01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"31" січня 2012 р. Справа № 5/110-11
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства “Агрофірма Березанська птахофабрика”, Баришівський район, с. Садове
до Приватного підприємства “Скіф-Березань-2005”, м. Березань
про стягнення 18250,00 грн.
за участю представників:
позивача:ОСОБА_1 -дов. від 15.07.2011р. № 367
відповідача:ОСОБА_2 -дов. від 03.10.2011р.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Агрофірма Березанська птахофабрика” (далі -Позивач) до Приватного підприємства “Скіф-Березань-2005” (далі -Відповідач) про стягнення 18250,00 грн. заборгованості по оплаті послуг зберігання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги по зберіганню курячого помету.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Представник відповідача, присутній в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, які зводяться до того, що у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем щодо здійснення розрахунку за надані послуги по зберіганню курячого помету.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Селянсько-фермерським господарством “Надія” та Закритим акціонерним товариством “Агрофірма Березанська птахофабрика” було укладено договір на зберігання від 19.05.2003р. № 96 (далі -договір зберігання) відповідно до умов якого СФГ “Надія” передала виписаний і оплачений курячий помет в кількості 2959 тонн на загальну суму 29598,55 грн. і торфокрошку (компост) в кількості 4467 тонн на суму 67005 грн. на зберігання (п. 1 договору зберігання).
Відповідно до положень п. 2 договору зберігання ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика” зобов'язалась по 01.11.2003р. зберігати згідно договору курячий помет і торфокрошку (компост).
Згідно п. 3 договору зберігання СФГ “Надія” повинна виплатити за надані послуги по зберіганню до кінця листопада 2003р. 1000 грн.
Оскільки правовідносини, що виникли за цим договором, продовжують існувати після набрання чинності 01 січня 2004 року Цивільним кодексом України, то до них відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України застосовуються положення цього Кодексу.
Згідно положень ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ст. 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.
Позивач стверджує, що з моменту закінчення строку зберігання він продовжує зберігати передане йому СФГ “Надія” за вказаним договором зберігання майно, розрахунок за що не проведено.
Між Селянсько-фермерським господарством “Надія” -первісний кредитор та Приватним підприємством “Скіф-Березань-2005” -новий кредитор укладено правочин про відступлення права вимоги від 20.06.2007р. № 1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги 8600 тон курячого помету, або його вартості за цінами які складуться на день пред'явлення позову від ЗАТ “Агрофірма Березанська птахофабрика”.
Відповідно до п. 2 правочину про відступлення права вимоги новому кредитору надається право вимагати від боржника курячий помет, або його вартість, зазначений у п. 1 договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд, дослідивши правочин про відступлення права вимоги від 20.06.2007р. № 1, зазначає, що первісний кредитор за цим правочином відступив новому кредитору лише право вимоги 8600 тон курячого помету або його вартості від позивача, проте обов'язок щодо здійснення розрахунку за надані послуги по зберіганню курячого помету за договором зберігання до нового кредитора не перейшов.
Оскільки у відповідача -нового кредитора відсутній договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані позивачем послуги по зберіганню курячого помету за договором зберігання, то вимога позивача про стягнення з відповідача 18250 грн. заборгованості по оплаті послуг зберігання є безпідставною.
Положеннями ч. 1 ст. 603 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові, або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе.
Частиною 3 ст. 594 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.
Таким чином, позивач не позбавлений права (має право) на звернення із вимогою щодо проведення розрахунків за договором зберігання до поклажодавця та притримати передану на зберігання продукцію до виконання зобов'язання щодо здійснення оплати за надані послуги зберігання.
З огляду на зазначене позовні вимоги є безпідставними, недоведеними та не підтвердженими належними і допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України, в зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
В позові відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.