"14" лютого 2012 р.Справа № 6/17-4813-2011
за позовом: Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”
до відповідачів: 1. Фірми „Медтерм” у формі товариства з обмеженою відповідальністю
2. Житлово-будівельного споживчого товариства „Портовик”
3. Комунального підприємства „Южненське міське бюро технічної інвентаризації”
про встановлення нікчемності правочину, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: 1. Федоренко Б.В. -директор
2. Чернишенко С.Д. -директор
3. ОСОБА_1 - довіреність
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний” (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фірми „Медтерм” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі -Відповідач 1) та Житлово-будівельного споживчого товариства „Портовик” (далі -Відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Комунального підприємства „Южненське міське бюро технічної інвентаризації”:
- про встановлення нікчемності Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, вбудовано-прибудованого магазину з кафетерієм 60% готовності, розташованого на 1-му поверсі житлового будинку № 1-09 по вул..Будівельників м.Южне Одеської області, укладеного між Житлово-будівельним споживчим товариством „Портовик” і Фірмою „Медтерм” у формі товариства з обмеженою відповідальністю;
- про зобов'язання КП „Южненське міське бюро технічної інвентаризації” скасувати державну реєстрацію права власності на вбудоване приміщення магазину з кафетерієм, що розташоване на 1-му поверсі житлового будинку № 1-09 по вул..Будівельників м.Южне Одеської області за Фірмою „Медтерм” у вигляді ТОВ;
- про визнання за ДП „Морський торговельний порт „Южний” права власності на об'єкт незавершеного будівництва -вбудоване приміщення магазину з кафетерієм 60% готовності, яке розташоване на 1-му поверсі житлового будинку № 1-08 по вул..Будівельників у м.Южне Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2011р. третю особу - Комунальне підприємство „Южненське міське бюро технічної інвентаризації” (далі Відповідач 3) залучено до участі у справі в якості іншого відповідача).
Позивач під час розгляду справи позов підтримав у повному обсязі.
Відповідачі з позовом не згоджу з підстав, викладених у письмових запереченнях.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.02.2012р. о 14.30.
25.02.2000р. між Житлово-будівельним споживчим товариством „Портовик” (Замовник) та Державним підприємством „«Морський торговельний порт «Южний»(підрядник) було укладено Договір підряду № 1 відповідно до умов якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання по будівництву, технічному нагляду та здачі в експлуатацію житлового будинку № 1-08 на 104 квартири з вбудованим магазином та кафетерієм в 1 мікрорайоні м. Южне, - з використанням матеріалів та механізмів Підрядника.
У червні 2007 року між Замовником та Підрядником виник спір щодо виконання умов Договору, а саме щодо оплати робіт по будівництву, технічному нагляду та здачі в експлуатацію вбудованого приміщення магазину та кафетерію, що розташоване на 1-му поверсі житлового будинку № 1-08 по вул. Будівельників у м. Южне Одеської області.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.07.2007року по справі №15/200-07-4648 було зобов'язано ДП «МТП «Южний»передати вбудоване приміщення, що входить до складу житлового будинку № 1-08 на 104 квартири у 1-му мікрорайоні м. Южне Одеської області Житлово-будівельному споживчому товариству «Портовик»та зобов'язати Житлове-будівельне споживче товариство «Портовик»сплатити Державному підприємству «Морський торговельний порт «Южний»269567грн. вартості вищевказаного вбудованого приміщення.
ДП «Морський торговельний порт «Южний»виконало рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2007 року у повному обсязі, а саме передало вбудоване приміщення, що входить до складу житлового будинку № 1-08 на 104 квартири у 1-му мікрорайоні м. Южне Одеської області, що підтверджується Актом приймання-передачі № 7 від 29.07.2007 року.
03.09.2007 року Комунальним підприємством «Южненське міське бюро технічної інвентаризації»було зареєстровано право власності Житлово-будівельного споживчого товариства «Портовик»на об'єкт незавершеного будівництва - приміщення вбудовано-прибудованого магазину з кафетерієм 60 % готовності.
21.09.2007 року між Житлово-будівельним споживчим товариством «Портовик»та Фірмою «Медтерм»у формі товариства з обмеженою відповідальністю був укладений Договір купівлі-продажу цього об'єкта незавершеного будівництва.
По Акту приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва від 01.10.2007р. ЖБСТ „Портовик” передало, а Фірма „Медтерм” у формі ТОВ прийняла об'єкт незавершеного будівництва - приміщення вбудовано-прибудованого магазину з кафетерієм 60 % готовності загальною площею 468,9кв.м.
Позивач в позовній заяві просить визнати нікчемність зазначеного договору, зобов'язати відповідача 3 скасувати державну реєстрацію права власності вбудованого приміщення магазину з кафетерієм, що розташоване на 1-му поверсі житлового будинку №1-08 по вул..Будівельників м.Южне за Фірмою „Медтерм” у вигляді ТОВ та визнати за ДП „Морський торговельний порт „Южний” право власності на об'єкт незавершеного будівництва - вбудоване приміщення магазину з кафетерієм 60 % готовності у вищевказаному будинку.
Обрунтовуючи свої позовні вимоги в частині визнання за ним права власності на об'єкт позивач посилається на те, що по укладеному з відповідачем 2 договору підряду від 25.02.2000р. ДП „Морський торговельний порт „Южний” до завершення будівництва є власником об'єкту незавершеного будівництва у відповідності до вимог ч.3 ст.331 ЦК України.
Також, позивач стверджує, що ЖБСТ „Портовик” не було власником об'єкту незавершеного будівництва та не мало права на укладення спірного договору купівлі-продажу з Фірмою „Медтерм” у вигляді ТОВ, оскільки Постановою Вищого адміністративного суду України від 30.08.2011 року було визнане протиправним та скасоване Рішення КП «Южненське міське бюро технічної інвентаризації»від 03.09.2007 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за Житлово-будівельним споживчим товариством «Портовик»на об'єкт незавершеного будівництва, вбудоване приміщення магазину з кафетерієм 60 % готовності, яке розташоване по вул. Будівельників, 1-08 у м.Южне Одеської області.
Відповідачі, заперечуючи проти позову, стверджують, що укладенням спірного договору прав позивача порушено не було, оскільки договором підряду не передбачалось набуття підрядником права власності. Також, відповідачі вважають, що нікчемність договору купівлі-продажу від 21.09.2007р. позивачем не доведена.
Крім того, відповідачами 1, 2 заявлено про застосування позовної давності.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
.
Частиною 2 ст. 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до частини 3 статті 331 ЦК України - до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Вимог щодо визнання права власності на матеріали, обладнання та інше, що використовувалось при будівництві вбудоване приміщення магазину з кафетерієм 60 % готовності, яке розташоване по вул. Будівельників, №1-08 у м.Южне Одеської області -позивачем не заявлялось, а вимоги про визнання за ДП „Морський торговельний порт „Южний” права власності на об'єкт незавершеного будівництва -не відповідають вищевказаним положенням статті 331 ЦК України, оскільки абзацом другим частини 3 цієї статті встановлена тільки можливість укладення договору щодо об'єкта незавершеного будівництва за наявності певних документів, зокрема, таких, що підтверджують право користування земельною ділянкою.
Однак, навіть права на укладення договору щодо спірного об'єкту незавершеного будівництва у позивача не існує, з огляду на відсутність у нього права користування земельною ділянкою.
Навіть, якщо і прийняти до уваги, що стверджуючи про існуюче у нього право власності на об'єкт незавершеного будівництва, позивач має на увазі матеріали та обладнання тощо, які були використані у процесі будівництва - то суд з цим не погоджується з огляду на те, що на підставі рішення господарського суду Одеської області від 05.07.2007р. по справі № 15/200-07-4648 -позивачем по акту приймання-передачі від 29.07.2007р. об'єкт незавершеного будівництва -вбудоване приміщення, що входить до складу будинку №1-08 було передано Житлово-будівельному споживчому товариству „Портовик”, а останнє сплатило позивачу за це приміщення 269567грн. по платіжному дорученню від 01.10.2007р.
Таким чином, відповідач 2 відшкодував позивачу вартість, одержаного від останнього об'єкту незавершеного будівництва.
Позивач не обґрунтував якими нормами чинного законодавства він керувався щодо можливості одночасного одержання Державним підприємством Морський торговельний порт „Южний” плати за об'єкт незавершеного будівництва і визнання за цим же підприємством права власності на вказаний об'єкт..
Що стосується позовних вимог про встановлення нікчемності, укладеного між відповідачами 1,2 договору купівлі-продажу від 21.09.2007 року, то суд вважає, що вони, також, не підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Частиною 2 статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини 3 вказаною статті -якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” зазначається, що судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини -якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК України тощо), та оспорювані правочини -якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).
Частиною другою пункту 5 вищевказаної Постанови передбачено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України -кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто, навіть при наявності відповідного спору -позивач має довести факт нікчемності правочину шляхом зазначення норм чинного законодавства, якими прямо встановлюється недійсність такого правочину.
Такого обґрунтування позивачем не надано.
Як вбачається з постанови Вищого адміністративного суду України від 30.08.2011р. К-26295/10 право власності на об'єкт незавершеного будівництва - вбудоване приміщення магазину з кафетерієм 60% готовності було зареєстровано 03.09.2007р. Комунальним підприємством „Южненське міське бюро технічної інвентаризації” за Житлово-будівельним споживчим товариством „Портовик”.
Статтею 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, порядок проведення якої та підстави відмови в ній визначаються законом.
Згідно положень статей 2,3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004р. -державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.
Тобто, на момент укладення спірного договору купівлі-продажу від 21.09.2007р. -відповідач 2, як власник майна, мав право ним розпоряджатися відповідно до статей 316, 317 ЦК України на власний розсуд, оскільки рішення КП „Южненське міське бюро технічної інвентаризації” було визнано протиправним та скасовано тільки 30.08.2011року по постанові Вищого адміністративного суду України.
Позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності Фірми „Медтерм” у формі ТОВ є похідними від позовних вимог про встановлення нікчемності, укладеного між року між Житлово-будівельним споживчим товариством «Портовик»та Фірмою «Медтерм»у формі товариства з обмеженою відповідальністю договору купівлі-продажу від 21.09.2007р.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо від не визнаний судом недійним.
Як зазначалось вище, частиною 3 статті 331 ЦК України передбачено можливість укладення договорів щодо об'єктів незавершеного будівництва.
Приймаючи до уваги правомірність договору купівлі-продажу та відсутність підстав для визнання його нікчемним, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання скасування державної реєстрації права власності на спірний об'єкт, також, не підлягають задоволенню.
До того ж, заявляючи такі вимоги позивачем взагалі не надано доказів здійснення такої реєстрації за Фірмою „Медтерм” у формі ТОВ і клопотань про витребування цих доказів -не заявлялось.
Ще однією підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України, є пропуск позивачем трирічного строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачами 1,2, оскільки спірний договоір укладено 21.09.2007р., а позов до господарського суду Одеської області надано 23.11.2011року..
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю
Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.
.
Суддя Демешин О.А.