ОСОБА_1 ОСОБА_2 < третя особа > Печерський районний суд міста Києва < Суд-місто > 09.08.2011 Мельник Андрій Володимирович
Справа № 2-3816/11
Категорія 20
(ЗАОЧНЕ)
18 січня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - < введіть прізвище судді > Мельника А. В. ,
при секретарі - < Прізвище > < Ім'я >. < по батькові >.,
Кондратенко Т.М., Борисенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщення
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати ОСОБА_2 такою , що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 17 вересня 2008 року відповідно до Договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_1 (надалі Позивач) стала власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Згідно ч.1 ст. 722 Цивільного кодексу України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.
Стаття 210 Цивільного кодексу України визначає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Таким чином, право власності на зазначену квартиру підтверджується також витягом з Державного реєстру правочинів № 6523038 від 17.09.2008 року (копія додається).
Відповідно Додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 договір дарування є правовстановлювальним документом.
Таким чином, договір дарування від 17 вересня 2008 року був зареєстрований в БТІ м. Києва відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, про що свідчить штамп, підпис реєстратора, печатка та відповідно присвоєний нерухомому майну реєстраційний номер (688/32174). Виходячи із вищезазначеного, відповідно до законодавства України ОСОБА_1 є повноправним власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування від 17 вересня 2008 року із відповідними відмітками БТІ м. Києва.
На сьогодні Позивачу відомо, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована відповідачка по справі - ОСОБА_2 (надалі Відповідач).
Слід зазначити, що на сьогодні уже більше шести місяців Відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживає.
Даний факт можуть підтвердити наступні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є сусідками квартири.
Стаття 72 Житлового кодексу Української РСР визначає порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та передбачає, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Також згідно ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу Української РСР жиле приміщення за тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається протягом шести місяців.
Таким чином, оскільки відповідачка уже протягом шести місяців не проживає у квартирі АДРЕСА_1, що є власністю Позивача, керуючись ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу Української РСР, відповідачка повинна бути визнана судом такою, що втратила користування жилим приміщенням.
Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з викладених в ньому підстав.
Оскільки відповідач був повідомлений про місце, день та час судового засідання належним чином в порядку статей 74, 76 ЦПК України, в судове засідання не з'явився та від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача в заочному порядку, суд, керуючись ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, розглянув справу заочно на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача показання свідків, дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 вересня 2008 року відповідно до Договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_1 стала власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Згідно ч.1 ст. 722 Цивільного кодексу України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.
Стаття 210 Цивільного кодексу України визначає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Таким чином, право власності на зазначену квартиру підтверджується також витягом з Державного реєстру правочинів № 6523038 від 17.09.2008 року (копія додається).
Відповідно Додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 договір дарування є правовстановлювальним документом.
Таким чином, договір дарування від 17 вересня 2008 року був зареєстрований в БТІ м. Києва відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, про що свідчить штамп, підпис реєстратора, печатка та відповідно присвоєний нерухомому майну реєстраційний номер (688/32174). Виходячи із вищезазначеного, відповідно до законодавства України ОСОБА_1 є повноправним власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування від 17 вересня 2008 року із відповідними відмітками БТІ м. Києва.
На сьогодні у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована відповідачка по справі - ОСОБА_2.
Відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживає понад шість місяців.
Даний факт підтвердили допитані під час розгляду справи свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 які є сусідками квартири.
Стаття 72 Житлового кодексу Української РСР визначає порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та передбачає, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Також згідно ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу Української РСР жиле приміщення за тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається протягом шести місяців.
Таким чином, оскільки відповідачка уже протягом шести місяців не проживає у квартирі АДРЕСА_1, що є власністю Позивача, керуючись ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу Української РСР, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, оскільки суд задовольняє позов, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 54 гривні у відшкодування судових витрат.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 74, 76, 88, 169 ч. 4, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,
< Текст >Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою , що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54 гривні у відшкодування судових витрат. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя < введіть прізвище судді > А. В. Мельник