виконані роботи згідно договору №639 від 10.04.08.
Позивач направив відповідачу претензію від 15.12.2010 №711 про перерахування заборгованості на суму 24876,24 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 17.12.2010 року.
Позивач направив відповідачу вимогу від 28.10.2011 року № 679 про сплату 24876,24 грн.
Відповідач у відповіді від 23 листопада 2011 року № 201 на претензію № 679 від 28.10.2011 року вказав, що дана претензія підлягає відхиленню, послався на загальну позовну давність, встановлену ст. 257 ЦК України, зазначив, що акти виконаних робіт № 977 та № 978 було складено 29.04.2008, тому загальний строк позовної давності сплинув 29.04.2011 року.
Згідно довідки позивача від 27.01.2012 року № 90 відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача борг відповідача перед позивачем за технічне обслуговування холодильного обладнання згідно Договору від 01.01.2008 р. №28-08 становить 7613,24 грн.
Окрім Договору, на підставі якого поданий позов, між сторонами існували й інші договори, зокрема №19-07 від 08 жовтня 2007 року на монтаж обладнання.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості за послуги по технічному обслуговуванню холодильних камер.
Позивач та відповідач є юридичними особами - суб'єктами господарювання.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України (далі - ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Згідно статі 263 ГК України господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Договір, на підставі якого заявлені позовні вимоги у даній справі, є господарським договором про надання послуг, загальні положення про який встановлені главою 63 ЦК України.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Стаття 903 ЦК України зокрема, містить такі положення: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000984 від 29 квітня 2008 року не підписаний сторонами, містить примітку: сплачено 2000 - 12.06.08 р.; акт № ОУ-0000977 від 29 квітня 2008 року не підписаний сторонами, акт №ОУ-0000978 від 29 квітня 2008 року не підписаний сторонами, акт № ОУ-0001473/836 від 10 вересня 2008 року підписаний обома сторонами, підписи скріплені печатками обох сторін.
Непідписання вище вказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачем (замовником за договором) свідчить про те, що такі послуги йому не надавалися і ним не були прийняті.
Посилання позивача на лист відповідача від 23.11.2011 року № 201, згідно якого на думку позивача, відповідач борг фактично визнав, але сплачувати відмовився, суд вважає безпідставним, оскільки у вищевказаному листі відповідач вказав, що претензія підлягає відхиленню, послався на загальну позовну давність, встановлену ст. 257 ЦК України, зазначив, що акти виконаних робіт № 977 та № 978 було складено 29.04.2008, тому загальний строк позовної давності сплинув 29.04.2011 року.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що позивачем недоведено надання послуг та наявність заборгованості за Договором, на підставі якого заявлені позовні вимоги.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
У ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. п. 2.2.1. Договору замовник зобов'язується щомісячно сплачувати рахунки-фактури, надані виконавцем, в строк не пізніше 10 днів після надання рахунку.
У п. 3.4. Договору сторони встановили, що рахунки за місяць, що минув, оплачуються до 10 числа поточного місяця.
До прийняття судом рішення, на підставі ч. 3 ст.267 ЦК України, відповідач у справі подав письмовий відзив, у якому заявив про застосування до спірних правовідносин позовної давності та відмову позивачу у позові у зв'язку із її спливом.
Суд вважає заяву відповідача обґрунтованою, виходячи з наступного.
За визначенням ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
З урахуванням приписів норм глави 19 ЦК України про позовну давність, до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), оскільки інша тривалість у таких правовідносинах не передбачена законом і не обумовлена за домовленістю сторін, а до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік (ст.258 ЦК України).
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 ЦК України (ч.1 ст.2 60 ЦК України), якщо цей порядок не змінений за домовленістю сторін.
Рахунки, які надані сторонами до матеріалів справи датовані: від 10 вересня 2008 р., від 29 квітня 2008 року та від 16 квітня 2008 року.
Виходячи з п. 2.2.1. та п. 3.4. Договору перебіг позовної давності, зокрема по рахунку від 10 вересня 2008 року (самий останній рахунок) почався 10 жовтня 2008 року.
Виходячи з приписів ч.1 ст. 254 ЦК України, строк для захисту порушеного права з вимог щодо стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних сплив по вимогах згідно рахунку від 10.09.2008 року - 10 жовтня 2011 року, по вимогах згідно рахунку від 29.04.2008 року - 10 травня 2011 року, від 16.04.2008 року - 10 травня 2011 року, а щодо стягнення пені сплив по вимогах згідно рахунків від 29.04.2008 року та від 16.04.2008 року - 10 травня 2009 року, по вимогах згідно рахунку від 10.09.2008 року - 10 жовтня 2009 року. Позовна заява подана 30 грудня 2011 року. Таким чином, має місце сплив позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Доводи позивача про те, що відповідно до п. 7.1. Договору даний договір дійсний до 31.12.2008 року, таким чином всі зобов'язання за Договором мали бути виконані до 31.12.2008 року, тобто кінцевий строк виконання зобов'язань за Договором встановлений 31.12.2008 року, а тому з цього часу починається відлік строку для звернення про стягнення боргу та те, що відповідачу двічі 15.12.2010 року та 28.10.2011 року направлялися вимоги про сплату боргу, фактично за своєю суттю направлена вимога є виставленим рахунком про сплату боргу, таким чином від дати отримання вимоги слід відраховувати строки давності, суд вважає дані доводи безпідставними, оскільки строк виконання зобов'язання з оплати визначений у Договорі № 28-08 від 1 січня 2008 року.
Наявність обставин для переривання позовної давності, про які вказує позивач, а саме лист відповідача від 23.11.2011 року № 201, суд вважає надуманими, безпідставними та такими, що не відповідають ст. 264 ЦК України.
Судом не встановлені обставини, які б давали підстави для визнання поважними причини пропущення позовної давності.
З огляду на викладене, суд вважає, що за таких обставин, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем до прийняття рішення, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
Суддя І.І. Гура
Повне рішення складено 13 лютого 2012 року.