Рішення від 06.02.2012 по справі 19/168-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"06" лютого 2012 р. Справа № 19/168-09

За позовом Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка;

до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород;

про стягнення 3794198,07 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 20 від 17.05.2011 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області, на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України, господарським судом Донецької області була надіслана справа № 25/107 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»до Відкритого акціонерного товариства «Укренерговугілля»в особі Донецької філії ВАТ «Укренерговугілля»про стягнення 3794198,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Угоди № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП «Укренерговугілля», мережами ВАТ «Донецькобленерго»від 27.07.2007 р., в результаті чого за ним утворилась заборгованість станом на 01.06.2009 р. у сумі 3380000 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язань пеню в розмірі 236545,78 грн., інфляційні втрати в сумі 148060 грн. та 3% річних у розмірі 29592,29 грн.

Ухвалою від 03.07.2009 р. господарський суд Київської області прийняв справу № 25/107 до провадження та присвоїв їй номер 19/168-09.

В подальшому, ухвалами від 30.07.2009 р., від 17.08.2009 р., від 03.09.2009 р., від 14.09.2009 р. розгляд справи відкладався.

Також, на підставі ст. 22 ГПК України позивачем були направлені заяви про збільшення позовних вимог № 03сд-1090/09 від 22.07.2009 р. та № 03-юр1736/09 від 04.08.2009 р.

Ухвалою від 28.09.2009 р., на підставі ст. 25 ГПК України, було здійснено замінено відповідача Відкрите акціонерне товариство «Укренерговугілля»в особі Донецької філії ВАТ «Укренерговугілля»на Державне підприємство «Регіональні електричні мережі».

Ухвалою від 29.10.2009 р., на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд Київської області зупинив провадження у справі № 19/168-09 до розгляду господарським судом Донецької області справи № 20/241 пд за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»про визнання недійсною Угоди № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП «Укренерговугілля», мережами ВАТ «Донецькобленерго» від 27.07.2007 р.

Під час зупинення провадження у справі від позивача в порядку ст. 22 ГПК України надійшли заяви про збільшення позовних вимог № 03юр-636/10 від 01.03.2010 р. та № 03юр-10421/10 від 17.08.2010 р.

Ухвалою від 16.01.2012 р., на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України, господарський суд Київської області поновив провадження у справі № 19/168-09, у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі, та призначив розгляд справи на 26.01.2012 р.

Враховуючи останню заяву позивача про збільшення позовних вимог № 03юр-10421/10 від 17.08.2010 р., яка надійшла на адресу господарського суду Київської області під час зупинення провадження у справі, позовні вимоги розглядаються в межах ціни позову в сумі 12908661,99 грн., що складається з заборгованості в сумі 10380000 грн., яка виникла станом на 15.08.2010 р. за Угодою № 101 від 27.07.2007 р. та за прострочення якої нараховані пеня в сумі 734693,14 грн., інфляційні втрати -1448663,10 грн. та 3% річних у розмірі 345305,75 грн.

Ухвалою від 26.01.2012 р. суд відклав розгляд справи на 06.02.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та неподанням витребуваних документів. Крім того, за клопотанням позивача, на підставі ст. 25 ГПК України, суд замінив Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Донецькобленерго».

Позивач у судове засідання вдруге не з'явився, не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 16.01.2012 р. та від 26.01.2012 р., витребувані документи не подав

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Ухвали суду від 16.01.2012 р. та від 26.01.2012 р. надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві, та підтверджена Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 26.04.2011 р.

Про поважні причини неявки в судове засідання 06.02.2012 р. повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Враховуючи обмеженість строків вирішення спору, встановлених ст. 69 ГПК України, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькоблернерго»(за договором -кредитор) та Державним підприємством «Укренерговугілля»(за договором -боржник) було укладено Угоду № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП «Укренерговугілля», мережами ВАТ «Донецькобленерго».

Відповідно до п. 1.1 угоди, боржник визнає у повному обсязі заборгованість за передачу електроенергії, належної ДП «Укренерговугіля», мережами ВАТ «Донецькобленерго» з ПДВ у сумі 43700680,93 грн., що склалася станом на 27.07.07 р., та заборгованість за рішенням господарського суду Донецької області по справі № 24/221 зі сплати 3% річних та інфляційної складової в сумі 1976914,46 грн. Разом 45677595,39 грн.

Згідно із п. 2.1 угоди, боржник зобов'язався, починаючи з серпня 2007 року, щомісячно перераховувати на рахунок кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати, з обов'язковим перерахуванням коштів за поточну передачу електроенергії в розмірі 100%.

В подальшому, відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 404 від 17.08.2007 р., ДП «Укренерговугілля»було перетворено в ВАТ «Укренерговугілля», державна реєстрація була здійснена 09.11.2007 р. Відповідно до Статуту ВАТ «Укренерговугілля»є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків Державного підприємства «Укренерговугілля».

Згідно із наказом Міністерства палива та енергетики № 557 від 13.11.2008 р., із змінами внесеними наказом № 278 від 27.05.2009 р., ВАТ «Укренерговугілля»припинило свою діяльність шляхом реорганізації в Державне підприємство «Регіональні електричні мережі»та відповідно до Статуту ДП «Регіональні електричні мережі»є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Укренерговугілля».

Позивач у заяві про збільшення позовних вимог № 03юр-10421/10 від 17.08.2010 р. стверджує, що станом на 15.08.2010 р. відповідач має заборгованість за Угодою № 101 від 27.07.2007 р. у сумі 10380000 грн., за прострочення якої нараховані пеня в сумі 734693,14 грн., інфляційні втрати -1448663,10 грн. та 3% річних у розмірі 345305,75 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з приписами ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2010 р. у справі № 20/241пд, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2011 р. Угоду № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП «Укренерговугілля», мережами ВАТ «Донецькобленерго»від 27.07.2007 р. визнано недійсною з моменту укладення.

При цьому, підставою для визнання Угоди № 101 від 27.07.2007 р. недійсною стало те, що визначена у спірній угоді сума 45677595,39 грн., визнана боржником (відповідачем) як сума заборгованості на користь кредитора (позивача) станом на 07.07.2007 р., об'єктивно не підтверджена, у тому числі документами первинного бухгалтерського обліку, даними бухгалтерського та податкового обліку сторін.

Таким чином, господарський суд Донецької області дійшов висновку, що положення спірної угоди щодо визначення заборгованості боржника на користь кредитора в сумі 45677595,39 грн. станом на 07.07.2007 р. не відповідають дійсності.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На день розгляду даної справи позивачем не надано належних і допустимих доказів, у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують наявність заборгованості у Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»перед ПАТ «Донецькобленерго» в сумі 10380000 грн., яка нарахована позивачем станом на 15.08.2010 р. за Угодою № 101 від 27.07.2007 р., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, оскільки суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10380000 грн., то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 734693,14 грн., інфляційних втрат -1448663,10 грн. та 3% річних у розмірі 345305,75 грн., нарахованих на суму заборгованості, також задоволенню не підлягають, тому що за своєю правовою природою є похідними від основної позовної вимоги.

З урахуванням викладених вище обставин, господарський суд Київської області дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.П. Карпечкін

Попередній документ
21439132
Наступний документ
21439134
Інформація про рішення:
№ рішення: 21439133
№ справи: 19/168-09
Дата рішення: 06.02.2012
Дата публікації: 21.02.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги