"15" лютого 2012 р. Справа № 12/106-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Попікової О.В.
за участю представників:
Позивача: ОСОБА_1 дов. від 31.12.2011 року №19; ОСОБА_2 дов. від 31.12.2011 року №48;
Відповідача: ОСОБА_3 дор. від 03.01.2012 року №1/1-6; директор -Дрозд П.П.
розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "ВИШНІВСЬКВОДОКАНАЛ" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 року
у справі № 12/106-10 господарського суду Київської області
за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до комунального підприємства "ВИШНІВСЬКВОДОКАНАЛ" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області"
про стягнення 1 415 507,26 грн.
У грудні 2010 року публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до комунального підприємства "ВИШНІВСЬКВОДОКАНАЛ", просило стягнути з відповідача грошові кошти за порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради №876 від 04.08.2009 року та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 року в розмірі 1 415 507,26 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.08.2011 року (головуючий Дьоміна С.Ю., Лилак Т.Д., Скутельник П.Ф.) у задоволенні позову відмовлено з посиланням на недоведеність перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 (головуючий Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.) рішення господарського суду Київської області від 05.08.11 у справі №12/106-10 скасовано, позов задоволений повністю. Стягнуто з комунального підприємства "Вишнівськводоканал" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 1 415 507 грн. 26 коп.
Постанова суду мотивована тим, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації у повному обсязі, зокрема, у разі скидання стічних вод до міської каналізаційної мережі з перевищенням допустимих норм забруднюючих речовин шляхом оплати рахунків за скидання понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.
Не погодившись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, комунальне підприємство "ВИШНІВСЬКВОДОКАНАЛ" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області" звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати постанову суду, залишити без змін рішення місцевого господарського суду, посилаючись на відсутність у договорі на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 05.03.2007 року істотних умов, передбачених пунктом 6.3 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України №37. Заявником касаційної скарги зазначено, що відносини між підприємствами, що здійснюють водоканалізаційне забезпечення щодо скидання перевищення ДК забруднюючих речовин не встановлені.
Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 13.02.2012 року №03.07-05/79 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Попікова О.В.
Колегія суддів, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.03.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір №07264/1-5-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до якого позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі наданого відповідачеві дозволу на скид стічних вод приймати від нього стічні води у систему каналізації міста Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Києва, а відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані позивачем послуги, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водопідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу №65 від 01.07.1994 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року №165/374, Правилами приймання стічних вод підприємства у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 року, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (п.1.1 договору).
19.04.10 з метою контролю якості стічних вод, що надходять від відповідача до системи каналізації міста Києва, представниками Управління екологічного нагляду позивача (далі -УЕН), в присутності представника відповідача було здійснено відбір проб стічних вод для вимірювання показників складу та їх властивостей в каналізаційній насосній станції (далі -КНС).
За результатами лабораторного дослідження, проведеного на підставі відібраних проб стічних вод відповідача, працівниками УЕН позивача складено протокол вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод, у якому зафіксовано невідповідність якості стічних вод, що скидаються відповідачем до каналізації міста Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища.
28.04.10 позивач направив відповідачу лист-повідомлення від 27.04.10 №15/1082-л про перевищення норм допустимих концентрацій та результати хімічних аналізів, а 26.07.10 направлено розрахунки сплати за скид стічних вод з урахуванням коефіцієнту кратності та рахунок-фактура від 22.07.10 №СФ-0006454.
07.06.10 працівниками УЕН позивача у присутності представника відповідача були відібрані проби стічних вод у КНС (мокра) та у КНС-1.
За результатами лабораторного дослідження, проведеного на підставі відібраних проб стічних вод відповідача, працівниками УЕН позивача був складений протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод, у якому зафіксовано невідповідність якості стічних вод, що скидаються відповідачем до каналізації міста Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища.
16.06.10 відповідачу направлено лист-повідомлення від 16.06.10 №15/1250-л про перевищення норм допустимих концентрацій та результати хімічних аналізів, а 26.07.10 на адресу відповідача були направлені розрахунки сплати за скид стічних вод з урахуванням коефіцієнту кратності та рахунок-фактура від 26.07.10 №СФ-0006570.
10.08.10 працівниками УЕН позивача в присутності представника відповідача були відібрані проби стічних вод у КНС-1 та КНС-2.
За результатами лабораторного дослідження, проведеного на підставі відібраних проб стічних вод відповідача, працівниками УЕН позивача був складений протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод, у якому зафіксовано невідповідність якості стічних вод, що скидаються відповідачем до каналізації міста Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища.
20.08.10 відповідачу направлено лист-повідомлення від 17.08.10 №15/1433-л про перевищення норм допустимих концентрацій та результати хімічних аналізів, а 30.09.10 на адресу відповідача були направлені розрахунки сплати за скид стічних вод з урахуванням коефіцієнту кратності та рахунок-фактура від 30.09.10 №СФ-0007988.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі пункту 3.2.1 договору позивач має право вимагати від відповідача дотримання останнім Правил користування, Правил приймання, місцевих правил приймання та інших нормативних документів, зазначених у пункті 1.1 договору.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин абонент сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.
Судова колегія зазначає, що відносини між сторонами врегульовано Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які розроблено відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" із змінами і доповненнями (далі - Порядок), Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року N 465, згідно з Будівельними нормами і правилами "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, окрім пункту 6.2).
Пунктом 1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37 передбачено, що Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).
Пунктом 2.1 Правил приймання №37 передбачено, що водоканали мають право: розробляти, погоджувати та представляти на затвердження виконавчим органам рад місцеві Правила приймання стічних вод підприємств, а також зміни і доповнення до них; контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод Підприємств; пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання; вимагати від Підприємств будівництва локальних очисних споруд при систематичному скиді понаднормативних забруднень, установлення на випусках стічних вод у контрольних колодязях (камерах) пристроїв для регулювання режиму скиду і визначення кількості та якості стічних вод згідно з місцевими Правилами приймання;
Пунктом 2.2 Правил приймання №37 передбачено, що водоканали зобов'язані:
забезпечити приймання, відведення і очистку стічних вод у межах розрахункових проектних показників очисних споруд даного населеного пункту згідно з вимогами Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами у разі відповідності якості і режиму скиду стічних вод Підприємства умовам укладеного договору та місцевим Правилам приймання та за умови відсутності заборгованості за послуги водовідведення;
установлювати кожному Підприємству кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації, а також вимоги щодо додержання певного режиму скиду стічних вод з урахуванням діючих вимог водокористування при укладанні договорів з Підприємствами на послуги водовідведення;
Згідно з пунктом 2.4 Правил приймання №37 підприємства зобов'язані:
виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги;
дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства;
оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників;
Згідно з пунктом 3.1 Правил приймання №37 відповідальність Водоканалів та Підприємств, які користуються послугами міської каналізації, визначається актами чинного законодавства та умовами договорів.
Відповідно до пункту 7.1 Правил приймання №37 підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються Водоканалом.
Місця та періодичність відбору проб Підприємствами мають бути погоджені з Водоканалом, а методики проведення аналізів - з органами державного нагляду (органами Міністерства охорони здоров'я та Мінекоресурсів України).
Пунктом 7.6 Правил приймання №37 передбачено, що для визначення вмісту забруднень у стічних водах Підприємств використовуються як дані лабораторії Водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації.
Пункт 7.10 Правил приймання №37 передбачає, що при виявленні перевищення допустимої концентрації забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення допустимої концентрації забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення допустимої концентрації Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє Підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві).
Судами попередніх інстанцій було надано правову оцінку протоколам вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод, в яких зафіксовано невідповідність якості стічних вод, що скидаються відповідачем до каналізації міста Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Відносини між сторонами також врегульовано Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37, пункт 2 якого встановлює нормативи плати за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів.
Так, у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору Підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів.
Обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами користування.
З налізу вищенаведених норм вбачається, що у випадку перевищення допустимої концентрації у стічних водах при визначенні величини сплати за скидання стічних вод використовується коефіцієнт кратності, який визначається на підставі фактичної концентрації в стічних водах 1-ої речовини та допустимої концентрації 1-ої речовини, що було розраховано позивачем.
Відповідно до статті 68 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
З огляду на вищезазначене та враховуючи, що сплата додаткової плати за скид в міську каналізацію стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин передбачено умовами договору, укладеного між сторонами, судом апеляційної інстанції правомірно задоволені вимоги про стягнення коштів за порушення умов договору та діючого законодавства.
Посилання комунального підприємства "ВИШНІВСЬКВОДОКАНАЛ" на помилковість розрахунків сплати за скид стічних вод у міську каналізацію є хибним, оскільки, відповідно до пункту 2.3 Правил приймання №37 (на які заявник посилається) підприємства мають право перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах свого Підприємства, виконані Водоканалом, та оскаржувати їх а також звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків та вимагати проведення аналізу стічних вод підприємства, однак, матеріали справи доказів такого звернення не містять.
Доводи відповідача стосовно того, що державні стандарти та екологічні нормативи в галузі охорони навколишнього природного середовища не можуть бути закріплені у Місцевих правилах приймання є хибними, оскільки відповідно до пункту 1.5 Правил приймання №37 водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання) на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.
Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, тому підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу комунального підприємства "ВИШНІВСЬКВОДОКАНАЛ" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 року у справі № 12/106-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К.Прокопанич
Судді: І.В.Алєєва
О.В. Попікова