36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
14.02.2012 р. Справа №18/3768/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікса ЛТД", м.Кременчук
до Холдингової компанії "АвтоКрАЗ", м.Кременчук
про стягнення 84 684 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1., дов. від 30.06.10 р.
від відповідача: ОСОБА_2., дов. № 1 від 03.01.12 р.
Розглядається позовна заява про стягнення 84 684 грн. за договором № 10 від 15.03.2011р., у тому числі 76 000 грн. заборгованості за перевезення вантажу, 6 000 грн. штрафу за простій автомобілів, 1536 грн. річних та 1148 грн. інфляційних.
Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
02.02.12 р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. №1543 д від 02.03.12 р.). 14.02.12 р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №2182д від 14.02.12 р.) та додаткові пояснення (вх. №2183д).
У підсумку позивач просить стягнути з відповідача 76 000 грн. основної заборгованості за перевезення вантажу, 6 000 грн. заборгованості за простій автомобілів, 768 грн. річних та 246 грн. інфляційних нарахувань.
В судовому засіданні відповідачем надано додаткові письмові пояснення (вх.№2191д від 14.02.12 р.).
Відповідач проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Заперечення позивача грунтуються на наступному: позивач вважає, що строк оплати транспортних послуг не настав; відсутня вина, шкода і причинний зв'язок в діях відповідача по відношенню до позивача; карти простою не є належним доказом.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив
15 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікса ЛТД»(далі - Перевізник) і Холдинговою компанією «АвтоКрАЗ»(далі - Клієнт, а разом - «Сторони») укладено договір № 10 перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1 Договору Клієнт доручає, а Перевізник бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок Клієнта організувати виконання визначених Договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів у міжміському та міжнародному сполученні автомобільним транспортом відповідно до узгоджених сторонами Заявок.
07 квітня 2011 року Сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 10 від 15.03.2011р. (далі - Додаткова угода), якою узгодили маршрут пересування і вартість перевезення.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди загальна вартість перевезення вантажу за маршрутом Кременчук - Астрахань (Росія) - Кременчук складає 95 000,00 грн.
Згідно пояснень позивача у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди ТОВ «Нікса ЛТД»на замовлення ХК «АвтоКрАЗ»виконало міжнародні транспортні послуги. На підтвердження цього позивачем надано копії (оригінали оглянуті судом у засіданні): актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.04.2011р.: № ОУ-000141, № ОУ- 000142, № ОУ- 000143, № ОУ - 000144, № ОУ - 000145; міжнародних товарно-транспортних накладних: серії А № 0130006, серії А №0130007, серії А № 0130008, серії А №0130009, серії А № 0130010. Зазначені документи підписані відповідальними працівниками сторін та засвідчені печатками
Як зазначає позивач, для оплати наданих послуг по перевезенню вантажів ТОВ «Нікса ЛТД» були виставлені Відповідачу рахунки-фактури № СФ-000141 від 18.04.2011р. на суму 19000,00 грн., № СФ-000142 від 1Ї04.2011р. на суму 19000,00 грн., № СФ-000143 від 18.04.2011р. на суму 19000,00 грн., № СФ-000144 від 18.04.2011р. на суму 19000,00 грн., № СФ-000145 від 18.04.2011р. на суму 19000,00 грн., всього на загальну суму 95 000,00 грн.
Рахунки № СФ-000142 від 18.04.2011р., № СФ-000143 від 18.04.2011р., № СФ000144 від 18.04.2011р. та № СФ-000145 від 18.04.2011р. на загальну суму 76 000,00 гривень Відповідачем не оплачені.
Згідно листа від 30.09.11 р. №272 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити зазначену суму. Лист відповідачем отримано 03.10.11 р. про що свідчить напис на листі. Відповідач, згідно листа від 19.10.11 р. №152-35, заборгованість у розмірі 76 000 грн. визнав та просив розстрочити виплату заборгованості протягом 4 місяців з жовтня 2011 р. до січня 2012 р.
Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підпунктом 3.2.5 Договору закріплено обов'язок Клієнта сплачувати рахунки Перевізнику на умовах, передбачених Договором та в розмірі, узгоджену в заявках або додатках про тарифи.
Згідно п. 4.2. Договору, рахунки Перевізника підлягають оплаті протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту доставки вантажу в пункт призначення.
Відповідач доказів виконання зобов'язань за договором в повному обсязі суду не надав. Твердження відповідача про ненастання строку оплати послуг не приймаються судом до уваги, оскільки не відповідають обставинам справи, та спростовуються наданими позивачем доказами.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 76 000 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України, передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Пунктом 6.3.3. Договору визначено, що нормативний сумарний час на вантажні роботи та митне оформлення вантажу -48 годин, митне очищення та розвантажувальні роботи- 48 годин, норма часу на проходження митного переходу - 24 години (не включаючи вихідні та святкові дні). В разі затримки транспортного засобу більше зазначених норм, Клієнт сплачує Перевізнику штраф в розмірі 1000,00 грн. за кожну наступну календарну після запізнення добу.
Відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних серії А № 0130008, серії А № 0130009, серії А № 0130010 транспортні засоби були затримані більше наведених у п. 6.3.3. Договору норм, що вбачається з наступного:
У графі 4 міжнародних товарно-транспортних накладних («місце та дата завантаження вантажу»), датою завантаження вказано 12.04.2011р.
З урахуванням 24-годинної норми на проходження митного переходу, останнім днем такого проходження є 13.04.2011р.
Проте, в міжнародних товарно-транспортних накладних серії А № 0130008, серії А № 0130009, серії А № 0130010 на відбитку штампу Полтавської митниці (права сторона міжнародної ттн) вказано 15.04.2011р.
Таким чином, транспортні засоби були затримані більше наведених у п. 6.З.З. Договору норм, зокрема на 14.04.2011р. та 15.04.2011р., у зв'язку з чим, зважаючи на положення вказаного пункту Договору, відповідач має сплатити штраф в розмірі 1000,00 грн. за кожну наступну календарну після запізнення добу (тобто по 2 тисячі гривень по кожній з міжнародних товарно-транспортних накладних серії А № 0130008, серії А № 0130009, серії А №0130010).
Відповідач доказів відсутності вини не надав. Посилання відповідача на те, що картки простою не є належними доказами, та відсутність простою на підприємстві позивача не спростовують факт простою, який підтверджується міжнародно-транспортними накладними.
Одже, вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 6 000 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 768,00 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 246, 00 грн. за період з 11.10.11 р. по 01.02.12 р. суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Холдингової компанії "АвтоКраз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікса ЛТД" (39627, м. Кременчук, вул. пр-т Полтавський, 49-А, код ЄДРПОУ 13967465) 76 000 грн. основного боргу, 6 000 грн. штрафу, 768 грн. 3% річних, 246 грн. інфляційних нарахувань та 1660, 28 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.А. Киричук