ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№12/21917.02.12
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»
до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група «ТАС»
про відшкодування грошових коштів в порядку регресу 18 803,00 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -представник (довіреність №4 від 01.01.2011 р.)
Від відповідача ОСОБА_2 -представник (довіреність № ГО-10/289)
Суть спору:
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»(далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група «ТАС»(далі - відповідач) про відшкодування грошових коштів в порядку регресу у розмірі 18 803,00 грн.
Ухвалою суду від 01.08.2011 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №12/219 та призначено розгляд справи на 30.08.2011.
В судовому засіданні 30.08.2011 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив позовні вимоги задовольнити частково, а саме: стягнути з відповідача 13 892,29 грн.
В судовому засіданні 30.08.2011 оголошено перерву.
В судовому засіданні 17.02.2012 оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
26.11.2009 р. між позивачем та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 205.0023339, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб «Citroen C4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
09.11.2010 р. сталася дорожньо-транспортна пригода.
Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована у відповідача.
За таких обставин, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача 18 803,00 грн. страхового відшкодування.
Відповідач з заявленими вимогами погодився частково, а саме в сумі 13 892,29 грн. В обґрунтування позовних вимог надав Страховий акт, з якого вбачається, що сума страхового відшкодування становить 13 892,29 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 22 Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; 22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну; 22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 28 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одно місяця з дня отримання страховиком необхідних документів».
Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Стаття 993 ЦК України теж передбачає перехід до страхової організації прав страхувальника вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Статтею 228 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме: в сумі 13 892,29 грн.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Група «ТАС»(03062, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 65, код 30115243) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»(01001, м. Київ, вул. Володимирська, 5 б, код 35893575) 13 892,29 грн. (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 29 коп., 138 (сто тридцять вісім) грн. 92 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В.Прокопенко