Справа №22-ц-468/12Головуючий у І інстанції Бабоїд О.М.
Категорія36Доповідач у 2 інстанціїАнтоненко
02.02.2012
Іменем України
31 січня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого -судді Антоненко В.І.,
суддів: Корзаченко І.Ф., Коцюрби О.П..,
при секретарі Косенко Т.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Лук»янівської сільської ради Таращанського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів
У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_4, посилаючись на те, що вона фактично прийняла спадщину після батька, проте заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подала через юридичну необізнаність.
Рішенням Таращанського районного суду від 17 жовтня 2011 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який не брав участі у розгляді справи, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, з таких підстав.
Відповідно до положень ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 Заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори протягом шести місяців подав брат померлого ОСОБА_2 Позивачка у шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала, а звернулась до нотаріальної контори з наміром подати таку заяву лише у серпні 2011 року, у зв»язку з чим державним нотаріусом їй було роз»яснено право на звернення до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин через незнання закону, хоча фактично прийняла спадщину, оскільки протягом шести місяців після відкриття спадщини користувалась спадковим майном, доглядала та здійснювала ремонт будинку, користувалась земельною ділянкою та домашніми речами.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить нормам матеріального права та обставинам справи.
За змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України при вирішенні позову про встановлення особі додаткового строку для прийняття спадщини суд досліджує поважність причин пропуску вказаного строку. При цьому слід виходити з того, що поважними є причини, пов»язані з об»активними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З матеріалів справи вбачається, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 закінчився 4 серпня 2008 року, а до Таращанської районної державної нотаріальної контори з наміром подати заяву про прийняття спадщини позивачка звернулась лише у серпні 2011 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що позивачка пропустила вказаний строк з поважних причин через незнання цивільного законодавства України. Проте, такий висновок суду не можна визнати обґрунтованим, оскільки незнання закону не може бути визнано поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини у розумінні положень ч.3 ст. 1272 ЦК України. Інших причин пропуску вказаного строку позивачка не називала і їх не встановлено судом у ході розгляду справи.
Висновок суду щодо фактичного прийняття позивачкою спадщини після померлого не підтверджується доказами, оскільки з матеріалів справи та пояснень сторін у судовому засіданні при апеляційному розгляді справи вбачається, що спадкодавець помер у с. Лук»янівка, а позивачка проживає у АДРЕСА_1, похорони померлого здійснив його брат ОСОБА_2, позивачка після смерті батька не користувалась його майном, оскільки будинок, у якому він проживав, належить на праві власності батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_2, присадибна земельна ділянка не приватизована і не оброблялась, побутового майна у померлого не було. Крім того, фактичне прийняття спадщини при його доведеності для вирішення даного спору юридичного значення не має.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Таращанського районного суду від 17 жовтня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Лук»янівської сільської ради Таращанського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: