Справа № 1707/22/2012
13 лютого 2012 року
Зарічненський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Зубчик Ю.В.
при секретарі Расевич Г.І.
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зарічне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просить визнати за ним право власності на спадкове майно -житловий будинок АДРЕСА_1 - як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4
У позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4. Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок із господарськими будівлями по АДРЕСА_1. Племінниці спадкодавця -відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до нотаріальної контори про прийняття спадщини не зверталися, не заперечують проти визнання права власності на вказане майно після смерті тітки на користь позивача. Спадкоємці, які мають обов'язкову долю у спадщині, відсутні. Спадкодавець залишила заповіт на користь позивача. Видати свідоцтво про право на спадщину на будинок з господарськими будівлями після смерті спадкодавця немає можливості через відсутність правовстановлюючого документу на нього.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просить його задоволити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час попереднього судовому засідання позовні вимоги визнали та просять їх задоволити. До суду на судовий розгляд справи не з'явилися, подали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1.
Відповідно до заповіту від 05.05.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Зарічненського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_5, який зареєстрований в реєстрі № 591, який не змінений і не відмінений, встановлено, що ОСОБА_4 заповіла усе своє майно ОСОБА_1
Судом встановлено, що ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв, звернувшись до нотаріуса (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №4852960 від 06.05.2006 року).
Відповідно до відповіді Зарічненської державної нотаріальної контори від 13.02.2012 №02-14/23, інших спадкоємців, крім позивача, які звернулися із заявою про прийняття спадщини, немає.
Позивач, як спадкоємець за заповітом, не може отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадковий будинок.
Відповідно до положень ст. 392 ЦК України 2004 року відсутність правовстановлюючих документів є підставою для звернення власника з позовом про визнання за ним права власності, що узгоджується з положеннями ст. 3 ЦПК України та ч.2 п.1 ст. 16 ЦК України.
Згідно технічного паспорту, виготовленого КП Рівненським ОБТІ станом на 23.12.2011 року власником житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4
Як вбачається з поданої до суду ксерокопії особистого рахунку №НОМЕР_1, виданого на голову господарства ОСОБА_4, господарство якої перебувало в колгоспі, членом колгоспного двору була ОСОБА_4
Відповідно до довідки №1835 від 22.12.2011 року, виданої сільським головою Річицької сільської ради ОСОБА_4 проживала одиноко.
Юридична природа даного майна має визначатись як майно колгоспного двору, оскільки будинок і господарські споруди збудовані в період до 15.04.1991 року, а саме 1960р., тобто до введення в дію Закону " Про власність".
Спадкодавець ОСОБА_4 право власності набула на це майно як член колгоспного двору, а відповідно до роз"яснень, даних в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" це право збереглося за нею і після припинення колгоспного двору, тобто після введення в дію Закону України " Про власність" та втрати чинності відповідного розділу Цивільного кодексу УРСР, що регламентував право власності колгоспного двору.
Отже, після смерті ОСОБА_4 в 2006 році спадщина відкрилась на її усе будинковолодіння.
Таким, що прийняв спадщину являється спадкоємець за заповітом - позивач, тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, ст.392, 1222,1223, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 214-215, 294 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: