79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.02.12 справа № 5015/5362/11
за позовом прокурора м.Стрия в інтересах держави в особі держави в особі:
позивач: Стрийська міська рада
до відповідача 1: ФОП ОСОБА_1
до відповідача 2: ТзОВ СРК «Лідер»
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю оздоровчо-спортнивний клуб «Золота рукавичка»
про звільнення приміщення та повернення майна територіальній громаді м.Стрия
суд у складі колегії суддів Мороз Н.В., Матвіїв Р.І., Фартушок Т.Б. (головуючий)
при секретарі Полюхович ХМ.,
Представники:
прокурор : не з'явився;
від позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність в атеріалах справи;
від відповідача 1: ОСОБА_1;
від відповідача 2:не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність в матеріалах справи
Суть спору:
Прокурор м.Стрия в інтересах держави в особі Стрийської міської ради звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю спортивно-розважальний клуб «Лідер»про звільнення, виселення з приміщення та повернення майна територіальній громаді м.Стрия.
Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/5362/11 від 19.09.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11год. 40хв. 04.10.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 04.10.2011р., 18.10.2011р., 08.11.2011р., 28.11.2011р., 22.12.2011р., 30.01.2012р. В судових засіданнях 23.11.2011р., 17.01.2012р. оголошувались перерви.
Строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторони на 15 днів згідно ухвал господарського суду Львівської області у даній справі від 08.11.2011р. та від 30.01.2012р.
Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 28.11.2011р. у зв'язку із складністю справи призначено колегію у складі трьох суддів. Згідно даних автоматизованої системи документообігу господарського суду Львівської області, призначено склад колегії у складі суддів Фартушок Т.Б. (головуючий), Мороз Н.В., Матвіїв Р.І.
В судових засіданнях за ініціативою Відповідача 1 з 22.12.2011р. здійснювалась технічна фіксація судового процесу.
23.11.2011р. до господарського суду Львівської області надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач уточнює позовні вимоги із звільнення, виселення з приміщення та повернення майна територіальній громаді м.Стрия. на звільнення приміщення та повернення майна територіальній громаді м.Стрия. Судом дана заява прийнята, оскільки за своїм змістом є зменшення розміру позовних вимог (виключено словосполучення «виселитись з приміщення».
Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 30.01.2012р. за клопотанням Відповідача 1 залучено в якості третьої особи без самостійних вимог товариство з обмеженою відповідальністю оздоровчо-спортнивний клуб «Золота рукавичка».
Представникам Учасників по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідмолення про вручення поштових відправлень всім Учасникам), зазначено, що права та обов'язки Учасників визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 29, 38 господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не надійшло.
Прокурор в судове засідання жодного разу явку не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, про причини неявок суду не повідомив, вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання документів, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.
Протягом розгляду справи Позивачем подано суду наступні документи: копію довідки про включення Позивача в ЄДРПОУ; копії довіреностей на право здійснення редставництва; акти обстеження об'єкту нерухомості від 09.09.2011р., 03.10.2011р., супровідний лист та три світлини до них; лист Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації №3499 від 21.11.2011р. з додатками копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно; супровідний лист з долученням копій скарги на дії державного виконавця та рішення Стрийської міської ради №79 від 31.10.2006р.; копії витягів про включення Відповідачів в ЄДРПОУ; копію виписки з рахунку Позивача за 20.12.2011р. та платіжного доручення №242 від 15.12.2011р.; копію повідомлення Третій особі про закінчення з 28.02.2012р. терміну дії договору оренди та копію квитанції про надіслання такого; копію договору суборенди від 30.12.2008р. та додатку до нього; копію акту прийому-передачі від 01.01.2009р.; копію рішення сесії міської ради №337 від 09.12.2008р.; копію заяви Відповідача 1 від 16.02.2008р.; копію листів Відповідачу 1 від 13.03.2009р., 25.05.2009р.; копію протоколу №53 від 01.12.2008р.; заяву уточнення позовних вимог; ухвалу Стрийського міськрайонного суду від 02.12.2011р.; копію листа ДПІ у Стрийському районі від 07.12.2011р. та довідку №205 від 16.12.2011р. з супровідним листом; клопотання про відкладення розгляду справи від 13.02.2012р..
З приводу заявленного клопотання про відкладення розгляду справи від 13.02.2012р. суд зазначає наступне.
Доводи клопотання Позивач мотивує тим, що представник Позивача Н.Темник не може бути присутній при розгляді справи у зв'язку з сімейними обставинами.
Проте, представник Позивача ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, відтак, враховуючи забезпечення явки представника, що відповідає вимогам ст.28 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутні правові підстави для відладення розгляду справ из причин та підстав, зазначених в ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того суд зазначає, що відповідно до ухвали господарського суду Львівської області від 28.11.2011р. призначено колегіальний розгляд справи, строк розгляду продовжено на 15 днів. Відтак, з врахуванням вимог ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня правова підстава для подальшого відкладення розгляду справи.
З врахуванням вищенаведеного судом дійшов висновку про відсутність правових підстав для відладення розгляду справи.
Відповідач 1 в судове засідання з'явився, проти позову заперечив повністю.
Протягом розгляду справи Відповідачем 1 подано суду наступні документи: клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та здійснення технічнох фіксації судового процесу (клопотання задоволено); відзиви від 08.11.2011р., 10.11.2011р. та від 21.11.2011р. на позовну заяву з додатками; пояснення від 18.10.2011р.; заяву про направлення судової повістики за зазначеною адресою; клопотання про залучення в якості третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю оздоровчо-спортнивний клуб «Золота рукавичка»(клопотання задоволено).
Відповідач 2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суду не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області у даній справі щодо надання матеріалів, в тому числі відзиву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.
Протягом розгляду справи представник Відповідача 2 проти позову усно заперечив та Відповідачем 2 подано суду наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; клопотання з додатками про зупинення провадження у справі (в задоволенні клопотання відмовлено з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 08.11.2011р.); клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (клопотання задоволено).
Представник Третьої особи в судове засідання з'явився, просив відмовити в позові.
Протягом розгляду справи представником Третьої особи подано суду наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; клопотання про відмову в позові; заяви Позивачу з додатком від 05.12.2011р., 20.12.2011р.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України “Про прокуратуру”. Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її захисту.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
13.02.2009р. між Позивачем (Продавець) та Відповідачем 1 (Покупець) укладено договір №1 купівлі-продажу майна комунальної власності: будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1 (далі -Договір 1), відповідно до п.1.1 якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю будівлі спортивного комплексу, а саме: спорткорпус «А-2»загальною площею 641,9кв.м., басейн «Б-1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а Покупець зобов'язався прийняти зазначені будівлі спортивного комплексу і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі та зареєструвати право власності на будівлі.
Згідно п.2.1 Договору 1, Відповідач зобов'язаний протягом 7 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору внести 157406,60грн. податку на додану вартість за придбаний об'єкт; решту 787033,00 грн. Відповідач 1 зобов'язався внести протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору, до 13.03.2009р.; термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів, до 13.04.09р., за умов внесення Покупцем не менше 50% від ціни продажу об'єкта.
Відповідач 1 відчужив Будівлю за договором купівлі-продажу від 15.04.2009р. і згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.07.2009р. задоволено позов Відповідача 2 до Відповідача 1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1 від 15.04.2009р. дійсним. Проте, згідно Ухвали від 29.09.2009р. рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.07.09р. про визнання дійсним договору-купівлі продажу нерухомого майна будівель спортивного комплексу в м.Стрию по АДРЕСА_1 від 15 квітня 2009р. скасовано. Згідно Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.01.2011р. договір купівлі-продажу нерухомого майна будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1 від 15 квітня 2009р., укладений між ОСОБА_1. та товариством з обмеженою відповідальністю Спортивно-розважальним клубом «Лідер», та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме будівлі спорткомплексу в АДРЕСА_1, яке зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю Спортивно- розважальним клубом «Лідер»03.08.2009р. згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер запису 452 в книзі 3, визнано недійсними.
Згідно Рішення Господарського суду Львівської області від 30.09.2010р. у справі №21/130, Договір №1 купівлі-продажу майна комунальної власності-будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1, укладений між Стрийською міською радою та ФОП ОСОБА_1, було розірвано.
Крім того, рішенням господарського суду Львівської області від 09.12.2010р. у справі №33/50 (10) визнано недійсним Договір №1 від 13.02.2009 р. купівлі-продажу майна комунальної власності будівель спортивного комплексу в АДРЕСА_1.
Згідно доводів позовної заяви, в даний час майно (Будівля) являється власністю територіальної громади міста Стрия в особі Стрийської міської ради (що, як встановлено судом, підтверджується також інформаційною довідкою з Реєстру власності на нерухоме майно, виданої Стрийським МБТІ, свідоцтвом про право власності та відповідним витягом з реєстру), але міській раді не повернуто, фактично його займає та використовує без жодного на це права, безпідставно гр.ОСОБА_1 та ПП «Лідер».
Добровільно звільнити приміщення по АДРЕСА_1, яке належить до комунальної власності м.Стрия Відповідачі, згідно доводів позовної заяви, відмовляються.
Доводи щодо володіння та користування Будівлею Відповідачами Прокурор та Позивач обґрунтовують актами обстеження об'єкту нерухомості -Будівлі від 09.09.2011р. та від 03.10.2011р., складеними комісією в складі представників Позивача. Відповідно до зазначених актів, комісією проведено обстеження Будівлі, під час якого з'ясовано, що Будівля не використовується за призначенням, допоміжні приміщення з квітня 2009р. Відповідач 1 використовує для власних житлових потреб.
Крім того, доводи щодо використання Відповідачами Будівлі Позивач обґрунтовує світлинами, на яких зображено автомобіль чорного кольору, який розміщений біля будівлі, номер чи назва вулиці на якій відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Даючи оцінку представленим Прокурором та Позивачем докаам суд зазначає, що акти обстеження від 09.09.2011р. та від 03.10.2011р. складені Позивачем, відтак, містять однобічну інформацію. Крім того, в наведених актах обстеження не зазначено, та ні Прокурором, ні Позивачем не наведено доводів та не подано доказів в обгрунтування інформації про використання Відповідачем 1 приміщень будівлі для власних житлових потреб.
Крім того, представлені Позивачем світлини із зображенням автомобіля не можуть бути належними доказами у справі, оскільки не містять інформації про здобуття та оформлення належним чином, крім того, суд не може визнати дані світлини і допустимими доказами у справі, оскільки в них відсутня інформація про приналежність саме до матеріалів справи, тобто яким чином вони доводять використання саме Відповідачами і саме приміщень Будівлі.
Попри те суд зазначає, що 28.02.2006р. між Позивачем (Орендодавець) та Третьою особою (Орендар) укладено договір оренди будівель спорткомплексу (Будівлі) (далі -Договір оренди), за яким Позивачем передано Третій особі Будівлю в оренду, що підтверджується також актом приймання-передачі від 03.03.2006р.
Відповідно до п.7.1 Договору оренди, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 28.02.2011р. Проте, згідно п.7.2 Договору, у разі продовження користування майном після закінчення строку договору за відсутності заперечень з боку Орендодавця договір вважається поновленим на невизначений строк, і кожна із сторін має право у будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це письмово другу сторону за один місяць.
В матеріалах справи ж відсутні, Учасниками процесу не наведені доводи та не подані докази письмових заперечень з боку Орендодавця (Позивача) щодо користування Будівлею, які були б скеровані (вручені) Третій особі до подання позовної заяви.
Згідно ж повідомлення Позивача №3.17/28 від 30.01.2012р., адресованого Третій особі, договір оренди на Будівлю з товариством укладатись не буде, термін дії договору закінчується 28.02.2012р.
З наведеного вбачається, що Позивач визнає станом на час розгляду спору дію Договору оренди, а відтак, перебування Будівлі у володінні Третьої особи, а не Відповідачів.
Крім того, в матеріалах справи наявні рахунки на оплату послуг КП «Стрийводоканал»№5410 за червень 2011р. та №6786 від 15.08.2011р., виставлені Третій особі та квитанції №К47/6/11 від 06.07.2011р. та №к47/м/117 від 22.08.2011р. про оплату таких Третьою особою.
Також, відповідно до рішення Стрийської міської ради №337 від 09.12.2008р., затверджено технічні документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, в тому числі, ТзОВ ОСК «Золота рукавичка»по АДРЕСА_1 площею 0,1514 га, і вирішено передати останньому в оренду із земель житлової та громадської забудови терміном на три роки для комерційних цілей (обслуговування спортивного комплексу (Будівлі)).
При цьому суд також зазначає, що рішенням господарського суду Львівської області від 09.12.2010р. у справі №33/50 (10), яким визнано недійсним Договір, вирішено стягнути з Стрийської міської ради Львівської області на користь СПД-ФО ОСОБА_1 268 670грн. 87коп. коштів, одержаних Стрийською міською радою від СПД-ФО ОСОБА_1. на виконання договору №1 від 13.02.2009 р. купівлі-продажу майна комунальної власності будівель спортивного комплексу, 2 719грн. 04коп. державного мита та 90грн. 27коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеного рішення господарським судом Львівської області видано наказ №011039.
Постановою голового державного виконавця від 18.04.2011р. ВП №25953997 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №33/50 (10) від 21.12.2010р.
Відповідно акту опису й арешту майна від 25.10.2011р. (після одання позову, протягом розгляду справи), Будівля описана , накладено арешт і встановлено обмеження -заборона відчуження, та Будівля передана ОСОБА_1 (як фізичній особі) на відповідальне зберігання.
Позивачем подано скаргу на дії державного виконавця з приводу зазначеного вище акту опису й арешту Будівлі, проте, станом на час вирішення спору, згідно пояснень представника Позивача, відсутній документ, винесений за результатами розгляду скарги, як і відсутні будь-які доводи чи докази визнання незаконними дій державного виконавця чи скасування акту опису й арешту майна повністю чи частково.
З даного приводу суд зазначає, що питання щодо правомірності передачі Будівлі на відповідальне зберігання ОСОБА_1., як фізичній особі, органом ДВС при перебуванні такої у фактичному володінні товариства з обмеженою відповідальністю оздоровчо-спортнивний клуб «Золота рукавичка» не є предметом спору, а відтак судового розгляду, у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом; майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень; якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Відповідачі ж набули право на майно на підставі договорів купівлі-продажу, тобто була наявна правова підстава. Проте, як зазначено вище в мотивувальній частині рішення, договори купівлі-продажу, на підставі яких Відповідачі набули право на Будівлю, визнані судами недісними, а договір, укладений між Позивачем та Відповідачем 1, - розірвано.
Проте суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у абзаці 4-му п.6.1 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р. N01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»(з подальшими змінами та доповненнями), що власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні; позов про витребування майна, поданий до особи, у незаконному володінні якої це майно раніше перебувало, але у якої воно на момент розгляду справи в арбітражному суді відсутнє, не може бути задоволений, що, однак, не виключає можливості стягнення з цієї особи шкоди, заподіяної нею майну під час перебування останнього у її незаконному володінні.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що Будівля, як встановлено судом та визнано Позивачем (повідомлення Позивача Третій особі №3.17/28 від 30.01.2012р. про закінчення терміну дії Договору оренди 28.02.2012р.) відсутня у володінні Відповідачів 1, 2, оскільки передана самим Позивачем іншій (Третій) особі, а відтак, не може бути ними звільнена та повернута Позивачу, суд приходить до висновку, що позов Прокурора з наведених у ньому підстав не може бути задоволено.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
13.02.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 20.02.2012 року.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі залишити за державою.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.121, 129 Конституції України, ст.ст.2, 43, 45, 47, 18, 20, 21, 33-35, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Судді Фартушок Т.Б.
Мороз Н.В.
Матвіїв Р.І.