36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.02.2012 Справа № 18/3601/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002", 36009, м. Полтава, вул. Кондратенка, 6-А
до Фермерського господарства "Агромаг-2009", 37334, Полтавська обл., Гадяцький р-н, с. Середняки, вул. Леніна, б. 1, корп. А
про стягнення 147 156,66 грн.,
Суддя Ківшик О.В.
Представники:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: Магда П.В., наказ № 1 від 01.03.2009 р., паспорт НОМЕР_1 виданий Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 03.06.1999 р..
У судовому засіданні 17.01.2012 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на невиконання відповідачем вимог суду та з метою надання можливості надання сторонами додаткових письмових доказів та посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі з урахуванням питань, що були предметом дослідження у судовому засіданні, оголошено перерву до 07.02.2012 р. до 09 год. 00 хв..
07.02.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002", м. Полтава про стягнення з Фермерського господарства "Агромаг-2009", с. Середняки 147 156,66 грн. заборгованості за поставлений позивачем товар (комбікорм) на виконання умов укладеного між сторонами 28.05.2010 р. договору поставки № 28/05/10-СНВ, в тому числі : 110 679,00 грн. основного боргу, 19 402,04 грн. пені за період з 02.06.2010 р. по 16.11.2011 р., 4 648,52 грн. інфляційні нарахування за період з січня 2011 р. по жовтень 2011 р. та 12 427,10 грн. десять процентів річних за період з 02.06.2009 р. по 16.11.2011 р..
Відповідач позов не визнає, про що зазначає у запереченнях № б/н від 17.01.2012 р. (вх. № 641д від 17.01.2012 р.).
Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до п.п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить підпис його представника на розписці про повідомлення учасникам процесу дати та часу наступного судового засідання.
В попередніх судових засіданнях 22.12.2011 р. та 17.01.2012 р. представник позивача заявив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін (представника позивача - у минулих судових засіданнях), оцінивши надані докази, суд,
встановив:
28.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002", м. Полтава (постачальник) та Фермерським господарством "Агромаг-2009", с. Середняки (покупець) було укладено договір поставки № 28/05/10-СНВ (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю товар (комбікорм), а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 Договору).
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- найменування товару, його кількість, вартість товару за одиницю та по позиціях зазначаються у видаткових накладних постачальника на товар (п. 2.1 Договору);
- поставка товару здійснюється партіями протягом всього строку дії даного договору. Умови поставки товару постачальника згідно правил INKOTERMS в редакції 2000 року на склад Фермерського господарства "Агромаг-2009" (п. 3.1 та п. 3.3 Договору);
- ціна за товар, що постачається згідно даного договору, зазначається у видаткових накладних постачальника. До вартості товару враховуються всі витрати постачальника згідно базису поставки. Загальна вартість договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється згідно з видатковими накладними постачальника. Зміна загальної вартості договору здійснюється також у випадку поставок додаткових партій та підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод на поставку таких партій товару (п. 4.1 та п. 4.2 Договору);
- оплата за товар здійснюється на умові 100% оплати вартості даної партії товару (згідно з видатковою накладною) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника (п. 5.1 Договору);
- за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, а також 10% річних від простроченого платежу (п. 8.3 Договору);
- для штрафних санкцій, передбачених умовами цього договору, строк позовної давності складає 3 роки. Штрафні санкції по даному договору нараховуються за весь період прострочення виконання зобов'язань (п.10.3 Договору);
- договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010 р. (п.11.2 Договору).
Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару відповідачу та факт отримання останнім товару на загальну суму 110 679,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, а саме : № Т-00001233 від 01.06.2010 р. на суму 3 168,00 грн., № Т-00001357 від 11.06.2010 р. на суму 4 488,00 грн.,. № Т-00001447 від 18.06.2010 р. на суму 792,00 грн., № Т-00001490 від 23.06.2010 р. на суму 6 336,00 грн., № Т-00001584 від 01.07.2010 р. на суму 7 392,00 грн., № Т-00001923 від 30.07.2010 р. на суму 6 864,00 грн., № Т-00002031 від 12.08.2010 р. на суму 3 168,00 грн., № Т-00002062 від 16.08.2010 р. на суму 3 696,00 грн., № Т-00002145 від 26.08.2010 р. на суму 3 696,00 грн., № Т-00002154 від 27.08.2010 р. на суму 4 224,00 грн., № Т-00002313 від 09.09.2010 р. на суму 3 432,00 грн., № Т-00002322 від 10.09.2010 р. на суму 2 112,00 грн., № Т-00002430 від 22.09.2010 р. на суму 3 568,50 грн., № Т-00002440 від 23.09.2010 р. на суму 3 568,50 грн., № Т-00002566 від 05.10.2010 р. на суму 8 091,00 грн., № Т-00002734 від 20.10.2010 р. на суму 4 440,00 грн., № Т-00002736 від 20.10.2010 р. на суму 2 775,00 грн., № Т-00002887 від 02.11.2010 р. на суму 6 660,00 грн., № Т-00003054 від 17.11.2010 р. на суму 7 614,00 грн., № Т-00003209 від 01.12.2010 р. на суму 8 178,00 грн., № Т-00003344 від 14.12.2010 р. на суму 8 928,00 грн. та № Т-00003507 від 28.12.2010 р. на суму 7 488,00 грн. (а.с. 41-62).
Факт отримання товару представником відповідача Магдою Павлом Вадимовичем підтверджується (крім наявних у справі копій накладних), довіреностями на отримання товароматеріальних цінностей, а саме : № 90 від 01.06.2010 р., № 92 від 10.06.2010 р., № 100 від 17.06.2010 р., № 102 від 29.06.2010 р., № 106 від 28.07.2010 р., № 107 від 11.08.2010 р., № 109 від 26.08.2010 р., № 111 від 07.09.2010 р., № 114 від 22.09.2010 р., № 116 від 04.10.2010 р., № 118 від 18.10.2010 р., № 119 від 29.10.2010 р., № 120 від 17.11.2010 р., № 122 від 29.11.2010 р., № 124 від 13.12.2010 р. та № 127 від 27.12.2010 р. (а.с. 63-78).
В порушення умов Договору відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами неодноразово проводились звірки взаєморозрахунків та було складено відповідні акти, які підписані сторонами та скріплені їх печатками (з урахуванням наявності інших договорів, що були укладені між сторонами по даній справі), а саме : № б/н від 30.06.2011 р. згідно якого, станом на 30.06.2011 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 343 800,25 грн., № б/н від 31.08.2011 р. згідно якого, станом на 31.08.2011 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 333 849,00 грн., № б/н від 30.09.2011 р. згідно якого, станом на 30.09.2011 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 333 539,85 грн. (а.с. 38-40).
За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договором, щодо оплати отриманого товару не виконав, заборгованість останнього складає 110 679,00 грн..
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, про стягнення з відповідача 147 156,66 грн. заборгованості за поставлений позивачем товар (комбікорм) на виконання умов укладеного між сторонами 28.05.2010 р. договору поставки № 28/05/10-СНВ, в тому числі : 110 679,00 грн. основного боргу, 19 402,04 грн. пені за період з 02.06.2010 р. по 16.11.2011 р., 4 648,52 грн. інфляційні нарахування за період з січня 2011 р. по жовтень 2011 р. та 12 427,10 грн. десять процентів річних за період з 02.06.2010 р. по 16.11.2011 р..
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки на суму 110 679,00 грн..
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 110 679,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.3 Договору визначено, що за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Для штрафних санкцій, передбачених умовами цього договору, строк позовної давності складає 3 роки. Штрафні санкції по даному Договору нараховуються за весь період прострочення виконання зобов'язань (п.10.3 Договору).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 19 402,04 грн. пені за період з 02.06.2010 р. по 16.11.2011 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.3 Договору визначено, що за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику 10% річних від простроченого платежу.
Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 648,52 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2011 р. по жовтень 2011 р. та 12 427,10 грн. десять процентів річних за період з 02.06.2010 р. по 16.11.2011 р., суд визнає правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та копію такого залучено до матеріалів справи).
При цьому суд виходить з презумпції правомірності правочину відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення відповідача позовних вимог суд не визнає обґрунтованими виходячи з вищевикладеного.
За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 110 679,00 грн. основного боргу, 19 402,04 грн. пені, 4 648,52 грн. інфляційних нарахувань та 12 427,10 грн. десять процентів річних, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити .
2. Стягнути з Фермерського господарства "Агромаг-2009" (37334, Полтавська обл., Гадяцький р-н, с. Середняки, вул. Леніна, б. 1, корп. А), код ЄДРПОУ 35826687, р/р 26005060308582 в КБ "ПриватБанк" м. Полтава, МФО 331401 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (36009, м. Полтава, вул. Кондратенка, 6-А), код ЄДРПОУ 32081777, р/р 26005100159219 в Пол. ОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605 - 110 679,00 грн. основного боргу, 19 402,04 грн. пені, 4 648,52 грн. інфляційних нарахувань,12 427,10 грн. десять процентів річних та 2 943,13 судового збору.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Повне рішення складене 13.02.2012 р..
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.