ОСОБА_1 АКБ "Правекс-Банк" < третя особа > Печерський районний суд міста Києва < Суд-місто > 14.12.2011 < Суддя-доповідач Прізвище > < Суддя-доповідач Ім'я > < Суддя-доповідач По батькові >
Справа № 2-5479/11
Категорія 26
23 січня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Волкової С.Я.,
при секретарі - Соловей Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Правекс-Банк” про захист прав споживача (визнання кредитного договору недійсним),
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вимогами до відповідача, просить визнати недійсним кредитний договір №210715-1096-8 від 28.08.2008 р., посилаючись на те, що такий договір було укладено на вкрай невигідних для неї умовах, ця угода суперечить Закону України “Про захист прав споживачів” тому, що їй не було надано інформації про ціль одержання кредиту, форму його забезпечення, існуючі форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між її зобов'язаннями, тип процентної ставки, можливу суму кредиту, орієнтовну вартість кредиту й вартість послуги з оформлення кредитного договору, строк, на який кредит може бути отриманий, варіанти повернення кредиту і його умови, можливість дострокового погашення кредиту і його умови, необхідність здійснення оцінки майна й ким вона здійснюється, податковий режим сплати відсотків і державні субсидії, позитивні й негативні аспекти пропонованих схем кредитування, при укладенні договору її було введено в оману.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
В судове засідання відповідач ПАТ “Правекс-Банк” не з'явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку.
Суд, враховуючи, що відповідно до ЦПК України розгляд справи проводився судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 ст.197 ЦПК України).
Суд, вивчивши надані докази, вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.08.2008 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до АКБ “Правекс-Банк”, правонаступником якого є ПАТ “Правекс-Банк”, із заявою, просила надати споживчий кредит у сумі 3617,92 грн. за програмою кредитування “Економічний + мобільні телефони”. Заява-анкета позичальника ОСОБА_1 свідчить про те, що з умовами кредитування, формою та умовами кредитування, умовами повернення кредиту, додатковою інформацією щодо податкового режиму сплати відсотків та державну субсидію, на отримання якої вона має право, а також іншу докладнішу інформацію, зокрема, про предмет кредиту, орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням обраних нею умов кредитування вона ознайомлена, й зазначила, що особисто ознайомлена з умовами надання споживчого кредиту, що нез'ясованих питань та зауважень у неї немає.
Встановлено, що 28.08.2008 р. між АКБ “Правекс-Банк”, правонаступником якого є ПАТ “Правекс-Банк” (банк), та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №210715-1-096-8, яким кредитор надав позичальнику кредит в національній валюті України на загальну суму 3617,92 грн. на споживчі цілі, строком з 28.08.2008 р. по 28.06.2009 р. (п.1.1,1.2 договору).
За домовленістю сторін умови надання кредиту визначені розділом 2 укладеного договору; умови забезпечення кредиту визначені розділом 3 укладеного договору; умови погашення кредиту і сплати відсотків визначені розділом 4, зокрема, позичальник взяла на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитом та сплачувати банку плату за розрахункове-касове обслуговування у розмірі 2% від суми погашення за кредитом (без ПДВ) щомісячно з 11 до 20 числа, включно, але остаточне погашення - не пізніше кінцевого терміну дії договору шляхом внесення на позичковий рахунок в банку грошових коштів згідно з графіком, визначеним п.4.1 укладеного договору, зобов'язання, які взяла на себе позичальник, містяться у розділі 6 договору. Відповідно до п.12.7 договору такий діє від дня його підписання і до повного виконання зобов'язань за ним.
Надані суду документи свідчать про те, що при укладенні кредитного договору ОСОБА_1 було проінформовано про всі його істотні умови, спосіб та терміни погашення кредиту, розмір та терміни сплати процентів та інших платежів тощо, що підтверджується підписом позивачки на договорі, її підписом на графіку щомісячних платежів, її підписом на попередженні, яким ОСОБА_1 засвідчила, що ознайомлена з усіма зборами, процентами, тарифами, щомісячними та іншими елементами вартості кредиту, які вона повинна оплатити за даним кредитом згідно зі ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів”, її підписом на розписці про ознайомлення з нормами ст.ст.190,192,200,209,220,222 КК України - додатку до кредитного договору, й ОСОБА_1 засвідчила, що зміст умов кредитування їй зрозумілий.
При таких обставинах власні дії позивачки, що виразилися у підписанні кредитного договору та здійсненні напису щодо ознайомлення з його умовами і відсутністю претензій, являється підтвердженням ознайомлення позивачки зі змістом укладеної нею угоди та бажанням щодо настання правових наслідків, обумовлених цим договором. Виходячи з викладеного позивачці при укладенні кредитного договору були відомі усі умови договору та не існувало жодних інших умов, що примусили б її їх прийняти на вкрай невигідних для себе умовах, тому посилання позивачки, що такі умови створюють дисбаланс договірних прав та обов'язків їй на шкоду, є такими, що не відповідають фактичним обставинам, нормам чинного законодавства. Дійсно, договором передбачено дострокове стягнення заборгованості за кредитом у випадках невиконання позичальником умов цього договору. Зі змісту наведеного вбачається, що таке можливо у випадках порушень умов договору, які забезпечують погашення кредиту.
Крім того, позивачка ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами до відповідача, просить визнати укладену угоду недійсною на підставі п.1 ст.230 ЦК України, оскільки їй не було надано необхідної інформації, що дає можливість дати вірну оцінку цій угоді, тим самим її навмисно ввели в оману щодо обставин, які мають істотне значення. При цьому суд вбачає, що твердження позивачки, що укладена угода вчинена під впливом обману, є надуманими. Надуманими є і твердження ОСОБА_1, що договір містить дискримінаційні умови розкриття інформації, яка стала відомо банку про неї, а пункт 12.1 договору таких умов не містить.
На підставі ст.ст.3,203,215,217,227,230,548,524,533,628,634 ЦК України, ст.ст.1,11, 15,18,19 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст.6 Закону України “Про фінансові послуги та ринок фінансових послуг в Україні”, Закону України “Про банки та банківську діяльність”, ст.3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Нацбанку України №168 від 10.05.2007 р., керуючись ст.ст.3,4,10,11,60,88,209,212-215,290 ЦПК України, суд
< Текст > В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ “Правекс-Банк” про захист прав споживача визнання кредитного договору недійсним) - відмовити. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя