01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"25" січня 2012 р. Справа № 2/050-11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рокибуд», м. Київ,
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Градобудівельна компанія»,
м. Українка, Обухівський район, Київська область
про стягнення заборгованості в сумі 412 516,81 грн.
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 17.11.2011 р.;
від відповідача: не з'явився
позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Рокибуд», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 25.11.2011 р. до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Градобудівельна компанія», м. Українка, Обухівський р-н, Київська область, в якому просить стягнути з відповідача 412516,81 грн., в тому числі заборгованість з врахуванням інфляційного збільшення боргу в розмірі 409 044,90 грн., пеню в сумі 3 471,91 грн., а також покласти на відповідача відшкодування позивачу судового збору та витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором підряду від 01.11.2010р. № 011110, та не сплатив за роботи, виконані позивачем за період з січня по квітень 2011р., безпідставно ухилився від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за січень-квітень 2011р., та оплати цих робіт на загальну суму 407 021,83 грн. У зв'язку із порушенням умов зазначеного Договору, та простроченням грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача також збитки, завдані інфляційними процесами в розмірі 2 023,07 грн., та передбачену договором пеню в сумі 3 471,91 грн. Крім того, позивач вважає, що з відповідача належить до стягнення вартість юридичних послуг в розмірі 4000,00 грн., які позивач сплатив ТОВ «Фінлекс -Консалтинг»за підготовку документів та представництво інтересів в суді.
В судових засіданнях представник позивача надав суду витребувані документи та докази, в тому числі витребуваний додатково розрахунок позовних вимог, в усних поясненнях просив суд позов задовольнити. Також позивач подав суду додаткові пояснення до позовної заяви від 10.01.2012р., в яких додатково пояснив, що відповідно до практики Вищого господарського суду України оскільки позивач виконав всі необхідні дії для підписання відповідачем актів виконаних робіт, а відповідач немотивовано ухиляється від їх підписання, відповідач є таким, що ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором, і позивач набуває права на позов.
Відповідач в судові засідання 21.12.2011р., 11.01.2012р. та 25.01.2012р. свого представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду, викладені в ухвалах, які набрали законної сили, не виконав, про причини нез'явлення представника в судові засідання суд належним чином не повідомив. Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судових засідань.
Ухвалами господарського суду Київської області від 21.12.2011 р. та 11.01.2012 р. , в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи №2/050-11 відкладався.
Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку відповідача, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що місцезнаходження відповідача згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців від 22.12.2011р. № 12541437 відповідає вказаній в позовній заяві адресі, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рокибуд», м. Київ (далі по тексту -ТОВ «Рокибуд») до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Градобудівельна компанія», м. Українка Обухівського району (далі - ТОВ «Градобудівельна компнія»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 01.11.2010р. між ТОВ «Рокибуд»(підрядник) та ТОВ «Градобудівельна компанія»(замовник) Договір №011110, згідно умов якого підрядник зобов'язується власними силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлені строки виконати передбачені договором роботи відповідно до проектно-кошторисної документації за завданням замовника, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно умов договору:
- предметом договору є електромонтажні роботи, відповідно до Додатків №№1-10 до Договору (п. 1.3 Договору);
- ціна робіт є фіксованою (п. 2.3 Договору);
- після закінчення окремого обсягу робіт, сторонами складається та підписується Акт приймання виконаних робіт форми №КБ-2в, який є підставою для здійснення розрахунків між сторонами (п. 3.2 Договору);
- підрядник виконує роботи в термін 90 календарних днів з моменту підписання Договору (п. 4.2 Договору);
- замовник оплачує виконані підрядником роботи протягом 20 банківських днів від дня належного оформлення сторонами Акту приймання виконаних робіт (далі -Акт) (п. 4.3 Договору);
- закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 4.4. Договору);
- підрядник зобов'язаний якісно власними силами та засобами виконати всі роботи в обсязі й у строки та здати роботи замовникові в стані, що відповідає умовам Договору та державним будівельним нормам України (п. 5.1 Договору);
- замовник зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи на протязі трьох робочих днів після повідомлення підрядника, про що сторонами складається Акт в строк передбачений Договором, та оплати підрядникові виконані роботи у розмірах і строки встановлені Договором (п. 5.3 Договору);
- якщо під час виконання робіт стане очевидним, що вони не будуть виконані належним чином, замовник має право призначити підрядникові строки для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги -відмовитись від Договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення робіт іншій особі за рахунок підрядника, або у будь-який час до закінчення робіт відмовитись від Договору підряд, виплативши підрядникові плату за виконані роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням Договору (п. 5.4 Договору);
- контроль за ходом виконуваних робіт веде замовник (п. 6.1 Договору);
- замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи щомісячно, шляхом підписання Акту, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи (п. 7.2 Договору);
- замовник після отримання Актів зобов'язаний прийняти виконані належним чином роботи, підписати Акти на протязі 7 робочих днів з моменту їх отримання, повернути підрядникові один примірник підписаного Акту, або надати підряднику мотивовану письмову відмову в підписанні Акту (п. 7.4 Договору);
- у разі порушення грошового зобов'язання (несвоєчасну оплату виконаних робіт) замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості грошових зобов'язань за Договором за кожний день прострочення оплати, але не більше 5% боргу (п. 9.2 Договору);
- Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань або його розірвання у порядку встановленому даним договором (п. 4.1 Договору).
За правовим змістом відносини сторін є договором будівельного підряду. Відповідно до визначення статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи засвідчених копій підписаних обома сторонами договірної ціни №№ 1-10, складених в поточних цінах станом на 01.11.2010р., сторони погодили перелік та вартість робіт та матеріалів, в тому числі заробітної плати, податків, загальновиробничих витрат, розробку та отримання документації, експлуатації будівельних машин та механізмів тощо за договором шляхом підписання Договірних цін №№ 1-10. Договірна ціна до Договору є твердою і складає в сумі 1 360 251,34 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, змістом зобов'язання сторін є обов'язок позивача (підрядника) належним чином у встановлений строк виконати передбачені Договором роботи, і відповідно обов'язок відповідача (замовника) прийняти зазначені роботи та оплатити за них обумовлені Договором кошти.
Позивач на виконання умов Договору за період січень 2011р. - квітень 2011р. виконав електромонтажні роботи на загальну суму 407 021,83 грн., про що свідчать складені відповідні Акти прийому виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, які підписані позивачем та передані для підписання відповідачу, а саме:
Акт №1 за січень 2011р. на суму 104 058,00 грн. (підписаний підрядником 31.01.2011р.),
Акт №1 за січень 2011р. на суму 45 287,00 грн. (підписаний підрядником 31.01.2011р.);
Акт №5 за січень 2011р. на суму -53 646,00 грн. (підписаний підрядником 31.01.2011р.);
Акт №6 за січень 2011р. на суму -374,00 грн. (підписаний підрядником 31.01.2011р.),
Акт без номера за січень 2011р. на суму -18 234,83 грн. (підписаний підрядником 31.01.2011р.);
Акт №1 за лютий 2011р. на суму -25 436,00 грн. (підписаний обома сторонами 28.02.2011р.);
Акт №1 за лютий 2011р. на суму -18 812,00 грн. (підписаний обома сторонами 28.02.2011р.),
Акт №1 за лютий 2011р. на суму -5 437,00 грн. (підписаний обома сторонами 28.02.2011р.),
Акт №2 за лютий 2011р. на суму -18 784,00 грн. (підписаний обома сторонами 28.02.2011р.),
Акт №6 за лютий 2011р. на суму -6 565,00 грн. (підписаний обома сторонами 28.02.2011р.),
Акт №7 за лютий 2011р. на суму -13 310,00 грн. (підписаний обома сторонами 28.02.2011р.);
Акт №1 за квітень 2011р. на суму -44974,00 грн. (підписаний підрядником 29.04.2011р.),
Акт №2 за квітень 2011р. на суму -12 193,00 грн. (підписаний підрядником 29.04.2011р.),
Акт №1 за квітень 2010р. на суму -39911,00 грн. (підписаний підрядником 29.04.2011р.).
Сума виконаних підрядником робіт по представленим актам становить 407 021,83 грн. та не перевищує розмір твердого кошторису, встановленого Договірною ціною №№ 1-10 до Договору.
Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаний обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідач частину виконаних позивачем робіт прийняв без зауважень, та 28.02.2011р. підписав частину наданих позивачем Актів на загальну суму 88 344,00 грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Позивач твердить, що відповідачем не здійснено оплату робіт по зазначеним актам у встановлений пунктом пункту 4.3 Договору строк: протягом двадцяти банківських днів після підписання актів приймання виконаних робіт. Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором від 01.11.2010р. № 011110 не надав, доказів сплати коштів в сумі 88344,00 за виконані підрядником та прийняті позивачем роботи не подав, доводи позивача не спростував.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем без зауважень підрядних робіт за лютий 2011р. за Договором від 01.11.2010р. № 011110 в сумі 88344,00 грн. в строк, встановлений пунктом 4.3 Договору тобто до 28.03.2011р.
Залучені до матеріалів справи копії актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року та квітень 2011 року на загальну суму 318 677,83 грн. з боку замовника -ТОВ «Градобудівельна компанія»не підписані. З боку виконавця зазначені акти підписані 31.01.2011р. (акти за січень 2011р.) та 29.04.2011р. (акти за квітень 2011р.).
Суду позивачем не подано доказів того, що на момент підписання актів з боку підрядника зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт надавалися для підписання замовнику та того, що підрядником в порядку частини 1 ст. 882 ЦК України було повідомлено замовника про готовність до передання робіт.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи копій опису вкладення в цінний лист від 07.11.2011р., фіскального чеку «Укрпошти» від 07.11.2011р. позивач лише 07.11.2011р. направив на адресу відповідача Лист від 04.11.2011р. б/н (копія залучена до матеріалів справи в судовому засіданні 11.01.2012р.) з вимогою підписати Акти приймання виконаних робіт від 31.01.2011р. та 29.04.2011р., та в повному обсязі сплатити на розрахунковий рахунок позивача вартість виконаних робіт. Також, відповідачу було направлено Акт звірки взаємних розрахунків станом на 04.11.2011р. для погодження та підписання.
Відповідно до пункту 7.4 Договору замовник після отримання Актів зобов'язаний прийняти виконані роботи та підписати Акти на протязі семи робочих днів з моменту їх отримання. Згідно до пунктів 7.5, 7.6 Договору у разі виявлення замовником невідповідності обсягів чи вартості виконаних робіт, а також в разі виявлення дефектів чи будь-яких недоліків сторони протягом трьох робочих днів складають дефектний акт або вносять відповідні зміни в Акти (викладення їх в новій редакції). Дефектний акт має містити інформацію про недоліки і дефекти, причини їх виникнення, порядок їх усунення та строки на їх усунення підрядником.
Суду не подано доказів того, що відповідач відповідно до вимог ст. 882 ЦК України організував та здійснив прийняття робіт та підписав надані підрядником акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року та квітень 2011 року на загальну суму 318 677,83 грн. Відповідно до частини 4 ст. 882 ЦК України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Суду не подано доказів того, що відповідач надав позивачу мотивовану відмову в їх підписанні та письмово зазначив причини відмови, або зазначив про відмову від їх підписання в самих Актах в порядку частини 4 ст. 882 ЦК України. Суду не подано доказів складення Дефектних актів, або викладення та підписання Актів виконаних робіт в новій редакції у відповідності до пунктів 7.5, 7.6 Договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач відзив на позов не надав, доводів позивача не спростував, доказів обґрунтованості відмови від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року та квітень 2011 року на загальну суму 318 677,83 грн. суду не подав, відповідно суд не має підстав для визнання мотивів не підписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року та квітень 2011 року обґрунтованими.
Оскільки судом встановлено наявність заборгованості за належним чином оформленими сторонами Актами приймання виконаних робіт від 28.02.2011р. на загальну суму 88 344,00 грн. та враховуючи той факт, що відповідачем не заявлено будь-яких претензій відносно виконаних позивачем у січні, квітні 2011 року робіт (згідно Актів прийому виконаних робіт від 31.01.2011р., 29.04.2011р.) на загальну суму 318 677,83 грн., зокрема відповідач не заперечує їх виконання, обсяг та якість, і ці роботи виконані позивачем в обумовлений строк, то відповідач фактично визнав обсяг та вартість цих робіт, а відтак -зобов'язаний їх оплатити.
За таких обставин судом встановлено факт порушення зобов'язання з боку відповідача - ТОВ «Градобудівельна компанія»щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт за січень та квітень 2011р. на суму 318677,83 грн. в строк, передбачений пунктами 4.3 та 7.4 Договору тобто до 13.12.2011р.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за виконані будівельні роботи в розмірі 88 344,00 грн. + 318677,83 грн. = 407 021,83 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 9.2 Договору в сумі 3471,91 грн. та стягнути з відповідача борг з врахуванням індексу інфляції за відповідний період в сумі 409044,90 грн., тобто просить стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 409044,90 -407021,83 грн. = 2023,07 грн. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 9.2 Договору встановлено, що у разі порушення грошового зобов'язання (несвоєчасну оплату виконаних робіт) відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості грошових зобов'язань за Договором за кожний день прострочення оплати, але не більше 5% боргу.
Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).
Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% (0,0212% на день). Отже враховуючи:
- наявність у відповідача боргового зобов'язання перед позивачем;
- строк та порядок оплати за виконані роботи, передбачені договором;
- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену пунктом 9.2 Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;
- розмір облікової ставки НБУ 7,75 % визначений Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377;
- виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, розмір пені, передбачений законом та Договором, припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців, передбачене ст. 232 ГК України:
Сума боргу (грн.)Строк оплатиКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
88344.0028.03.2011р.1837.7500 %0.0424 %6854,79
належна до стягнення з відповідача пеня становить 6854,79 грн. Позивачем заявлено до стягнення суму пені 3471,91 грн. і заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі 3471,91 грн.
Згідно ч. 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України „Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України” №480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.
Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Беручи до уваги офіційні данні Державного комітету статистики України, враховуючи рекомендації Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», арифметично вірно розрахувавши збитки, завдані інфляційними процесами, а саме :
Період заборгованості (на день звернення до суду)Сума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Збитки, завдані інфляцієюСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
29.03.2011 - 28.11.201188344.001.010883,44 грн.89 227,44 грн.
суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих інфляцією, підлягає задоволенню частково в сумі 883,44 грн.
Оскільки судом встановлено, що строк оплати відповідачем за виконані позивачем роботи згідно актів за січень та квітень 2011 року в сумі 318677,83 грн. становить 13.12.2011р., відсутні підстави для нарахування на зазначену суму штрафних санкцій.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. На обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на укладений між ТОВ «Рокибуд»(замовник) та ТОВ «Фінлекс-Консалтинг»(виконавець) договір про надання юридичних послуг від 26.10.2011р., згідно умов якого виконавець зобов'язується представляти інтереси замовника в судових органах, готувати та вчасно подавати процесуальні документи, надавати консультації, висновки, довідки з правових питань, а замовник зобов'язується оплачувати витрати виконавця та оплачувати його послуги. Згідно замовлення на надання юридичних послуг №1 від 26.10.2011р. замовник -ТОВ «Рокибуд»та виконавець - ТОВ «Фінлекс-Консалтинг»уклали угоду про надання послуг по представництву інтересів замовника у судовій справі про стягнення заборгованості з ТОВ «Градобудівельна компанія», визначивши вартість послуг в розмірі 4000,00 грн. (з ПДВ). Як вбачається з додатку до виписки з особового рахунку ТОВ «Фінлекс-Консалтинг», 31.10.2011р. позивачем перераховано ТОВ «Фінлекс-Консалтинг»6000,00 грн., призначення платежу -оплата згідно договору №1, №2 від 26.10.2011р.
Щодо зазначеної вимоги суд зазначає наступне.
По-перше, суду не подано жодних доказів того, що юридичне супроводження судового процесу у справі № 2/050-11 з боку позивача - ТОВ «Рокибуд»здійснювало ТОВ Фінлекс-Консалтинг». Так, довіреність на представника ТОВ «Рокибуд»Проціва Я.Я. від 17.11.2011р., який підписав позовну заяву та брав участь в судових засіданнях, видана ТОВ «Рокибуд»і не містить жодних даних про те, що вона видана на виконання договору з ТОВ «Фінлекс-Консалтинг», або що представник є працівником зазначеного товариства. Суду також не подано інших доказів надання правової допомоги ТОВ «Фінлекс-Консалтинг»в даній справі (акт виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг від 26.10.2011р. тощо).
По-друге, склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 29 Листа Вищого господарського суду України, від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.
Пунктом 5 Листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004р. № 01-8/1270 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", визначено, що статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2002 р. у справі N 30/63.
За таких обставин вимога позивача про відшкодування відповідачем витрат позивача на оплату юридичних послуг в розмірі 4000,00 грн. задоволенню не підлягає.
За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, пені та інфляційних втрат надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рокибуд»частково та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Градобудівельна компанія»на користь позивача заборгованості в сумі 407 021,83 грн., пені в сумі 3471,91 грн. та 883,44 грн. збитків, завданих інфляцією.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 6, 11, 16, частиною 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, частинами 1, 2 ст. 546, ст.ст. 547, 610, 612,частиною 2 ст. 614, ст.ст. 625, 629, частинами 1, 2 ст. 844, частиною 1 ст. 853, ст.ст. 875, 882 Цивільного кодексу України, ст. 173, частиною 1 ст.193, ст. 230, частинами 4,6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рокибуд»до товариства з обмеженою відповідальністю «Градобудівельна компанія»задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Градобудівельна компанія»(08720, Київська область, Обухівький район, м. Українка, вул. Промислова, буд. 59, код ЄДРПОУ 34288940, р/р 26008300001343 в АТ «Златобанк», МФО 380612, або з будь-якого іншого рахунку, належного боржнику)
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рокибуд»(02100, м. Київ, вул. Краківська, буд. 5, кв. 58, код ЄДРПОУ 35181682, р/р 26003060590701 в ПФ «ПриватБанк», МФО 300711)
407 021,83 грн. (чотириста сім тисяч двадцять одну гривню вісімдесят три копійки) заборгованості,
3471,91 грн. (три тисячі чотириста сімдесят одну гривню дев'яносто одну копійку) пені,
883,44 грн. (вісімсот вісімдесят три гривні сорок чотири копійки) збитків, завданих інфляцією,
8 227,54 грн. (всім тисяч двісті двадцять сім гривень п'ятдесят чотири копійки) судового збору.
3. В іншій частині вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх
Повний текст рішення підписано 15.02.2012р.