Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307
< Список (При необходимости выбрать) >
< Список (При необходимости выбрать) >
16.02.2012Справа №5002-33/1579-2010
за позовом комунального підприємства «Житловик-2»
(м. Євпаторія, вул. Перекопська, 8)
до відповідача орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»
(м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а)
в особі Євпаторійської філії (м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10).
про визнання договору укладеним.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники:
Від позивача: не з'явився, КП «Житловик-2».
Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 87 від 13.01.12, представник, ОП «Кримтеплокомуненерго».
Суть спору : комунальне підприємство «Житловик-2» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Євпаторійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», та, у зв'язку з наявністю переддоговірного спору, просить суд прийняти пункт 2.1 та розділ 7 договору на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 27 січня 2010 року, по яким не досягнуто згоди, в редакції позивача, а також визнати договір на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 27 січня 2010 року, укладеним в редакції, погодженій сторонами на розширеному спільному засіданні 27 січня 2010 року.
04 жовтня 2011 року провадження по справі 2-33/1579-2010 було зупинено до розгляду касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року по справі №2а-149/10/0106 за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради про скасування рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 31 від 15 січня 2010 року, вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 2а-149/10/0106.
30 січня 2012 року ухвалою господарського суду АР Крим було поновлене провадження по справі 2-33/1579-2010 та призначене до розгляду на 07 лютого 2012 року.
07 лютого 2012 року у зв'язку з неявкою представників сторін та ненаданням витребуваних судом документів, розгляд даної справи був відкладений на 16 лютого 2012 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
До дня судового засідання 10 лютого 2012 року від позивача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на те, що 01 грудня 2011 року Вищим адміністративним судом України було винесено ухвалу про залишення без змін постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року.
Представник відповідача підтримав клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частині 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно пункту 7 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23 серпня 1994 року № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Так, звертаючись із даним позовом до суду позивач просив суд прийняти пункт 2.1 (опалювані площі) та розділ 7 (відповідальності сторін) договору на виробництво, транспортировку та поставку тепловій енергії від 27 січня 2010 року, по яких не досягнене узгодження, в редакції комунального підприємства «Житловик - 2» та визнати цей договір укладеним у єдиній редакції (а.с. 7).
Ухвалами суду по даній справі у позивача неодноразово було витребувано оригінали доданих до справі документів або їх посвідчені належним чином копії.
Витребуваних судом документів позивачем суду надано не було, як і не було надано будь-яких письмових пояснень з приводу неможливості їх надання.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Підпунктом 3.7.1. пункту 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18 вересня 1997 року № 02-5/289 (із змінами та доповненнями від 19 липня 2010 року N 04-06/113) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Суд також вважає за необхідне підкреслити, що неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить також, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно прав кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням обставин конкретної справи може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» від 14 грудня 2007 року №01-8/973).
Враховуючи, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а також пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає один із принципів судочинства - свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Так, незважаючи на неодноразові вимоги суду, викладені в ухвалах, оригінали документів, долучених до позовної заяви позивачем надані не були, у зв'язку з чим суд був позбавлений можливості дослідити відповідність змісту копій, що містяться в матеріалах справи, змісту оригіналів, а також встановити їх достовірність, що є порушенням вимог статей 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Також не були надані і посвідчені копії документів, долучених позивачем до позову , що є порушенням вимог статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд визнав явку представників сторін у судові засідання обов'язковою та попередив ухвалою від 07 лютого 2012 року, що у разі невиконання вимог суду позов буде залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 153).
Так, суд неодноразово витребував у позивача докази, що необхідні для вирішення даного спору, визнавав явку представника позивача у судове засідання обов'язковою та попереджав позивача про можливість залишення позову без розгляду у випадку невиконання вимог суду, у зв'язку з чим, враховуючи клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін.
Зазначені обставини, з урахуванням вимог, викладених в Роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 23 серпня 1994 року №02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України», та з огляду на закінчення строку розгляду справи, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлюють розгляд справи по суті, у зв'язку з чим позовні вимоги комунального підприємства «Житловик-2» до орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про визнання договору укладеним підлягають залишенню без розгляду.
У відповідності до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Приймаючи до уваги вищезазначене, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги комунального підприємства «Житловик-2» до орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про визнання договору укладеним залишити без розгляду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.