Ухвала від 23.01.2012 по справі 20/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 20/24923.01.12

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія

"Невський проспект"

Про захист авторських прав та стягнення 1 390 536,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін: без виклику

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія "Невський проспект" (відповідача) про стягнення 1 390 536,00 грн. компенсації за матеріальну шкоду та вилучення з продажу контрафактної книги "Китайський цигун".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. (суддя Палій В.В.) порушено провадження у справі № 20/249, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р., на підставі ст.ст. 20, 86 господарського процесуального кодексу України, задоволено самовідвід судді Палія В.В., справу № 20/249 передано керівнику апарату суду для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

За розпорядженням В.о. керівника апарату господарського суду міста Києва від 03.11.2011 р. № 04-1/1329, у зв'язку із задоволенням самовідвіду судді Палія В.В. відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. по справі № 20/249 був призначений повторний автоматичний розподіл даної справи.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу № 20/249 передано на розгляд судді Картацевій Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. справу №20/249 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 19.12.2011 р., зобов'язано позивача надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу російською мовою цієї ухвали від 09.11.2011 р. у справі № 20/249 та позовної заяви з додатками в двох примірниках у строк до 30.11.2011 р. з метою направлення копії ухвали господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі № 20/249 та копії позовної заяви з додатками для вручення відповідачу в порядку, передбаченому ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів пов'язаних із здійсненням господарської діяльності через Арбітражний суд Санкт-Петербурга і Ленінградської області (191015, Санкт-Петербург, Суворовский проспект д.50-52 ).

01.12.2011 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивач надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 09.11.2011 р. Зокрема, позивач надав належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на російську мову копії ухвали господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі № 20/249 у трьох примірниках та позовну заяву з додатками в двох примірниках для вручення відповідачу в порядку, передбаченому Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності 1992 р.,учасниками якої є Україна та Росія (дата підписання Україною 20.03.1992 р., та набрала чинності для України 19.12.1992 р.).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач по справі є нерезидентом. Інформація про наявність представництва позивача на території України відсутня.

З матеріалів наданих позивачем вбачається, що адреса реєстрації відповідача наступна: 198095, Российская Федерация, г. Санкт-Петербург, ул. Маршала Говорова, д.29.

Відповідно до статті 125 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

За таких обставин про розгляд справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому міжнародним договором.

Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (дата прийняття: 15.11.1965 р., дата набуття чинності: 01.12.2001 р.), учасниками якої є Україна та Росія, передбачено певний порядок вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах через визначені Державою Учасницею відповідні Центральні Органи з метою доведення до відома їх одержувачів у належний строк.

Відповідно до ст. 1 Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Ст. 11 даної Конвенції встановлено, що Конвенція не забороняє двом чи більше Договірним державам домовлятися про встановлення з метою вручення судових документів інших шляхів передачі ніж ті, які передбачені в попередніх статтях і зокрема безпосередніх зносин їх відповідними органами.

Особливий порядок надання правової допомоги встановлено Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності 1992 р.,учасниками якої є Україна та Росія (дата підписання Україною 20.03.1992 р., та набрала чинності для України 19.12.1992 р.).

Відповідно до статті 5 вказаної Угоди компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

На виконання вимог ухвали від 09.11.2011 р. у справі № 20/249 судом направлено копію ухвали господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі № 20/249 та копії позовної заяви з додатками для вручення відповідачу в порядку, передбаченому ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів пов'язаних із здійсненням господарської діяльності через Арбітражний суд Санкт-Петербурга і Ленінградської області (191015, Санкт-Петербург, Суворовский проспект д.50-52).

В судовому засіданні 19.12.2011 р. позивач надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.11.2011 р. не виконав.

Станом на 19.12.2011 р. відповіді від компетентного суду (Арбітражний суд Санкт-Петербурга і Ленінградської області) щодо вручення відповідачу судових документів, до господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків розгляд справи, вразі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.

Відповідно до ч. 3 статті 4 ГПК України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно до ст. 3 Закону України "Про міжнародне приватне право" якщо міжнародним договором України передбачено інші правила ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Відповідно до статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (дата прийняття: 15.11.1965 р., дата набуття чинності: 01.12.2001 р.), якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

За таких обставин, у зв'язку із нез'явленням відповідача в судове засідання, відсутністю доказів вручення відповідачу судових документів, з метою належного повідомлення відповідача, у порядку виконання судового доручення у відповідності до Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності 1992 р. через Арбитражный суд Санкт-Петербурга и Ленинградской области (191015, Санкт-Петербург, Суворовский проспект, д.50-52), розгляд справи відкладено на 27.02.2012 р., про що винесено відповідну ухвалу.

28.12.2011 р. відділом діловодства суду отримано від позивача заяву про роз'яснення ухвали суду від 19.12.2011 р. в порядку ст. 89 ГПК України, яка обґрунтована наступним.

Позивач зазначає, що відповідачем по даній справі є ТОВ "Видавнича компанія "Невський проспект", місцезнаходження якого Російська Федерація, однак в супереч вимогам ст.3 ГПК України, ст. 21 Закону України "Про мови в Українській РСР" та п. 10 Роз'яснень ВГСУ № 04-5/608 від 31.05.2002 провадження у даній справі ведеться українською мовою. У зв'язку з чим позивач просить суд роз'яснити, чому провадження у даній справі ведеться українською мовою та якими нормативними документами встановлюється обов'язок нотаріального завіряння перекладу процесуальних документів.

Ознайомившись з заявою, суд не знаходить підстав для її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

Роз'яснення судового рішення є одним зі способів виправлення недоліків судового рішення, який полягає у виправленні неточностей рішення шляхом його викладення у більш зрозумілій формі.

Відповідно, для роз'яснення судового рішення його зміст (зокрема, резолютивна частина) має бути незрозумілим або недостатньо зрозумілим для наступного виконання судового рішення чи доведення його до відома інших осіб.

Тобто, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення, ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

В даному випадку згідно змісту заяви про роз'яснення ухвали позивач будь-яких фактів незрозумілості ухвали від 19.12.2011 р. не наводить, тоді як просить роз'яснити чому провадження у справі ведеться українською мовою та якими нормативними документами встановлюється обов'язок нотаріального завіряння перекладу процесуальних документів.

Тобто, позивач не зазначає про неясність та незрозумілість ухвали суду від 19.12.2011 р. та не просить суд викласти дану ухвалу у більш зрозумілій формі.

Таким чином, суд, враховуючи вищевикладене, не вбачає з заяви позивача підстав для роз'яснення ухвали суду від 19.12.2011 р. в порядку ст. 89 ГПК України, а оскільки дана ухвала викладена в зрозумілій формі та у відповідності до ст. 86 ГПК України, тому в роз'ясненні ухвали суду від 19.12.2011 р. відмовлено.

Керуючись ст. ст. 86, 89 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. про роз'яснення ухвали суду від 19.12.2011 р. відмовити.

2. Ця ухвала може бути оскаржена в установленому законодавством порядку.

Суддя Ю.В. Картавцева

Попередній документ
21444225
Наступний документ
21444228
Інформація про рішення:
№ рішення: 21444227
№ справи: 20/249
Дата рішення: 23.01.2012
Дата публікації: 22.02.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: