Справа №11-997Головуючий у І інстанціїСтасенко
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Полосенко
02.02.2012
Іменем України
14 вересня 2011 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого -судді Ігнатюка О. В.,
суддів -Полосенка В.С., Черкасова В. М.,
за участю прокурора Стаховської Н. О., потерпілого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 12 липня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Цим вироком вирішено цивільний позов, судові витрати та долю речових доказів.
Справа розглянута відповідно до ст. 299 ч. 3 КК України.
Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що 29 жовтня 2010 року, приблизно о 16-й годині, в с.Шибене Бородянського району Київської області засуджений перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував належним йому автомобілем "ВАЗ-2107", р.н. НОМЕР_1 і рухаючись по вул. Кооперативній, проявив неуважність, не вибрав безпечну швидкість руху, перевищив дозволену в населених пунктах швидкість руху, втратив контроль над керуванням і виїхав за межі проїжджої частини дороги, чим порушив вимоги п.1.5, 2.3, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив перекидання автомобіля і наїзд на електроопору, що призвело до заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, від яких він помер в лікарні, а потерпілій ОСОБА_4 - тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить змінити вирок суду застосувавши до нього ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.
В обґрунтування апеляції посилається на те, що вирок відносно нього є занадто суворим.
Зазначає, що суд правильно кваліфікував його дії, але призначаючи покарання не взяв до уваги, що у нього двоє старих і дуже хворих батьків, а він у них один син і їх більше немає кому доглядати.
Звертає увагу, що перебуваючи на волі, він зможе швидше відшкодувати заподіяну потерпілим матеріальну та моральну шкоду, так як буде працювати і мати заробіток.
Заслухавши доповідача, виступи засудженого та адвоката в підтримку апеляції, прокурора та потерпілого, які вважає вирок законним, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_5 у вчиненому, а також кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України ґрунтуються на зібраних у справі та наведених у вироку доказах, які сторонами не оспорюються.
ОСОБА_5 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України. Судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Посилання апелянта на те, що судом при постановленні вироку не було враховано наявність у нього батьків похилого віку, які хворіють і потребують його допомоги, не може вплинути на законність прийнятого судом рішення. До того ж, як видно із протоколу судового засідання, дані обставини були суду відомі і прийняті до уваги.
Підстав для застосування до засудженого ОСОБА_2 ст. 75 КК України і звільнення його від призначеного судом покарання апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бородянського районного суду Київської області 12 липня 2011 року відносно ОСОБА_2 -без зміни.
Головуючий :
Судді: