01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" лютого 2012 р. Справа № 7/168-11
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг», Дніпропетровська область, м. Синельникове,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б І К», Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці,
про стягнення 2 181,43 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю №65 від 01.11.2011 року,
від відповідача: Барна Н.В. -керівник, довідка з ЄДРПОУ АБ№328193
секретар судового засідання: Мельничук Л.В.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №1/163 від 13.12.2011 року (вх. №5686 від 19.12.2011 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б І К»(далі -відповідач) про стягнення 2 181,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №1768 кие від 18.05.2011 року, зокрема, щодо проведення повної оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 2 005,57 грн. основного боргу, 147,34 грн. пені та 28,52 грн. 3% річних, а всього 2 181,43 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2011 року було порушено провадження у справі №7/168-11 та призначено її розгляд на 26.01.2012 року.
20.01.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла клопотання б/н та дати (вх. №741 від 20.01.2012 р.) про залучення документів до справи. Подані документи залучені судом до матеріалів справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 26.01.2012 року представників відповідача, який відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України про дату, час та місце розгляду спору повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, розгляд справи було відкладено на 09.02.2012 року.
26.01.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н та дати (вх. №1030 від 26.01.2012 р.), в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки, як стверджує відповідач, позивачем було поставлено неякісний товар. Як зазначає відповідач, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»алкогольний напій «Ром Бакарді Суперіор»був позначений марками акцизного податку з порушенням порядку, визначеного законом. Поданий відзив разом з додатками залучений судом до матеріалів справи.
На підставі ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні 09.02.2012 року суд оголосив перерву до 16.02.2012 року.
У судовому засіданні 16.02.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, а відповідач підтримав свої заперечення проти позову, вважає позов безпідставним з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 16.02.2012 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:
18.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»(постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Б І К»(покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки №1768кие (далі -договір), відповідно до п. 2.1. якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати і оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 4.1. договору ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати постачальнику, постачальник несе відповідальність за можливі збитки покупця від втрати (розкрадання) таких коштів.
Сторонами, п. 4.2. договору, узгоджено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 (тридцяти) днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 календарних днів.
Даний договір, відповідно до п. 8.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 29 лютого 2012 року.
Оскільки доказів розірвання договору у визначеному порядку, чи визнання його недійсним сторонами не надано, то, враховуючи п. 8.1. договору, господарський суд зазначає, що договір №1768кие від 18.05.2011 року є чинним на момент розгляду спору у суді.
Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Б І К» товар на загальну суму 2 571,26 грн.
Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №379240511 від 24.05.2011 р., яка підписана уповноваженими представниками позивача та відповідача, підписи яких засвідчені печатками сторін.
Судом встановлено, що вищезазначена видаткова накладна оформлена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному таабо вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.
Господарським судом досліджено, що поставлений згідно вищевказаної видаткової накладної товар був отриманий уповноваженим представником відповідача -ОСОБА_2, повноваження якого на отримання матеріальних цінностей від позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією генеральної довіреності №62624.
Дослідивши умови договору та подані сторонами документи, господарський суд встановив, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару. Одночасно, господарський суд відхиляє подані у відзиві на позовну заяву заперечення ТОВ «Б І К»щодо відмови в оплаті товару у зв'язку з його неякістю та існуванням між сторонами спору, пов'язаного з невідповідністю акцизної марки на алкогольному напої «Ром Бакарді Суперіор». При цьому, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.107. ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до п. 5.5. договору приймання товару за кількістю та якістю відбувається на складі покупця представником покупця у відповідності з чинним в Україні законодавством, в тому числі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 р. (П-6) та Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1965 р. (П-7).
Згідно п. 40 Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1965р. претензія, яка випливає з поставки продукції, що не відповідає по якості, комплектності, тарі, упаковці та маркуванню, стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурами, зразкам (еталонам), пред'являється одержувачем (покупцем) виготовлювачу (відправнику, постачальнику) в встановлений термін.
У п. 5.6. договору сторони визначили, що претензії по кількості, асортименту товару приймаються в момент приймання товару; по упаковці, маркуванню, зовнішнім дефектам -на протязі 3-х робочих днів з моменту поставки; по скритим недолікам -на протязі строку придатності товару. Під час прийому товару покупець зобов'язаний провести візуальний огляд товару. Претензії, заявлені з пропущенням строку вказаному у цьому договорі, не розглядатимуться, а зобов'язання по поставці товару буде вважатися таким, що виконано належним чином.
Таким чином, претензія щодо невідповідності акцизної марки мала бути заявлена відповідачем протягом 3-х робочих днів з моменту поставки позивачем товару.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано суду жодних доказів звернення до позивача з претензією по маркуванню товару, зокрема, щодо невідповідності акцизної марки на алкогольному напої «Ром Бакарді Суперіор», протягом зазначеного строку, що було б підставою для настання передбачених законом та умовами договору правових наслідків.
Враховуючи наведене та умови п. 5.6. договору, господарський суд зазначає, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару, а відтак у відповідача згідно умов договору та вимог чинного законодавства виник обов'язок протягом 30 днів з дати поставки товару оплатити його вартість.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії накладної на повернення товару № 7858 від 18.11.2011 р., відповідач повернув позивачу частину отриманого товару на загальну суму 565,69 грн.
За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 2 005,57 грн. (2 571,26 грн. загальна вартість товару, - 565,69 грн. вартість повернутого товару).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.
В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання, і його заборгованість станом на момент розгляду справи у суді становить 2 005,57 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2 005,57 грн. є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 147,34 грн., нарахованої на суму боргу з вартості неоплаченого товару, який поставлений згідно накладної № 379240511 від 24.05.2011 року.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.6. договору у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2., покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п. 4.2. договору нараховується та сплачується за період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Беручи до уваги вимоги ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», перевіривши розрахунок пені від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що наданий позивачем розрахунок пені є вірним, а таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 147,34 грн.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 28,52 грн. - 3% річних з простроченої суми.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму боргу, є правомірною.
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, господарський суд дійшов висновку, що вона є арифметично вірною, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 28,52 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме у сумі 2 181,43 грн., з яких 2 005,57 грн. сума основного боргу, 147,34 грн. пеня та 28,52 грн. 3 % річних.
Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Б І К»(07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вул. Ватутіна, б.21, кв.32, код ЄДРПОУ 36213877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»(52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, код ЄДРПОУ 37029549) 2 005 (дві тисячі п'ять) грн. 57 коп. основного боргу, 147 (сто сорок сім) грн. 34 коп. пені, 28 (двадцять вісім) грн. 52 коп. 3% річних та 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.М. Антонова
Повне рішення складено 17.02.2012 року