< третя особа > Печерський районний суд міста Києва < Суд-місто > < Суд-вул > < Суд-буд. > 14.02.2011
Справа № 1-209/11
< Текст >
03 січня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С. І. перевіривши матеріали апеляції прокурора у справі Байдюка Д.А. на вирок Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2011 року, -
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2011 року ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.122 КК України, та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням , з іспитовим строком на 1(один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
ОСОБА_7 за ч.2 ст.187, ч.3 ст.189, 3 ст.357 КК України - виправдано за відсутністю в діянніях складу злочинів.
Не погодившись з вироком суду, прокурор у справі Байдюк Д.А. подав апеляцію, яка надійшла до суду 27.12.2011 року.
Відповідно до ст. 350 КПК України в апеляції зазначається:
назва суду, якому адресується апеляція;
особа, яка подає апеляцію;
вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив;
вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали , постанови та доводи на її обґрунтування;
прохання особи, яка подає апеляцію;
перелік документів, які додаються до апеляції;
прокурор та захисник зобов'язані подати копії апеляції в кількості, необхідній для вручення кожному учаснику процесу, інтересів якого стосується апеляція.
При обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.
Зазначена апеляція не відповідає вимогам ст. 350 КПК України., а саме
В апеляції на вирок суду прокурор не зазначив в чому саме полягає незаконність вироку суду та не викладені доводи на обґрунтування апеляції. Так в апеляції прокурор у справі, зазначивши, що вирок підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і істотних порушень кримінального закону, лише обмежився викладенням тексту обвинувального висновку, в тому числі з наведенням показань допитаних як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні осіб, свої доводи з приводу незаконності вироку суду не вмотивував, переконливих доводів на обґрунтування своїх вимог в апеляції не навів. Прокурор у апеляції посилається на те, що показання свідків ОСОБА_3 (ОСОБА_6), ОСОБА_5 не були прийняті судом, однак покази вищезазначених свідків, дані на досудовому слідстві, були оголошенні під час судового слідства та їм було надано оцінку при постановленні судового рішення.
Зазначена апеляція не може бути прийнята судом та направлена для розгляду в Апеляційний суд м. Києва.
Оскільки відповідно до вимог ст. 352 КПК України, якщо особа, що подала апеляцію, не дотрималась хоча б однієї з пред'явлених до неї вимог ст. 350 КПК України, головуючий у справі першої інстанції виносить постанову про залишення апеляції без руху.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що апеляцію прокурора у справі Байдюка Д.А. необхідно залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків по поданій апеляції.
Керуючись ст. 350,352 КПК України, -
Апеляцію прокурора у справі Байдюка Д.А. на вирок Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2011 року - залишити без руху.
Запропонувати заявнику в строк семи діб, з дня отримання зазначеної постанови, усунути недоліки по поданій апеляції.
В разі не усунення недоліків у зазначений термін, апеляція буде залишена без розгляду.
Постанова оскарженню не підлягає
Суддя С. І. Смик