79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.02.12 Справа№ 5015/7569/11
За позовом: публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів,
до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський автонавантажувач", смт. Шкло,
про: стягнення 127 372,17 грн.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1. -довіреність №502-5518/2 від 28.12.2011 р.,
відповідача:ОСОБА_2. -довіреність від 05.12.2012 р.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Львівтеплоенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський автонавантажувач" про стягнення 127 372,17 грн. Ухвалою від 29.12.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.01.2012 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання електричної енергії №90004 від 16.04.2009 р. перевищив заявлену величину споживання електроенергії. У відповідності з абзацом 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" відповідачу нарахована двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини спожитої електроенергії на суму 127 372,17 грн.
Відповідач подав відзив на позов (вх. №28 від 25.01.2012 р.), в якому зазначив таке. Ухвалою господарського суду Львівської області у справі №33/30 від 30.04.2010 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ ТВП "Львівський автонавантажувач". Ухвалою від 28.09.2010 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ ТВП "Львівський автонавантажувач". Вимоги ПАТ "Львівобленерго" до ТОВ ТВП "Львівський автонавантажувач" мають розглядатися в процесі розгляду господарським судом справи про банкрутство відповідача.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.
Відкрите акціонерне товариство "Львівобленерго" перейменовано у публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" відповідно до вимог закону України "Про акціонерні товариства". Про це свідчить Статут публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", затверджений загальними зборами акціонерів (протокол №7 від 14.04.2011 р.).
Між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії №90004 від 16.04.2009 р. (надалі -Договір). За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з Додатком №1 до Договору "Обсяги споживання електричної енергії" на лютий 2011 року обсяг постачання електроенергії відповідачу складає 200 тис. кВт/год. Листом від 08.02.2011 р. №006 відповідач звернувся до позивача з проханням зменшити договірну величину споживання електричної енергії. Повідомленням від 10.02.2011 р. №137-602/2 позивачем повідомлено відповідача про коригування договірної величини споживання електричної енергії до 110 тис. кВт/год. За розрахунковий період лютий 2011 року відповідачем фактично спожито 150 908 кВт/год., тобто перевищено заявлену величину споживання електроенергії на 40 908 кВт/год.
Згідно з Додатком №1 до Договору "Обсяги споживання електричної енергії" на березень 2011 року обсяг постачання електроенергії відповідачу складає 200 тис. кВт/год. Листом від 24.02.2011 р. №012 відповідач звернувся до позивача з проханням зменшити договірну величину споживання електричної енергії. Повідомленням від 28.02.2011 р. №137-919/2 позивачем повідомлено відповідача про коригування договірної величини споживання електричної енергії до 110 тис. кВт/год. За розрахунковий період березень 2011 року відповідачем фактично спожито 188 914 кВт/год., тобто перевищено заявлену величину споживання електроенергії на 78 914 кВт/год.
Згідно з Додатком №1 до Договору "Обсяги споживання електричної енергії" на квітень 2011 року обсяг постачання електроенергії відповідачу складає 180 тис. кВт/год. Листом від 24.03.2011 р. №031 відповідач звернувся до позивача з проханням зменшити договірну величину споживання електричної енергії. Повідомленням від 25.03.2011 р. №137-1440/2 позивачем повідомлено відповідача про коригування договірної величини споживання електричної енергії до 60 тис. кВт/год. листом від 22.04.2011 р. №038 відповідач просив збільшити ліміт споживання у квітні 2011 р. на 50 тис. кВт/год. Договірна величина споживання електроенергії була відкоригована відповідачу до 60 284 кВт/год., про що відповідач був повідомлений листом від 29.04.2011 р. №137-2087/2. За розрахунковий період квітень 2011 року відповідачем фактично спожито 109 996 кВт/год., тобто перевищено заявлену величину споживання електроенергії на 49 172 кВт/год.
Внаслідок перевищення заявленої величини споживання електроенергії у відповідача виникла заборгованість у сумі 127 372,17 грн., що підтверджується рахунком за понадлімітне споживання №300104/4803-5 за лютий 2011 року від 04.04.2011 р., рахунком за понадлімітне споживання №300104/57563-5 за березень 2011 року від 04.05.2011 р. рахунком за понадлімітне споживання №300105/60551-5 за квітень 2011 року від 02.06.2011 р. Доказів погашення 127 372,17 грн. відповідачем не представлено.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами, визначаються положеннями Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормативно-правовими актами у сфері виробництва, постачання і використання електричної енергії. Такими спеціальними актами є Закон України "Про електроенергетику", Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністра України від 09.04.2002 р. №475 (надалі -Порядок), Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. №28 (із наступними змінами і доповненнями).
Зокрема, пунктом 11 Порядку передбачено, що граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Пунктом 2.3.2 Договору визначено, що споживач зобов'язаний дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору. Відповідно до пункту 5.1 Договору споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
Згідно з пунктом 4.2.2 Договору споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначеної вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується зі споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год і більше.
У відповідності з абзацом 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
За понадлімітне споживання електроенергії на підставі абзацу 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" відповідачу нараховано 127 372,17 грн. Проти вірності проведеного розрахунку відповідач не заперечив.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредиторські вимоги до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство є поточними вимогами.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, зокрема, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника (стаття 31 названого закону).
В силу наведених норм, з огляду на виникнення заборгованості відповідача перед позивачем після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ ТВП "Львівський автонавантажувач", оскільки норми статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосуються фактичного погашення вимог кредиторів, а не визначення їх розміру, застосовуються лише в разі визнання боржника банкрутом, а відповідача ще не визнано банкрутом, суд вважає за можливе задоволити позовні вимоги.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, борг частково погашено після подання позову до суду, судовий збір потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський автонавантажувач" (адреса: провулок Новий, будинок 1, селище міського типу Шкло, Львівська область, 81050; ідентифікаційний код 31003499) на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса: вулиця Козельницька, будинок 3, Сихівський район, місто Львів, Львівська область, 79026; ідентифікаційний код 00131587) 127 372,17 грн. за понаддоговірне споживання електроенергії, 2547,44 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2012 року.
Суддя Рим Т.Я.