09.02.12р.Справа № 40/5005/16348/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство", "Дніпровський завод металевих конструкцій", м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод металевих конструкцій", м.Дніпропетровськ
про розірвання договору підряду №11/02/2011 від 11.02.11р. і стягнення 65746 грн. 44 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 07.11.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 01.09.2011 року;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство", "Дніпровський завод металевих конструкцій" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод металевих конструкцій" і просить розірвати договір підряду №11/02/2011 від 11.02.11р., укладений між Позивачем та Відповідачем, стягнути 65 746 грн. 44 коп. - грошових коштів та судові витрати.
Позовні вимоги в частині розірвання спірного договору, Позивач обґрунтовує наявністю в нього права в будь-який час до закінчення робіт відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину робіт та, відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4 ст. 849 ЦК України).
07.12.2011 року Позивач направив на адресу суду клопотання стосовно повернення судового збору як зайво сплаченого при подачі позовних матеріалів у сумі 1 411 грн, 50 коп. платіжним дорученням № 2054 від 21.11.2011 року.
10.01.2012 року, 24.01.2012 року та 08.02.2012 року Позивач направив до суду додаткові пояснення.
08.02.2012 року в своїх поясненнях Позивач посилаючись на п. 4 ст.. 849 ЦК України, вважає, що провадження у справі в частині вимог щодо розірвання спірного договору повинно бути припинено на підставі п.4 ст. 80 ГПК України та стягнуто з Відповідача на підставі ст.. 1212 ЦК України 65 746 грн. 44 коп. - грошових коштів та судові витрати.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а також заявив клопотання про повернення судового збору, оскільки при поданні позовної заяви було внесено судовий збір в більшому розмірі.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на відзив на позов, просить суд в задоволенні позовних вимог Позивачу відмовити у повному обсязі.
24.01.2012 року Позивач направив на адресу суду клопотання про продовження терміну розгляду справи у відповідності до вимог ст.. 69 ГПК України на підставі чого господарським судом відповідно ухвали від 24.01.2012 року строк розгляду справи було продовжено до 10.02.2012 року.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
В порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника Позивача та Відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
11.02.2011 року між Позивачем -(замовник) та Відповідачем -(підрядник) був укладений договір підряду № 11/02/2011 (далі-Договір), відповідно до умов якого в порядку, у строки та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов'язується виготовити та передати у власність Замовника металеві конструкції (далі товар та/або металеві конструкції) в обсязі - 260 тон, згідно з кресленнями 0814 КМД, наданими Замовником з відміткою у виробництво та додатками до цього Договору, а Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити виготовлені металеві конструкції. Передача креслень, передбачених цим Договором підряду, підтверджується підписаним Сторонами Актом прийняття-передачі технічної документації.
Відповідно до п.4.1.1. Договору, Замовник перераховує Підрядникові авансовий платіж у розмірі 20% від вартості робіт по виготовленню металоконструкцій, вказану п.2.1. цього договору, що складає - 93 600,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20% - 15 600,00 грн., протягом 7-й (семи) банківських днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.
Через 20 календарних днів, які рахуються з 20.02.2011 року, при умові відвантаження 130 тон металевих конструкцій та надання накладної щодо наявності сировини для виготовлення металоконструкцій на своєму складі в об'ємі, достатньому для викання умов за цим Договором, перераховує Підрядникові 100% вартості сировини для виготовлення металевих конструкцій, а саме: 2 036 580,00 гривень, у тому числі ПДВ 20% - 339 430,00 гривень (п.4.1.2 Договору).
09.03.11р. Позивач перерахував на користь Відповідача частину авансового платежу, що підтверджується платіжним дорученням №239 від 09.03.11р. (а.с.15). Таким чином, Позивачем було сплачено авансовий платіж не в повному обсязі.
Відповідно до п.3.1 Договору, строк поставки товару складає 45 календарних днів з 20 лютого 2010 року та при своєчасному зарахуванні передоплати у розмірі 20% від суми вказаної в п.п.2.1.1., п.2.1. ст.2 цього Договору у повному обсязі на поточний рахунок Підрядника.
Як вказує Позивач, у зв'язку з невиконанням Позивачем п.2.1.1 та п.4.1.1 Договору обов'язок Відповідача стосовно строку поставки товару так і не настав.
21.03.2011 року Позивач на адресу Відповідача направив лист №21-01 від 21.03.2011 року (а.с. 19) з пропозицією розірвати договір та направив додаткову угоду №1 від 01.03.2011 року до Договору № 11/02/2011 від 11.02.2011 року (а.с. 59), які отримані Відповідачем 23.03.2011 року (а.с. 20).
Враховуючи на те, що 08.02.2012 року в своїх поясненнях Позивач посилаючись на п. 4 ст.. 849 ЦК України, вважає, що провадження у справі в частині вимог щодо розірвання спірного договору повинно бути припинено на підставі п.4 ст. 80 ГПК України (відмова від позову яка прийнята господарським судом) та стягнуто з Відповідача на підставі ст.. 1212 ЦК України 65 746 грн. 44 коп. - грошових коштів та судові витрати, суд вважає за необхідне вказати на наступне.
У відповідності до вимог ст.. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, відмовитись від позову.
Статтею 78 ГПК України визначено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду заяві.
Нормами ст. 80 ГПК України, а саме п. 4 ч.1 вказаної статті передбачено, умови при яких суд припиняє провадження у справі з підстав відмови Позивача від позову і вказану відмову прийнято господарським судом.
Отже, для припинення провадження у справі (в якоїсь частині заявлених позовних вимог), повинно бути саме волевиявлення Позивача підтверджене відповідними повноваженнями особи на вчинення відповідних процесуальних дій направлене належним чином до суду, який розглядає вказану справу з заявою, щодо відмови від позову у справі або в частині заявлених позовних вимог, а не пояснення з припущенням того, що провадження повинно бути припинено в частині розірвання спірного договору.
Таким чином, при розгляді вказаних пояснень направлених Позивачем на адресу суду 08.02.2012 року, суд вважає, що розгляд справи повинен відбуватись по заявленим позовним вимогам Позивача, як в частині розірвання спірного договору так і в частині стягнення грошових коштів.
Так, звертаючись із позовом про розірвання спірного договору, Позивач зазначає, що у зв'язку з неможливістю подальшої співпраці з Відповідачем, він вважає за необхідне відмовитися від договору підряду № 11/02/2011 від 11.02.2011 року, та розірвати його. Як на підставу своїх вимог в зазначеній частині, Позивач посилається на положення ч. 4 ст. 849 ЦК України.
Статтею 525 ЦК України, визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 4 статті 849 ЦК України, передбачено право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
За загальним правилом, управнена на односторонню відмову від договору сторона (замовник), має направити іншій стороні (підряднику) повідомлення про відмову від договору, дата одержання якого впливатиме на розрахунки між ними, зокрема, в частині виплатити підряднику частини ціни пропорційно роботам, виконаним до дати одержання повідомлення, а також відшкодування збитків, заподіяних йому розірванням договору. При цьому, повідомлення про відмову від договору має бути висловлено однозначно, та бути виконано у письмовій формі, що випливає зі ст. 654 ЦК, відповідно до якої зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
Позивач (Замовник) своїм правом на односторонню відмову від договору підряду не скористався, відповідного письмового повідомлення Підряднику не направив. При цьому, як вказувалось вище, 21.03.2011 року Позивач на адресу Відповідача направив лист №21-01 від 21.03.2011 року (а.с. 19) з пропозицією розірвати договір та направив додаткову угоду №1 від 01.03.2011 року (а.с. 20), тобто фактично Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією про розірвання спірного договору підряду за згодою сторін, та направив відповідну додаткову угоду, однак, не отримавши відповіді на пропозицію, передав даний спір на вирішення господарського суду.
Загальні підстави розірвання договорів в судовому порядку, передбачені положеннями ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За правилами ст. 652 Цивільного кодексу України, договір може бути розірваний в судовому порядку, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, умовою задоволення позовних вимог щодо розірвання договору в судовому порядку, є доведення Позивачем факту припущення Відповідачем істотного порушення умов цього договору, внаслідок якого інша сторона зазнала шкоди, і значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладанні цього договору (ст. 651 ЦК України), або доведення існування істотної зміни обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору, та наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.
Позивачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України не наведено та не надано доказів в підтвердження існування зазначених вище підстав для розірвання договору в судовому порядку, при цьому, посилань Позивача на положення ч. 4 ст. 849 ЦК України, слід визнати безпідставними, адже дана норма встановлює право замовника на відмову від договору підряду, яка полягає у вчиненні односторонньої дій, але не визначає підстави для розірвання договору в судовому порядку.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для розірвання спірного договору.
Суд також не убачає підстав для задоволення вимог щодо стягнення суми отриманої Відповідачем передоплати в розмірі 65 746 грн. 44 коп., із підстав передбачених ст.. 1212 ЦК України, адже як вище встановлено судом, Позивач не вчинив дій направлених на односторонню відмову від договору підряду № 11/02/2011 від 11.02.2011 року у формі передбаченої ст. 654 ЦК України, і в задоволенні його вимог про розірвання договору в судовому порядку відмовлено, а отже, підстава (договір підряду № 11/02/2011 від 11.02.2011), на якій Відповідачем набуто майно (грошові кошти) є дійсною, що виключає обставини виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням без достатньої правової підстави.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, позовні підлягають відхиленню в повному обсязі.
Розглядаючи клопотання Позивача стосовно повернення судового збору як зайво сплаченого при подачі позовних матеріалів у сумі 1 411 грн, 50 коп. платіжним дорученням № 2054 від 21.11.2011 року, судом також встановлено, що при подачі позовних матеріалів до суду, Позивачем відповідно до платіжних доручень №1962 від 08.11.2011р., №1961 від 08.11.11р., №2054 від 21.11.2011р. (а.с.7-9) сплачена загальна сума судового збору у розмірі 3764 грн. (941 грн. 00 коп., 1 411 грн. 50 коп., 1 411 грн. 50 коп.)
У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В п.п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
Місячний розмір мінімальної заробітної плати на 2011 рік затверджено Законом України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010р. № 2857-VI станом на 1 січня 2011р. складає 941,00 грн.
Отже відповідно до вказаних вище вимог, Позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто у сумі 1 411 грн. 50 коп. з позовної вимоги майнового характеру та 941 грн. 00 коп. з позовної вимоги не майнового характеру.
Отже Позивачем при подачі до господарського суду позовних матеріалів було зайво сплачено судовий збір (платіжне доручення №2054 від 21.11.2011р.) в сумі 1 411 грн. 50 коп.
Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином різниця переплати Позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 1 411 грн. 50 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничому підприємству "Дніпровський завод металевих конструкцій", (49049, м.Дніпропетровськ, вул.Мільмана, 110, п/р 26003001000431 в ПАТ КБ „Стандарт” м.Дніпропетровськ, МФО 380690, код ЄДРПОУ 37211671) зайво сплачений судовий збір у розмірі 1 411 грн. 50 коп., перерахований платіжним дорученням №2054 від 21.11.2011р., яке знаходиться в матеріалах справи, видати довідку.
Суддя О.І. Красота
Рішення підписано
10.02.2012р.