ОСОБА_1 ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_6 Печерський районний суд міста Києва < Суд-місто > 14.11.2011 Цокол Лариса Іванівна
Справа № 2-5141/11
Категорія 26
19 січня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Цокол Л.І. Цокол Л. І. ,
при секретарі - Шарапа М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", за участі третьої особи ОСОБА_6 про визнання недійсним кредитного договору №014/0028/73/127779 від 18.08.2008р. ,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить визнати недійсним кредитний договір № 014/0028/73/127779 від 18.08.2008р. укладений між нею та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль". Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач надав позивачу кредит в іноземній валюті в порушення ст..ст. 3,5 п4 п.п. «г» Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю та п.1.11 Положення «Про порядок видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затвердженого Постановою правління НБУ від 14.10. 2004р. №483, зареєстрованого в МЮ України 09.11.2004р. за №1429/10028, оскільки банк не мав індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти під час видачі кредиту. Використання на території України іноземної валюти як засобу платежу, в разі, якщо ця валюта отримана за рахунок кредиту, є незаконним .
Представник позивача ОСОБА_7 підтримав вимоги, посилався на обставини викладені в позові, просив задовольнити вимоги .
Представник відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подав заперечення, просив відмовити в задоволенні вимог позивача, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Суд дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Під час судового розгляду судом було встановлено, що 18.08.2008р. між позивачем ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір №014/0028/73/127779, відповідно до якого відповідач видав позивачу суму кредиту в розмірі 125 100,00 доларів США на споживчі цілі.
Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених Законом.
Законом України “Про банки і банківську діяльність” встановлено, що кошти в розумінні цього Закону, це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Згідно п.3 частини першої ст.47 цього ж Закону на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”встановлено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій , які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії , на весь період дії режиму валютного кредитування. Пунктом 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001р. №275, передбачено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, до яких належить і іноземна валюта. При цьому пунктом 5.3 цього Положення визначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМ України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.
ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» мав банківську ліцензію НБУ №10 від 27.03.1992рю і всі до неї Додатки, в тому числі на операції з валютними цінностями,залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України і додатків до дозволу НБУ №10-4 від 27.03.1992р. з правом залучення іноземної валюти на валютному ринку України.
Вищезазначені обставини переконують суд в необґрунтованості поданого позивачем позову, а тому вимоги позивача підлягають відхиленню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203,215, 524 ЦК України, Закону України “ Про банки та банківську діяльність ”, ст.ст. 8,10,11,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -
< Текст > Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", за участі третьої особи ОСОБА_6 про визнання недійсним кредитного договору №014/0028/73/127779 від 18.08.2008р. , залишити без задоволення. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення- в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Цокол Л.І. Л. І. Цокол