"15" лютого 2012 р. Справа № 03/5026/1649/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПрокопанич Г.К.
суддівПопікової О.В.
Євсікова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня"
на рішення господарського суду Черкаської області від 16.08.2011р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 06.12.2011р.
у справі№ 03/5026/1649/2011
за позовомДержавної екологічної інспекції в Черкаській області
доПублічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня"
простягнення 1881969,80 грн.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_1 дов. від 10.01.2012 № 68\07
від відповідача:ОСОБА_2 дов. від 30.01.2012 № 8
Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня" про стягнення 1881969,80 грн. збитків, заподіяної державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача вимог статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а саме: у період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року останній здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу, внаслідок чого заподіяв державі збитки в розмірі 1881 969,80 грн., які мають бути ним відшкодовані.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.08.2011 року (суддя В.В.Єфіменко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 року, (судді: О.М.Остапенко -головуючий, І.М.Скрипка, Я.Л.Іваненко) позов задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня" 1881969,80 грн. та судові витрати. Судові рішення мотивовані доведеністю позовних вимог.
В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Птахофабрика "Перше травня" просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2011р. касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня" прийнято до розгляду та призначено на 15.02.2012р. колегією суддів -головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Новікова Р.Г., Попікова О.В.
Розпорядженням заст. секретаря першої судової палати від 13.02.2012р. за № 03.07-05/06 у зв'язку із звільненням судді Новікової Р.Г, сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Прокопанич Г.К., суддів Євсікова О.О., Попікової О.В. (доповідач).
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Як було встановлено під час розгляду справи в суді І інстанції, та підтверджено під час апеляційного провадження, Державною екологічною інспекцією в Черкаській області в період з 20.01.2011 року по 24.01.2011 року було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, під час якої були виявлені порушення природоохоронного законодавства, зокрема, в галузі охорони атмосферного повітря.
За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20-24.01.2011 року, в якому, зокрема, встановлено, що у відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Птахофабрика "Перше Травня"), до структури виробництва якої входить послідосховище, відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на послідосховище, що є порушенням статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
За результатами проведеної перевірки відповідача Державною екологічною інспекцією в Черкаській області видано припис до виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, яким, в тому числі, приписано курівнику ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від послідосховища.
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу від послідосховища відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня".
Зазначений розрахунок здійснено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 року та складає 1881969,80 грн., стягнення яких і є предметом позову у даній справі.
Відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
- протиправної поведінки;
- шкоди, її розмір;
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
- вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Особливості застосування цивільної відповідальності визначені у статті 69 цього Закону, згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Положення статей 33, 34 згаданого Закону також передбачає, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, проведеною Державною екологічною інспекцією в Черкаській області в період з 20.01.2011 року по 24.01.2011 року перевіркою дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства встановлено, що ПАТ "Птахофабрика "Перше Травня", до структури виробництва якої входить послідосховище, здійснює викиди забруднюючих речовин (викиди метану та аміаку) із зазначеного послідосховища без відповідного на те дозволу, що є порушенням статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
При цьому, факт відсутності дозволу на викиди для послідосховища підтверджується повідомленням Держуправління охорони навколишнього середовища в Черкаській області № 4387/04 від 07.07.2011 року.
Посилання відповідача на ту обставину, що послідосховище не є джерелом викиду забруднюючих речовин колегією суддів касаційної інстанції до уваги не приймається з огляду на те, що відповідно до п.14.1.230 Податкового кодексу України стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти. Отже, послідосховище є стаціонарним неорганізованим джерелом викиду.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд цілком правомірно встановив наявність протиправної поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні правової норми (статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря") та у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Однак, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили розрахунок розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зроблений позивачем.
Зазначений розрахунок здійснено на підставі:
- "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року та зареєстрованим в Мінюсті України 21.01.2009 року за № 48/16064 (надалі -Методика);
- збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, виданого Українським науковим центром технічної екології, Донецьк-2004;
- акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" від 20-24.01.2011 року;
- Довідки Чернігівської ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня", відповідно до якої відповідачем за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року було розміщено на послідосховищі 26 000 тон посліду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує факт розміщення на послідосховищі 26000 тон посліду та зазначає, що ним протягом 01.04.2009 року по 31.12.2010 року ліміти на розміщення відходів порушено не було, а на послідосховищі було розміщено 916 тон посліду, а відтак розрахунок, зроблений позивачем на підставі згаданої довідки, є невірним.
Згідно з пп. 2.1.2. п. 2.1. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, - викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючи речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2.Методики).
Так, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п. 2.7., пп. 2.7.1 Методики).
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, здійснено за формулою 12 Методики: З = mi х 1,1 х П х Аі х КТ х Кзі.
Однак, правильність проведеного позивачем розрахунку не була перевірена судами попередніх інстанцій належним чином: не досліджено, які саме показники та коефіцієнти застосовувала інспекція при здійсненні розрахунку розміру збитків, не є дослідженою належним чином і обставина щодо кількості посліду, розміщеного на послідосховищі протягом періоду з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року.
Крім того, при перевірці зробленого позивачем розрахунку розміру збитків, заподіяних державі, судам слід також належним чином дослідити і один з необхідних показників для розрахунку розміру збитків (З) -показник маси наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря (mi), розрахунок якого має бути здійснено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 року, за наведеними в розділі 3 формулами.
При цьому, судам слід взяти до уваги п. 3.6 Методики, відповідно до якого розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Разом з цим, пунктом 3.7. Методики передбачено, що за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою (10):
mi = 3,6 х 10-6 х rBi х qv х T.
Крім того, судам слід також взяти до уваги, що збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, виданий Українським науковим центром технічної екології, Донецьк-2004, на підставі якого позивачем було здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, не є нормативним документом.
Таким чином, встановивши факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, суди попередніх інстанцій не дослідили розмір, заявлених до стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зроблений позивачем.
Отже, висновок місцевого та апеляційного господарських судів про задоволення позовних вимог ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах справи.
З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Згідно положень ч. 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 16.08.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. у справі № 03/5026/1649/2011 скасувати.
Справу № 03/5026/1649/2011 направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Г.К.Прокопанич
Судді: О.В.Попікова
О.О.Євсіков