ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/62307.02.12
За позовомВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
До Комунального підприємства «Київпастранс»
Простягнення 18 852, 00 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -дов.
Від відповідача не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 18 852, 00 грн.
Представник Відповідача в судові засідання не з'являвся.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.
Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило
Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27 серпня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»та філією Комунального підприємства «Київпастранс»Автобусний парк №7 було укладено Договір №488 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів .
Відповідно до п. 1.1. Договору, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням страхувальником, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з п. 2.1. Договору, предметом Договору є здійснення страховиком обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальника за шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб, заподіяну його наземними транспортними засобами (забезпеченими транспортними засобами), зазначеними в Додатку 1 до Договору.
У відповідності з Додатком №1 до Договору до переліку забезпечених транспортних засобів страхувальника, зокрема, відноситься транспортний пасажирський засіб «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Також, відповідно до Полісу №ВС/5891517 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який укладено між Позивачем та Відповідачем, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного пасажирського засобу «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».
08 лютого 2010 року на Харківському шосе в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода -зіткнення транспортних засобів «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить та був керований ОСОБА_3, та «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Комунальному підприємству «Київпастранс»та був керований ОСОБА_2.
Внаслідок вказаного ДТП, транспортний засіб «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав технічні пошкодження, що підтверджується Довідкою з місця ДТП від 08.02.2010р.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм пасажирського транспортного засобу «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, п. п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26.03.2010р.
Відповідно до Постанови Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та відповідно до ст. 124 КпАП України притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Однак, судом встановлено, що страхувальник (Відповідач) не повідомив Позивача про те, що 08.02.2010р. сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок порушення водієм забезпеченого пасажирського транспортного засобу «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, Правил дорожнього руху.
10.02.2010р. потерпіла у ДТП особа, власник транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 звернулась до Позивача про страхове відшкодування, яку позивачем було зареєстровано за №1533, при цьому надавши копії необхідних документів, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позивач виконав взяті на себе обов'язки за Договором №488 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів, який укладено 27 серпня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»та Комунальним підприємством «Київпастранс»щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі.
Розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, згідно звіту дослідження №АА7408НО-12.02/2 від 12 лютого 2010 р. складає 20 508, 06 грн.
22 жовтня 2010 року Позивачем було складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт № ОЦВ-10-1533/1 згідно з яким на користь ОСОБА_3 підлягає виплата страхового відшкодування в розмірі 18 852, 00 грн.
01 березня 2011 року Позивач сплатив на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмір 18 852, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10561 від 01.03.2011р.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до якої до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інші особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:
Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 1 ст. 999 Цивільного Кодексу України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.
Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів», розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.
Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Однак в порушення ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Відповідач не повідомив Позивача про описану дорожньо-транспортну пригоду.
Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
У відповідності до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що Позивач правомірно звернувся до Відповідача з регресною вимогою про сплату страхового відшкодування, оскільки останнім було порушено норму ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»щодо своєчасного повідомлення Позивача про настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі обсязі.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(вул. Набережне шосе, 2, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код: 31725604) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(юридична адреса: вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032; адреса для листування: вул. Щорса, 29, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код: 00034186) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 18 852 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп. та 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 14.02.2012р.