09 лютого 2012 року Справа № 04/5026/2701/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі - Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1. за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів", м. Черкаси до приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "РАЙАГРОБУД", м. Черкаси про стягнення 7818,19 грн. ,-
Підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "РАЙАГРОБУД" , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 7818,19 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 листопада 2008 року сторони уклали Типовий договір №2511/08 про спільне використання технологічних мереж, в порушення умов якого відповідач не оплатив рахунки, виставлені позивачем за надані відповідачу послуги.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у позові повністю, враховуючи те, що позивач не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами заявлені вимоги, з огляду на наступне:
- вимоги до відповідача позивач обґрунтовує типовим договором № 2511/08, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), рахунками-фактурами, однак подані позивачем акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) містять посилання на договір № 0107/08 від 01.07.2008 року, що не є предметом заявленого спору; будь-які докази надання відповідачу послуг за договором № 2511/08 від 25.11.2008 року у справі відсутні;
- згідно п. 4.1. договору № 2511/08 від 25.11.2008 року плата за використання електричних мереж власника мереж вноситься користувачем на підставі рахунка, одержаного від власника мереж, тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 днів; доказів виставлення відповідачу відповідних рахунків та їх отримання відповідачем на виконання п. 4.1. договору позивач не надав;
- за змістом ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У письмових запереченнях на відзив позивач невідповідність дати і номеру договору з датою та номером договору, вказаному в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) пояснила тим, що бухгалтерією під час складання актів була допущена технічна помилка, про що позивачем надана довідка, завірена підписом головного бухгалтера; позивач вказав, що дані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані та завірені печатками обох сторін, чим засвідчується факт реального надання послуг та існування зобов'язань; факт даної технічної помилки не знімає відповідальності з відповідача і жодним чином не вказує на те, що між сторонами не було жодних зобов'язань та правовідносин. Позивач поставив до відому суд про те, що даний вид договорів не є договором позивача, у зв'язку з тим, що договір про надання саме таких послуг, які зазначені у позові, надається тільки ВАТ "Черкасиобленерго", складається в трьох примірниках, які повинні зберігатися в електропостачальній організації (ВАТ "Черкасиобленерго"), електропередавальній організації (позивач у справі) та у споживача (відповідач у справі), та не може бути зміненим, тобто незалежно від номеру договору, надання послуг про спільне використання технологічних мереж завжди здійснюється на одних і тих же умовах відповідно до одного незмінного договору, який електропостачальна організація ВАТ "Черкасиобленерго" надає для всіх електропередавальних організацій; позивач зазначив, що може надати всю необхідну документацію, якою також володіє і відповідач, що підтверджує надання послуг. Надання зазначених послуг підтверджується також листом № 24 від 05.03.2008 року, в якому відповідач просить надати дозвіл на підключення для тимчасового кабелю 380 В, та гарантував оплату за використану електроенергію відповідно до показників лічильника; Працівниками позивача був складений акт живлення субабонента та розроблена схема підключення, були складені технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок, що підтверджує виникнення правовідносин; безпосередньо саме споживання електричної енергії та використання електричних мереж підтверджується Звітами споживання електроенергії субабонентами, серед яких є і відповідач по справі; також інші документи підтверджують надання послуг. Відповідач не надав жодних підтверджуючих документів сплати боргу за надання послуг та не заперечив існування правовідносин між сторонами, а лише здійснив відсилання на ст. 33 ГПК України, що позивач вважає безпідставним з огляду на те, що договір не має безпосереднього значення для винесення рішення, так як сторони визнали своїми підписами зобов'язання в актах; Позивач вважає, що акти, які є в матеріалах справи є достатніми доказами існування зобов'язання відповідача перед позивачем та вказують на невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті, відповідач дані акти не оспорював; позивач послався на п. 1 ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. 610 ЦК України, п. 2 ст. 218 ГК України.
У письмових поясненнях представник відповідача повідомила, що договір № 0107/08 від 01.07.2008 р. між сторонами укладався, однак його примірник у відповідача не зберігся; вказала, що вважає доводи позивача щодо технічної помилки бухгалтерії при складанні актів надуманими та такими, що спрямовані на безпідставне збагачення за рахунок відповідача, з огляду на наступне: технічні помилки - описки, арифметичні помилки. Зазначення зовсім іншого номера та дати договору у двох різних документах, що складалися в різний час, не може вважатися технічною помилкою. Належних доказів встановлення помилок, повідомлення про них у встановленому порядку контрагента та складення і підписання з контрагентом нових документів, позивач не надав; виходячи з ч. 2 ст. 207 ЦК України та ст. 654 ЦК України внесення змін до двостороннього правочину шляхом надання довідки бухгалтера однієї із сторін, законодавством не передбачено; думка представника позивача про те, що в актах допущено технічні помилки і сторони мали на увазі інший договір, є лише його припущенням, на якому не може ґрунтуватися доказування та яке не може бути покладено в основу судового рішення; за такою логікою і оформленням документів можна припустити надання послуг позивачем за будь-яким договором і навіть позадоговірні відносини; жоден із документів, доданих позивачем до заперечень на відзив не підтверджують надання послуг за договором № 2511/08 від 25.11.2008 року у заявленій сумі та не спростовують доводи відповідача.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні була оголошена перерва з 02 лютого по 09 лютого 2012 року.
До початку судового засідання до суду надійшли такі документи:
- довідка позивача від 06.02.2012 року № 20-137 про те, що при складанні нового документу, а саме акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем програмою 1С автоматично був заданий номер та дата договору, на новоствореному акті, бухгалтер невідслідкувала ( не змінила) номер договору та дату, що були автоматично вказані програмою, змінивши тільки дату складання акту, замовника та суму за надані послуги і при подальшому копіюванні, в наступному місяці в акті здачі-прийняття робіт номер та дата договору автоматично зазначені програмою 1С були незміненими; дійсним договором між сторонами є договір за № 2511/08 від 25.11.2008 року, відповідно до якого були виставлені рахунки, а саме акти здачі-прийняття робіт за № ОУ-0000662 та за № ОУ-000704 з помилково вказаним в актах іншим номером договору та датою, що є технічною помилкою; жодних інших договорів між сторонами у позивача немає.
У судовому засіданні:
- представник позивача вважала, що заперечення відповідача на позов є безпідставними та необґрунтованими, докази, що є у матеріалах справи спростовують доводи відповідача; зазначила, що іншого договору між сторонами немає і не може бути, договір, який вказаний у актах здачі-прийняття робіт у позивача відсутній; посилання на нього у актах є технічною помилкою бухгалтера позивача; звернула увагу на те, що у актах посилання на інший договір, однак про ті ж послуги, однак договір такого типу не укладається вільно сторонами, примірник договору надається ВАТ "Черкасиобленерго" (електропостачальній організації), який би цей договір за номером не був би, договори такого типу є однаковими за умовами, що складають його зміст; відповідачем не надано жодного документу про те, що договір, на який посилання у актах, укладався між сторонами; вважала, що актів, підписаних обома сторонами і несплачених достатньо для стягнення боргу; не може надати відповідь, коли були отримані відповідачем рахунки, рахунки виставлялися і направлялися на адресу відповідача; підтвердження відправлення рахунків не збереглося, оскільки це було в 2008 році, однак позивач дотримується порядку, встановленого у договорі і направляє рахунки-фактури для їх оплати; окремо зазначила, що відповідач є платником ПДВ, тому у нього повинні бути відображені дані вказаних актів;
- представник відповідача заперечила проти позову, дотримуючись письмового відзиву та письмових пояснень, вважала, що посилання на інший договір у актах здачі-прийняття робіт не є технічною помилкою, оскільки дане посилання систематичне - міститься у двох актах здачі-прийняття робіт, вважала, що є інший договір, який вказаний у даних актах здачі-прийняття робіт, однак у відповідача не має примірника даного договору, отже позивачем не надані докази в підтвердження заявлених позовних вимог на підставі Договору, який доданий до позовної заяви; зазначила, що строк оплати прив'язаний до отримання рахунків відповідачем, у справі немає доказів про те, що рахунки виставлялися відповідачу та отримувалися ним, рахунки згідно п. 4.2. договору відповідач не отримував, отже строк для оплати не настав, право позивача не порушено.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів" (позивач у справі, власник мереж за договором) та приватне підприємство "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "РАЙАГРОБУД" (відповідач у справі, користувач за договором) 25 листопада 2008 року уклали типовий договір № 2511/08 про спільне використання технологічних мереж (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених відповідачу для використання, а відповідач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за перетікання електричної енергії (п. 1.1.).
Договір містить, зокрема, такі умови:
- користувач зобов'язується здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком «Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії». Плата за використання електричних мереж власника мереж вноситься користувачем на підставі рахунка, одержаного від власника мереж. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 днів (тривалість періоду оплати має не перевищувати 5 днів для суб'єктів господарювання, які здійснюють плату самостійно, і 10 днів - для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію). За час протягом якого власником мереж припинялася передача електричної енергії з вини користувача, плата за використання електричних мереж власника мереж корегується відповідно до вимог ПКЕЕ (п. 4.1.);
- у разі віддачі електричної енергії в мережі користувача здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до додатка «Поряд розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»(п. 4.2.);
Позивач надав відповідачу послуги, передбачені Договором, що підтверджується Актом від 27.11.2008 року №ОУ-0000662 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про спільне використання технологічних мереж за листопад 2008 року хоча вказано «згідно договору №0107/08 від 01.07.2008 р.»на суму 3053,58 грн. та рахунком-фактурою № СФ-0001678 від 27 листопада 2008 року на суму 3053,58 грн. та Актом від 30.12.2008 року № ОУ-000704 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про спільне використання технологічних мереж за грудень 2008 року хоча вказано «згідно договору №0107/08 від 01.07.2008 р.» на суму 4764,61 грн. та рахунком-фактурою №СФ-0001809 на суму 4764,61 грн., а також листом відповідача позивачу № 24 від 05.03.2008 року, технічними умовами приєднання до електричних мереж електроустановок юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), однолінійною схемою підключення. Крім того, переліком споживання електроенергії субабонентами за листопад 2008 року та грудень 2008 року, де серед багатьох інших субабонентів, що споживали електроенергію шляхом спільного використання технологічних мереж, відображено і кількість електроенергії, спожитої відповідачем за вказаний період. Рахунками-фактурами постачальника ВАТ "Черкасиобленерго" споживачу - позивачу, Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, протоколом узгодження ціни; Актом, затвердженого головним інженером позивача у 2008 році на предмет передачі кабельної траси відповідачу.
Згідно довідки позивача від 26.01.2012 року № 20-90, підписаної головним бухгалтером та довідки позивача від 06.02.2012 року № 20-137, підписаної директором та головним бухгалтером позивача, бухгалтерією в актах здачі-прийняття робіт за № 0000662 від 27.11.2008 та за № 0000704 від 30.12.2008 року було помилково вказано інший договір - №0107/08 від 01.07.2008 року, що є технічною помилкою бухгалтера. Дійсним договором по відповідачу є договір за № 2511/08 від 25.11.2008 року, відповідно до якого і були виставлені рахунки.
Відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги по використанню електричної мережі.
Таким чином, за даними обліку позивача заборгованість відповідача за по Договору становить 7818,19 грн.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги
підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом спору у справі є стягнення з відповідача заборгованості з оплати за використання електричної мережі на підставі типового договору про спільне використання технологічних мереж.
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці та регулювання відносин, що пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, визначаються Законом України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року №575/97-ВР (далі - ЗУ "Про електроенергетику").
Відповідно до ЗУ "Про електроенергетику" Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках.
Діяльність суб'єктів господарювання (основних споживачів) щодо передачі електроенергії власними мережами визначається Правилами користування електричною енергією (далі - Правила), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 №28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. №910, зі змінами та доповненнями).
У пункті 1.2 Правил викладені наступні визначення термінів:
- основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації
- споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору
- субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача;
- спільне використання технологічних електричних мереж - виконання комплексу заходів з метою експлуатації та утримання у належному технічному стані технологічних електричних мереж, які використовуються для забезпечення електропостачання інших суб'єктів господарювання, крім їх власника, або для забезпечення передачі (транзиту) електричної енергії в мережі електропередавальної організації.
Таким чином, позивач у справі є основним споживачем електричної енергії, а відповідач - субспоживачем.
Згідно п.6.23 Правил обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.
Відповідно до п. 6.30 Правил відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) оплачується відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж і враховує фактичні обґрунтовані витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж.
Пунктом 6.32 Правил встановлено, що фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду. До витрат на утримання технологічних електричних мереж належать лише ті витрати, які безпосередньо стосуються вказаного виду діяльності. Величина витрат споживача не може перевищувати граничної величини витрат, визначених відповідно до нормативів витрат за об'ємом умовних одиниць електроустановок, які складаються за результатами діяльності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки основного споживача (споживача). У разі використання технологічних електричних мереж власника електричних мереж (споживача, основного споживача) для електрозабезпечення електроустановок декількох суб'єктів господарювання величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється пропорційно обсягам електричної енергії, що надійшла в мережі відповідних суб'єктів господарювання, та обсягу електричної енергії, використаної власником електричних мереж (споживачем, основним споживачем), відповідно до складеного балансу електричної енергії за базовий період. У разі виникнення між сторонами спірних питань кошторис передається до відповідного територіального представництва НКРЕ для вирішення спірних питань. У разі використання постачальником електричної енергії за регульованим тарифом мереж основного споживача кошторис витрат розглядається та узгоджується територіальним представництвом НКРЕ.
Розділом 10 Правил встановлені права, обов'язки та відповідальність споживачів (субспоживачів) електричної енергії.
Так, згідно з п.п. 2 п. 10.2 Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов Договору та зазначених Правил, відповідач не здійснював позивачу плату за використання електричної мережі за листопад та грудень 2008 року, у зв'язку з чим утворився борг в суму 7818,19 грн.
Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Щодо доводів відповідача про те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.11.2008 року №ОУ-0000662 та від 30.12.2008 року № ОУ-000704 містять посилання на інший договір, а саме №0107/08 від 01.07.2008 р., а не на договір, яким позивач обґрунтовує позов - №2511/08 від 25.11.2008 року і це всупереч доводів позивача не є технічною помилкою, оскільки посилання на інший договір є у двох актах, що свідчить про систематичність, а також договір №0107/08 від 01.07.2008 р., що вказаний у актах здачі-прийняття робіт укладався між сторонами, однак відповідач не має примірника договору для надання суду, отже позивачем не надані докази в підтвердження заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного:
Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджують надання послуг по спільному використання технологічних мереж, що відповідає предмету Договору, на підставі якого заявлені позовні вимоги, і який укладений 25 листопада 2008 року. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять посилання на проведення робіт (надання послуг) згідно договору №0107/08 від 01.07.2008 року: (послуги про спільне використання технологічних мереж). Відповідачем не надана копія договору №0107/08 від 01.07.2008 року в підтвердження своїх доводів про те, що даний договір укладався між сторонами і акти відносяться до цього договору, а не до договору, на підставі якого заявлені позовні вимоги. Позивачем надана довідка про технічну помилку, зроблену бухгалтером у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо номеру та дати договору про спільне використання технологічних мереж та зазначено, що договір №0107/08 від 01.07.2008 року, на який посилання у даних актах між сторонами не укладався і що взагалі, в природі такого договору не існує. Окремо, слід зазначити, що договір про спільне використання технологічних мереж , на підставі якого заявлені позовні вимоги і договір, на який посилання у актах про надання послуг по спільному використанню технологічних мереж обидва від 2008 року; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідають предмету договору, на підставі якого заявлені позовні вимоги. Існування господарських відносин між сторонами згідно Договору, на підставі якого заявлені позовні вимоги підтверджується й іншими доказами, наявними у матеріалах справи, які зазначені у рішенні вище. Отже, суд вважає доведеним позивачем надання ним послуг відповідачу по використанню електричної мережі згідно Договору.
Щодо доводів відповідача про те, що згідно п. 4.1. Договору плата за використання електричних мереж власника мереж вноситься користувачем на підставі рахунка, одержаного від власника мереж, тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 днів, однак відповідач рахунки не отримував і позивачем не надано суду відповідних доказів отримання відповідачем виставлених позивачем рахунків, тому строк оплати не настав, суд виходить з наступного.
Виписування позивачем рахунків-фактур підтверджується фактичною наявністю їх у матеріалах справи. Спосіб одержання рахунку відповідачем від позивача у Договорі не встановлений. Позивач є заінтересована особа у отриманні відповідачем рахунків-фактур згідно умов Договору. У справі відсутні докази про наявність переписки між сторонами про неотримання рахунків-фактур для оплати, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані ще в 2008 році, однак оплату відповідач не здійснив. Позивачем не надані докази вручення відповідачу рахунків, однак суд вважає, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є невідкладною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України і наявність або відсутність його не звільняє відповідача від обов'язку оплатити за поставлений товар.
З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 7818,19 грн. боргу за використання електричної мережі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1411,50 грн. судового збору, сплаченого останнім при поданні позову.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "РАЙАГРОБУД", м. Черкаси, вул. Волкова, буд. 71, ідентифікаційний код 35220438 на користь підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів", м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 21, ідентифікаційний код 00205104 - 7818,19 грн. основного боргу та 1411,50 судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
Суддя І.І.Гура
Повне рішення складено 13 лютого 2012 року.