01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" лютого 2012 р. Справа № 2/057-11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БМК», м. Київ,
до відповідача приватного акціонерного товариства Бориспільського підприємства «Райагрохім», м. Бориспіль,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ
про визнання недійсним договору оренди
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача: Краковський П.А., директор, наказ від 20.08.2000р. №1-К;
ОСОБА_1, представник, довіреність від 17.01.2012р. бн;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність від 03.01.2011р. №1;
ОСОБА_3, представник, довіреність від 29.11.2011р. № 103
від третьої особи: Усов О.О., юрисконсульт, посвідчення від 03.06.2010р. № 098482
позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «БМК», м. Київ, 16.12.2011р. звернувся до господарського суду Київської області з позовом без номера і дати до відповідача -відкритого акціонерного товариства Бориспільського підприємства «Райагрохім», м. Бориспіль, в якому просить визнати недійсним договір № 01.09/08 тимчасового користування відкритою розвантажувальною площадкою від 01.09.2008р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «БМК»та відкритим акціонерним товариством Бориспільським підприємством «Райагрохім».
Позовна заява обґрунтована тим, що 01.09.2008р. між сторонами було укладено договір №01.09/08, який з боку відкритого акціонерного товариства Бориспільського підприємства «Райагрохім»укладено з порушенням господарської компетенції, оскільки орендодавець не є власником предмету оренди -розвантажувальної площадки, відповідно не є особою, яка має право нею розпоряджатися, в тому числі здавати в оренду. Позивач твердить, що предмет оренди за оспорюваним договором є невід'ємною складовою частиною Підвищеної колії залізничної колії при станції Бориспіль (літера «Б»), знаходиться у власності Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»та перебуває на балансі Дарницької дистанції колії. Крім того, позивач твердить, що предмет оренди, зазначений в договорі -відкрита розвантажувальна площадка для зберігання вантажів площею 10000 кв.м. не відповідає об'єктам, які зазначені в свідоцтві про право власності не нерухоме майно, виданому відкритому акціонерному товариству Бориспільському підприємству «Райагрохім», що додатково підтверджує відсутність права власності та права розпорядження вказаним об'єктом у відповідача. Позивач також твердить, що предмет договору оренди є невід'ємною складовою частиною залізничної колії, тобто приналежністю головної речі (ст. 186 ЦК України), не має самостійного значення, без головної речі використовуватись не може і в розумінні ст. 760 ЦК України не може бути предметом оренди.
Ухвалою від 19.12.2011р. судом порушено провадження у справі № 2/057-11 та за заявою позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця».
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву від 27.12.2011р. № 113, в якому проти задоволення позову заперечує та просить суд припинити провадження у справі. Відповідач твердить, що позивач вже звертався до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним договору № 01.09/08 від 01.09.2008р. Рішенням господарського суду Київської області від 15.07.2011р. у справі № 17/077-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2011р. в позові відмовлено. Під час розгляду справи № 17/077-11 судом вже було встановлено, що в тимчасове користування відповідачу була передана бетонована площадка, право власності на яку належить відповідачу, а не земельна ділянка.
Позивачем подано додаткові пояснення до позовної заяви від 10.01.2012р. № 5/145, згідно яких позивач додатково пояснює, що розвантажувальна площадка, позначена в плані технічного паспорту під'їзної залізничної колії Дарницької дистанції колії (ПЧ-2) літерою «Б»перебуває в користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «БМК»для забезпечення приймання та відправлення вагонів з будівельними матеріалами на підставі договору від 08.02.2008р. №38 на послуги по поточному ремонту та утриманню залізничної під'їзної колії, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «БМК» та ДТГО «Південно-західна залізниця», про що зазначено в розділі 2 Технічного паспорту. Це той самий об'єкт, який зазначений в додатку №1 до оспорюваного договору від 01.09.2008р. як «розвантажувальна площадка, на якій під'їзна колія та естакада підлягають капітальному ремонту»і цей об'єкт знаходиться в державній власності державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця».
Також позивач твердить, що оскільки дана розвантажувальна площадка є невід'ємною частиною (приналежністю) залізничної під'їзної колії, не є окремим індивідуально визначеним майном і відповідно до ст. 283 ГК України не може бути предметом оренди.
Ухвалою від 11.01.2012р. суд здійснив заміну відповідача -відкритого акціонерного товариства Бориспільського підприємства «Райагрохім»на правонаступника -Приватне акціонерне товариство Бориспільське підприємство «Райагрохім»та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі. У справі господарського суду Київської області № 17/077-11 позов позивачем заявлено з тих підстав, що предмет оренди у спірному договорі є не майном, а земельною ділянкою з поліпшеннями, відповідно оспорюваний договір є таким, що не відповідає вимогам земельного законодавства, зокрема Закону України «Про оренду землі». У справі господарського суду Київської області № 2/057-11 позивачем подано позов з тих підстав, що майно, передане відповідачем в оренду позивачу за оспорюваним договором, належить іншій особі -державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-західна залізниця», і у відповідача відсутня господарська компетенція на розпорядження вказаним майном. За таких обставин позов у справі № 2/057-11 поданий з інших підстав, ніж у справі № 17/077-11, відповідно провадження у справі не підлягає припиненню за пунктом 2 частини першої ст. 80 ГПК України.
Відповідач подав суду клопотання від 24.01.2012р. №7, в якому стверджує, що рішенням Бориспільської міської ради від 28.11.2006р. № 867 земельній ділянці, на якій розмішена існуюча виробнича база приватного акціонерного товариства Бориспільського підприємства «Райагрохім»(яка включає і предмет оренди за оспорюваним договором) присвоєно нову адресу -вул. Завокзальна 9-А замість вул. Завокзальна 5. Відповідач твердить, що бетонована розвантажувальна площадка завжди знаходилась на балансі підприємства і була збудована за його рахунок. Як свідчить свідоцтво про право власності від 11.12.2006р., відповідач є власником нерухомості, яка розташована за адресою м. Бориспіль, вул. Завокзальна 9-а, в тому числі і предмету оренди.
Позивач подав суду пояснення по справі № 2/057-11 від 24.01.2012р., в яких додатково пояснює підстави позову, посилаючись на те, що у відповідача відсутня в користуванні земельна ділянка за адресою м. Бориспіль, вул. Завокзальна 9-а, а відповідач має в користуванні земельну ділянку за адресою м. Бориспіль, вул.. Завокзальна 5, до додатково підтверджує відсутність права власності відповідача на розвантажувальну площадку, яка розташована по вул. За вокзальній 9-а в м. Бориспіль.
В судовому засіданні 25.01.2012р. у відповідності до частини третьої ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 08.02.2012р. до 15 год. 00 хв., у зв'язку з необхідністю вивчення додатково поданих документів, про що представники учасників провадження були повідомлені особисто під розпис. Після оголошеної перерви в судове засідання 08.02.2012р. з'явились представники позивача Краковський П.А. та ОСОБА_1
Зазначені у вступній частині рішення представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також представник ДТГО «Південно-західна залізниця»Усов О.О. в судове засідання 08.02.2012р. не з'явились. Від відповідача до суду надійшла телеграма від 06.02.2012р. № 1524, в якій відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному представника відповідача.
Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що відповідачу на попередніх засіданнях було надано можливість подати всі необхідні докази, надати пояснення по суті позову, що відповідачем подано відзив та додаткові документи до нього, те, що законом не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками відповідача в суді, суд вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання відповідача та здійснити розгляд справи по суті відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду спору по суті.
Позивачем подано додаткові пояснення від 07.02.2012р. № Б/16, в яких позивач додатково пояснює, що предмет оренди - розвантажувальна площадка не має фундаменту, відповідно є рухомою річчю. Крім того, позивач твердить, що асфальтобетонне покриття площадки (як одне з типів дорожнього покриття) не відноситься до нерухомих речей, належить до предметів благоустрою, і є поліпшенням земельної ділянки, на якій воно знаходиться. Відповідно відповідач для укладення оспорюваного договору мав надати дозвіл відповідного органу місцевого самоврядування на укладення договору оренди та сам договір оренди земельної ділянки, який би дав йому право укласти договір суборенди земельної ділянки. Крім того, позивач твердить, що нерухомість відповідача знаходиться за адресою м. Бориспіль, вул. Завокзальна 5, а не вул. Завокзальна 9-А.
Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «БМК», м. Київ (далі по тексту -ТОВ «БМК») до відповідача -приватного акціонерного товариства Бориспільського підприємства «Райагрохім», м. Бориспіль, (далі по тексту -ПАТ БП «Райагрохім»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ (далі по тексту -ДТГО «ПЗЗ») всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ними 01.09.2008р. договір № 01.09/08 тимчасового користування відкритою розвантажувальною площадкою №10 (далі -Договір), згідно якого ВАТ Бориспільське підприємство «Райагрохім»(правонаступником якого є відповідач ПАТ БП «Райагрохім») передає, а ТОВ «БМК»(клієнт) приймає в тимчасове користування відкриту розвантажувальну площадку для зберігання вантажів площею 10000 кв.м., яка знаходиться в м. Бориспіль, вул. Завокзальна 9-а.
За правовим змістом відносини сторін є договором найму. Відповідно до визначення частини 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний період.
Відповідно до умов договору:
а) Згідно до частини 1 ст. 773, частини 1 ст. 774 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Передання наймачем речі у користування іншій особі можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до розділу 2 Договору сторони передбачили, що клієнт використовує територію відкритої розвантажувальної площадки в цілях, визначених Договором без права передачі іншому користувачу, дотримується правил пожежної безпеки, утримує площадку у стані, що відповідає санітарно-технічним та екологічним нормам;
б) Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситись за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частини 2 ст. 776 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої в найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Розділом 3 Договору та Додатком №1 до Договору сторони передбачили, що за означену територію клієнт сплачує плату згідно «Протоколу узгодження договірної ціни по Договору №01.09/08 від 01.09.2008р.», розмір орендної плати переглядається один раз на рік. Клієнт зобов'язується здійснювати плату згідно виставлених рахунків-фактур не пізніше 5-го числа кожного місяця. У зв'язку з необхідністю здійснення капітального ремонту колії сторони домовились, що вартість такого ремонту буде покладатися на ВАТ БП «Райагрохім»та ТОВ «БМК»у відношенні 40%-60%, при чому ВАТ БП «Райагрохім»свою частину коштів буде виділяти з орендної плати ТОВ «БМК»;
в) Згідно до частини 1 ст. 763, частини 1 ст. 786 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Розділом 4 Договору сторони узгодили, що даний договір набирає чинності з моменту прийняття об'єкту за актом приймання-передачі і діє до 31.07.2011р. Після закінчення терміну дії Договору Клієнт зобов'язаний передати ВАТ БП «Райагрохім»відкриту розвантажувальну площадку в належному стані.
Позивач твердить, що відповідач, укладаючи оспорюваний договір, вийшов за межі своєї господарської компетенції, оскільки майно, яке передавалось за договором в користування позивачу, є державною власністю. Позивач твердить, що предмет оренди за оспорюваним договором є невід'ємною складовою частиною Підвищеної колії залізничної колії при станції Бориспіль (літера «Б»), знаходиться у власності Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»та перебуває на балансі Дарницької дистанції колії. Крім того, позивач твердить, що оскільки предмет оренди не має самостійного використання і є приналежністю головної речі -залізничної колії, він не може бути предметом оренди. Позивач твердить, що в користуванні відповідача нема земельної ділянки за адресою предмета оренди -м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 9-а. Позивач твердить, що в переліку майна за адресою м. Бориспіль, вул. Завокзальна 9-а, яке належить відповідачу згідно свідоцтва про право власності, відсутній предмет оренди, що додатково підтверджується тим, що предмет оренди є рухомою річчю, яка не пов'язана з землею фундаментом. Позивач твердить, що асфальтно-бетонне покриття розвантажувальної площадки не є окремим нерухомим майном, а є елементом благоустрою і є типом покриття, відповідно предметом оренди фактично є земельна ділянка з поліпшенням.
У зв'язку з вищевикладеним позивач твердить, що укладений Договір суперечить ст.ст. 186, 760, 761 ЦК України, ст. 139, 180, 283, 284 ГК України, відповідно має бути визнаний недійсним на підставі частин 1 та 3 ст. 207 ГК України, частини 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.
Зазначена вимога позивача задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно ст. 204 ЦК України право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Статтею 203 ЦК України визначено перелік загальних умов, необхідних для чинності правочину.
Відповідно до частини 1 зазначеної статті, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Відповідно до частин 2, 3 ст. 283 ГК України у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Як вбачається з розділів 2, 4, 5 Технічного паспорту під'їзної залізничної колії Дарницької дистанції колії (ПЧ-2) від 17.12.2008р., під'їзна колія корисною довжиною 336 м, яка є власністю Південно-Західної залізниці і перебуває на балансі Дарницької дистанції колії (ПЧ-2) складається з однієї колії і стрілочного переводу № 56. Основою полотна є місцеві ґрунти, баластом -щебінь, пісок. На під'їзній колії штучні інженерні споруди відсутні.
Предмет оренди за оспорюваним договором -відкрита розвантажувальна площадка для зберігання вантажів площею 10000 кв.м. відповідно до даних Технічного паспорту під'їзної залізничної колії Дарницької дистанції колії (ПЧ-2) від 17.12.2008р. не є складовою частиною під'їзної залізничної колії Дарницької дистанції колії (ПЧ-2), відповідно не є власністю ДТГО «ПЗЗ», не є приналежністю головної речі в розумінні ст. 186 ЦК України.
Предметом оренди за оспорюваним договором є не асфальтно-бетонне покриття, а розвантажувальна площадка з бетонним покриттям, призначена для розвантажування та зберігання вантажів, поданих залізничними вагонами по під'їзній колії, відповідно хибним є посилання позивача на Наказ Мін'юсту від 14.09.2009р. № 660/5 та твердження, що предметом оренди за оспорюваним договором є земельна ділянка з поліпшенням. Зазначена обставина була вже встановлена судом під час розгляду справи № 17/077-11. За таких обставин предмет договору - відкрита розвантажувальна площадка для зберігання вантажів площею 10000 кв.м. -є окремим індивідуально визначеним майном виробничо-технічного призначення, відповідає всім ознакам неспоживної речі, а відтак згідно вимогам частини 1 ст. 760 ЦК України та частин 2, 3 ст. 283 ГК України може бути предметом оренди.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Виходячи з вищевикладеного, позивачем не подано суду доказів того, що оспорюваний договір суперечить закону в частині визначення предмету , щодо якого він був укладений.
Відповідно до частини 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно до частини 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Позивач твердить, що відповідач не мав господарської компетенції на укладення оспорюваного Договору, оскільки не є власником предмету оренди. Зазначене твердження позивача матеріалами справи спростовується з огляду на наступне.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ № 062986 від 11.12.2006р. ПАТ БП «Райагрохім»є власником комплексу будівель, який розташований за адресою м. Бориспіль, вул. Завокзальна 9-а, який складається з: будівлі виносної бригади «Д»- 190,5 кв.м., вагової складу мінеральних добрив «Е»- 31,6 кв.м., будиночок ВТ -4 м, «А-1»- 61,2 кв.м., склад мінеральних добрив «Б»- 1392,8 кв.м., склад мінеральних добрив на 2000т «В»- 1114,4 кв.м., бетонована площадка складу, інвентарний номер 205. Саме бетонована площадка, право власності на яку належить відповідачу, була передана в користування позивачу за оспорюваним договором. Зазначена обставина вже була встановлена судом під час розгляду справи № 17/077-11.
Позивач твердить, що в користуванні відповідача відсутня земельна ділянка за адресою вул. Завокзальна 9-а, а земельна ділянка відповідача, відповідно і виробнича база відповідача знаходиться за адресою м. Бориспіль, вул. Завокзальна 5, посилаючись на залучене до матеріалів справи рішення Бориспільської міської ради від 31.08.2005р. № 2427-ХХІХ-ІV. Позивач твердить, що має в користуванні розвантажувальну площадку літ. «Б»за договором №38 на послуги по поточному утриманню залізничної під'їзної колії від 08.12.2008р., укладеного між власником -ДТГО «ПЗЗ»та ТОВ «БМК». Зазначене твердження позивача спростовується матеріалами справи.
Так, відповідно до рішення Бориспільської міської ради від 31.08.2005р. № 2427-ХХІХ-ІV, ВАТ БП «Райагрохім» отримало земельну ділянку площею 0,9870 га по вул. Новопрорізній 8а під існуючий адмінбудинок та земельну ділянку площею 2,283 га по вул. Завокзальній 5, під існуючу виробничу базу ВАТ Бориспільське підприємство «Райагрохім»терміном на 10 років. Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міськради від 28.11.2006р. № 867 виробничій базі ВАТ БП «Райагрохім»присвоєно поштову адресу -вул. Завокзальна 9-а. Як вбачається з доданих до матеріалів справи податкових декларацій відповідача з плати за землю, податкових розрахунків земельного податку та додатків до них -відомостей про наявні земельні ділянки та відомостей про наявність документів на землю, в користуванні ПАТ БП «Райагрохім»знаходиться земельна ділянка площею 0,987 за адресою м. Бориспіль, вул. Новопрорізна 8-а та земельна ділянка площею 2,283 га за адресою м. Бориспіль, вул. Завокзальна 9-а. За користування зазначеними земельними ділянками відповідач сплачує земельний податок.
Посилання позивача на договір №38 на послуги по поточному утриманню залізничної під'їзної колії від 08.12.2008р., укладений з ДТГО «ПЗЗ», є безпідставним, оскільки за зазначеним договором ТОВ «БМК»надає ДТГО «ПЗЗ»послуги по поточному обслуговуванню під'їзної колії, а згідно технічного паспорту розвантажувальна площадка не є складовою частиною під'їзної колії, що вже було встановлено судом. Відповідно договір №38 на послуги по поточному утриманню залізничної під'їзної колії від 08.12.2008р. не має стосунку до орендних відносин сторін у справі.
Відповідно до частини 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. Відповідно до частини 1 ст. 316, частини 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності відповідача на предмет оспорюваного договору належним чином підтверджено матеріалами справи.
Відповідно судом встановлено, що укладаючи оспорюваний договір, відповідач як власник реалізував своє право розпорядження власним майном, відповідно діяв в межах своєї господарської компетенції і мав на це достатній обсяг цивільно-правової дієздатності.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем не доведено суду того, що відповідач ПАТ БП «Райагрохім», укладаючи оспорюваний договір, порушив вимоги чинного законодавства або діяв поза межами господарської компетенції.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.
Під час розгляду спору у справі № 2/057-11 судом було встановлено відсутність зазначених обставин, відповідно позов товариства з обмеженою відповідальністю «БМК», м. Київ, до відповідача -приватного акціонерного товариства Бориспільського підприємства «Райагрохім»про визнання недійсним договору № 01.09/08 тимчасового користування відкритою розвантажувальною площадкою від 01.09.2008р. задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в позові судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, 186, 203, 204, 215, частиною 1 ст. 316, частиною 1 ст. 317, частиною 1 ст. 759, частиною 1 ст. 760, частиною 1 ст. 761, ст. 762, частиною 1 ст. 763, частиною 1 ст. 773, частиною 1 ст. 774, частиною 2 ст. 776 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 207, частинами 2, 3 ст. 283 Господарського кодексу України, статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові товариству з обмеженою відповідальністю «БМК», м. Київ, до приватного акціонерного товариства Бориспільського підприємства «Райагрохім»про визнання недійсним договору № 01.09/08 тимчасового користування відкритою розвантажувальною площадкою від 01.09.2008р. відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх
Повний текст рішення підписано 16.02.2012р.