Рішення від 11.05.2011 по справі 2-297/11

Справа № 2-297/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАІНИ

11.05.2011 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., при секретарі Шаблій М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зіньків справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі -продажу нерухомого майна таким, що відбувся , та про визнання права власності на нього, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Зіньківський районний суд до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі -продажу нерухомого майна таким, що відбувся, та про визнання права власності на нього.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 08.05. 2010 року , укладеного у формі письмової розписки, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з однієї сторони, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з іншої сторони, останні продали, а позивачі купили жилий будинок із господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1 позначені приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризаці ?Інвентаризатор? наступними літерами: А-1-будинок житловий; Б-літня кухня; В-сарай; Г-сарай; г-сарай-прибудова; Д-сарай; а-1-погріб; № 1-колодязь; № 2-4-огорожа.

Договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна був укладений у формі письмової розписки, складеної відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4, згідно якої вони одержали від позивачів, 22000 гривень в рахунок оплати цього майна, а відповідачі позивачам, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали у власність вказаний жилий будинок із господарсько-побутовими спорудами. Нотаріально договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна не було посвідчено, так як позивачі про це не знали, а тому вважали, що після оплати його вартості стали власниками цього майна, але як виявилося, не мають змоги розпорядитися належним їм майном, так як формально не є його власниками, тому що не посвідчений нотаріально договір купівлі-продажу нерухомого майна є недійсним, так як не дотримана вимога закону про нотаріальне посвідчення, як те передбачено ст.657 Цивільного кодексу України.

В даний час позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також не мають змоги нотаріально посвідчити вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна, що відбувся або укласти новий, нотаріально посвідчений договір, і таким чином на законних підставах юридично не можемо набути на нього права приватної власності, так як продавці відмовляються відвідати для цього нотаріальну контору, а тільки на підтвердження укладеного договору купівлі-продажу, що відбувся, видали позивачу, ОСОБА_2, довіреність на відчуження від їхнього імені вказаного нерухомого майна, з правом одержання за нього грошей, але цього недостатньо, щоб переоформити на себе куплений жилий будинок із господарсько-побутовими спорудами.

Зважаючи на викладене, позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають змогу узаконити придбане нерухоме майно тільки за рішенням суду.

Факт того, що жилий будинок із господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1 належав відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а після того, як позивачі уклали з ними простий, письмовий договір купівлі-продажу цього нерухомого майна, заплативши їм його вартість, та стали проживати в цьому будинку, - це нерухоме майно може належати позивачам, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, підтверджується письмовою розпискою про одержання від позивачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продавцями грошей за будинок, довіреностями на відчуження вказаного нерухомого майна, з правом одержання за нього грошей, виданими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на ім'я, ОСОБА_2, довідкою Лютенсько-Будищанської сільської ради про статус колгоспного двору вказаного господарства, свідоцтвом про право власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_5 і ОСОБА_3, по 1/2 частині за кожним, свідоцтвом про право на спадщину ОСОБА_5 за заповітом на 1/2 частину вказаного нерухомого майна на ім'я ОСОБА_4, технічним паспортом на будинок.

Фактично договір купівлі -продажу жилого будинку із господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1 укладений у формі письмової розписки, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з однієї сторони, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з іншої сторони, згідно якого продавці передали позивачам за 22000 гривень вказаний жилий будинок, - відбувся і є дійсним, а позивачі набули на нього права приватної власності. Так, позивачі повністю сплатили відповідачам кошти за будинок із господарсько-побутовими спорудами, зробили їхній ремонт, проживаємо в цьому будинку.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою… .

Заслухавши пояснення позивачів, який підтримав позовні вимоги та дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що заявлені вимоги обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню,

Керуючись ст. ст. 316, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 3, 10,15,30, 57-61, 212-221 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі -продажу нерухомого майна таким, що відбувся , та про визнання права власності на нього -задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу жилого будинку із господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1 - укладений у формі письмової розписки 08.05. 2010 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з однієї сторони, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з іншої сторони, згідно якого останні продали, а позивачі купили жилий будинок,- таким що відбувся.

Визнати за ОСОБА_1 Антоновием, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с.м.т Мяунджа, Сусуманського району, Магаданської області, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою м. Верхотур'є, Свердловської області, мешканцями АДРЕСА_1 право приватної власності на жилий будинок із господарсько-побутовими спорудами, який розташований по вулиці Кірова,11 у селі Лютенські Будища, Зіньківського району, Полтавської області по 1/2 частині кожному та позначений на плані приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризаці ?Інвентаризатор? наступними літерами: А-1-будинок житловий, Б-літня кухня, В-сарай, Г-сарай, г-сарай-прибудова, Д-сарай, а-1-погріб, № 1-колодязь, № 2-4-огорожа.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Написано власноручно.

Головуючий С. Р. Должко