01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" лютого 2012 р. Справа № 9/404-07/20-11/13
За позовом відкритого акціонерного товариства „Стайки-керамік”, Київська область, Кагарлицький район, с. Стайки
До Кагарлицької районної державної адміністрації, Київська область, м. Кагарлик
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1. Кагарлицький районний відділ земельних ресурсів Київського обласного управління земельних ресурсів, Київська область, м. Кагарлик
2. Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон”, м. Миколаїв
про визнання недійсним розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя С.Ю. Наріжний
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. -довіреність №4 від 27.10.2011 р.;
ОСОБА_2. -довіреність №3 від 27.10.2011 р.;
ОСОБА_3. - довіреність б/н від 07.06.2011 р.;
від відповідача: ОСОБА_4. -довіреність №01-28-0024 від 05.01.2012 р.;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: ОСОБА_5. -довіреність №361 від 28.12.2011 р.;
присутні: Рудин І. -посвідчення №83 від 17.04.2010 р.
ВАТ "Стайки -керамік" звернулось до господарського Київської області з позовом до Кагарлицької районної державної адміністрації, за участю третьої особи - Кагарлицький районний відділ земельних ресурсів Київського обласного управління земельних ресурсів (правонаступником якого є Управління земельних ресурсів у Кагарлицькому районі Київської області) про:
- визнання недійсним розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 417 від 12.07.2006 р.;
- зобов'язання Кагарлицьку районну державну адміністрацію Київської області оформити право користування земельною ділянкою загальною площею 40,97 га на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області під розміщення існуючого кар'єру глини відповідно до розробленої Кагарлицьким районним відділом Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру "Технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду ВАТ "Стайки-керамік" на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області площею 40,97 га під розміщення існуючого кар'єру глини" та шляхом укладення між Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області та ВАТ "Стайки-керамік" договору оренди в місячний термін з дня набрання законної сили рішенням суду та строком на 49 років відповідно до Типового договору оренди земельної ділянки, який затверджений відповідною постановою Кабінету Міністрів України, з розміром річної орендної плати не більше 17942,26 грн. з урахуванням індексу інфляції.
Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 118-125 Земельного кодексу України, норми Кодексу України про надра, а також Закони України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в Україні" обґрунтовані тим, що 31.01.2005 р. Кагарлицька державна адміністрація розпорядженням № 51 надала ВАТ "Стайки-керамік" дозвіл на замовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду ВАТ "Стайки-керамік" на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області площею 40,97 га під розміщення існуючого кар'єру глини, а розпорядженням № 69 від 03.02.2005 р. райдержадміністрацією було затверджено вказану технічну документацію із землеустрою та надано згоду на укладання договору оренди земельної ділянки площею 40,97 га з ВАТ "Стайки -керамік", однак договір оренди вказаної земельної ділянки з позивачем укладено не було.
Натомість, позивач зазначає, що 12.07.2006 р. розпорядженням Кагарлицької райдержадміністрації № 417 було скасовано розпорядження № 69 від 03.02.2005 р.
Проте, як зазначав позивач чинним законодавством органам місцевого самоврядування, зокрема, районній державній адміністрації не надано повноважень на скасування власних розпоряджень, а тому розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 417 від 12.07.2006 р. підлягає визнанню недійсним.
Крім того, позивач зазначав, що ним були вчинені всі передбачені законом дії щодо оформлення права користування земельною ділянкою, проте, відповідач ухиляється від підписання відповідного договору, чим порушує права позивача.
У відзиві на позовну заяву Кагарлицька райдержадміністрація просила відмовити у її задоволенні, вказуючи на безпідставність позовних вимог, оскільки орган який має право приймати рішення, має право і на їх зміну чи скасування, в розпорядження № 69 від 03.02.2005 р., яке було скасоване оскаржуваним розпорядженням № 417 від 12.07.2006 р. було скасовано через невідповідність чинному законодавству.
Райдержадміністрація зазначала, що внаслідок скасування спеціального дозволу від 12.12.1996 р. № 702 наданого ВАТ "Стайки-керамік" на видобування цегельно -черепичної сировини із Стайківського родовища анульовано відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 24.05.2006 р. № 256, а гірнічний відвід відповідно втратив силу, у Кагарлицької райдержадміністрації не було законних підстав для відведення земельної ділянки в довгострокову оренду позивачу для розміщення існуючого кар'єру глини.
Рішенням господарського суду Київської області від 07.06.2011 р. (суддя Бабкіна В.М.) провадження у справі в частині визнання недійсним розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області № 417 від 12.07.2006 р. припинено. В решті позовних вимог про зобов'язання Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області оформити право користування земельною ділянкою -відмовлено.
Мотивуючи рішення в частині припинення провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний спір по суті є адміністративним позовом і не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог суд зазначив, що вимога про зобов'язання Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області оформити право користування земельною ділянкою є необґрунтованою та безпідставною, у зв'язку з тим, що розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації № 69 від 03.02.2005 р., яким було затверджено технічну документацію із землеустрою та надано згоду на укладання договору оренди земельної ділянки площею 40,97 га з позивачем, на даний час скасоване розпорядженням № 417 від 12.07.2006 р.
За апеляційною скаргою ВАТ "Стайки -керамік" Київський апеляційний господарський суд (судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) переглянувши рішення господарського суду Київської області від 07.06.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 06.09.2011 р. змінив його, у задоволенні позовних вимог відмовив в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції розглянувши вимоги щодо скасування розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації № 417 від 12.07.2006 р. дійшов висновку, що голова місцевої державної адміністрації має право приймати в межах своїх повноважень розпорядження, а позивачем не надано доказів про невідповідність прийнятого відповідачем розпорядження вимогам чинного законодавства або про розпорядження, яке не відповідає компетенції відповідача.
ВАТ "Стайки -керамік" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги невідповідністю висновків судів матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
Скаржник зазначає, що 03.02.2005 р. розпорядженням Кагарлицької райдержадміністрації № 69 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду ВАТ "Стайки -керамік" під розміщення існуючого кар'єру глини на території Стайківської сільської ради та прийнято рішення щодо укладення договору оренди.
Судом апеляційної інстанції було зазначено, що позивачем не надано доказів звернення щодо укладення договору оренди у встановлений розпорядженням № 69 строк, проте, вказане спростовується наявним в матеріалах справи листами ВАТ "Стайки-керамік" з пропозиціями щодо укладення договору оренди.
Крім того, заявник касаційної скарги зазначає, що розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації № 69 від 03.02.2005 р. вже було скасовано розпорядженням № 416 від 03.08.2005 р., яке в подальшому було скасовано рішенням господарського суду Київської області від 21.06.2006 р. у справі № 130/11-06, з посиланням на перевищення райдержадміністрацією повноважень, невідповідністю розпорядження законодавству та порушення права ВАТ "Стайки -керамік" на оренду землі.
Заявник касаційної скарги зазначає, що оскаржуване у даній справі розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації № 417 від 12.07.2006 р., яким знову скасоване розпорядження № 69 від 03.02.2005 р., не відповідає вимогам законодавства, оскільки, на думку скаржника, у райдержадміністрації в даному випадку відсутні повноваження на скасування раніше прийнятого розпорядження, що не враховано судами під час розгляду справи.
Скаржник також зазначає, що суди посилались на те, що постановою господарського суду Київської області від 11.09.2007 р. у справі № А9/164-07 скасовано наказ Міністерства навколишнього природного середовища України № 256 від 24.05.2006 р. про анулювання дозволу № 702 від 12.12.1996 р., виданого ВАТ "Стайки-керамік", однак вказане судове рішення було скасоване постановою Київського адміністративного суду від 08.05.2008 р., а в позові відмовлено. Разом з цим, як зазначає скаржник, судами було залишено поза увагою, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.02.2011 р. касаційна скарга ВАТ "Стайки-керамік" була задоволена, а постанова Київського адміністративного суду від 08.05.2008 р. у справі № А9/164-07 скасована, тобто, дозвіл № 702 від 12.12.1996 р., наданого ВАТ "Стайки-керамік" для видобування цегельно -черепичної сировини із Стайківського родовища є чинним.
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2011р. у справі №9/404-07/20-11 касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Стайки-керамік” задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2011р. у справі №9/404-07/20-11 та рішення господарського суду Київської області від 07.06.2011 р. скасовано.
Справу №9/404-07/20-11 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями справу №9/404-07/20-11 передано для нового розгляду судді Наріжному С.Ю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2011 р. cправу прийнято до свого провадження суддею Наріжним С.Ю. та присвоєно їй №9/404-07/20-11/13; розгляд справи призначено на 23.01.2012р. об 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 23.01.2012 р. представник відповідача надав заперечення на позов про визнання дій протиправними, скасування розпорядження та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки згідно якого вважає позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Стайки-керамік»незаконними, безпідставними, необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон” (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1; поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, 9-Б); розгляд справи №9/404-07/20-11/13 відкладено на 06.02.2012 р. об 11 год. 50 хв.
06.02.2012 р. до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову в порядку ст. 22 ГПК України згідно якого позивач просить суд:
1. Визнати за ВАТ "Стайки-керамік" право на оренду земельної ділянки загальною площею 40,97 га на території Стайківської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області відповідно до розробленої Кагарлицьким районним відділом Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру та затвердженої Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області "Технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду на території Стайківської сільської ради, Кагарлицького району. Київської області площею 40,97 га під розміщення існуючого кар'єру глини";
2. Визнати недійсним розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №417 від 12.07.2006р.;
3. Зобов'язати Управління земельних ресурсів у Кагарлицькому районі Київської області привести висновок від 01.02.2005р. №3 "Про погодження проекту із землеустрою та наявні обмеження на використання земельної ділянки" та пояснювальну записку до нього у відповідність до розпорядження голови Кагарлицької районної державної адміністрації від 18.05.2004р. №278 "Про дозвіл на замовлення проекту відведення земельної ділянки" в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду;
4. Зобов'язати Кагарлицьку районну державну адміністрацію Київської області укласти з ВАТ "Стайки-керамік" договір оренди земельної ділянки загальною площею 40,97 Га на території Стайківської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області відповідно до розробленої Кагарлицьким районним відділом Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру та затвердженої Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області "Технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду на території Стайківської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області площею 40,97 га під розміщення існуючого кар'єру глини протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду;
Розглянувши зазначену заяву, суд встановив, що вона підлягає задоволенню частково в частині вимог викладених у п.п. 1,2,4 заяви. Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Управління земельних ресурсів у Кагарлицькому районі Київської області вчинити певні дії, то суд дійшов висновку, що вона суперечить ст. 22 ГПК України так як фактично позивач не змінює позовні вимоги, а заявляє ще нову вимогу, яка не була предметом позову. Крім того, додаткова заявлена вимога стосується іншої юридичної особи, яка не є відповідачем по справі.
За таких обставин суд здійснює подальший розгляд справи з урахуванням заяви про зміну предмету позову в редакції п.п. 1,2,4.
06.02.2012 р. представник позивача надав суду заяву про витребування з Управління контролю за використанням та охороною земель інформацію наступного змісту: якого розміру земельна ділянка рахується за ВАТ "Стайкй-керамік" та чи проводилось виключення частини Стайківського родовища мергельної глини Північно-східна ділянка з державного реєстру корисних копалин.
Заява позивача залишена судом без задоволення як необґрунтована оскільки відноситься до питання оцінки доказів, що є прерогативою суду.
06.02.2012 р. до господарського суду Київської області ВАТ “Стайки-керамік” було подано клопотання про забезпечення позову, згідно з якого позивач просив суд заборонити Кагарлицькій районній державній адміністрації Київської області та будь-яким іншим, крім позивача особам, приймати і видавати розпорядження, рішення й інші правові акти, укладати будь-які угоди, а також вчиняти будь-які інші дії, пов'язані з використанням, наданням, отриманням у користування чи у власність будь-якої частини чи всієї земельної ділянки площею 40,97 Га відповідно до кадастрового плану №2910, №2902, №2901, розташованої на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.
Клопотання про забезпечення позову судом не розглядалось оскільки в порушення вимог Закону України "Про судовий збір" не було оплачено судовим збором у встановленому порядку та розмірі.
06.02.2012 р. до суду надійшов відзив на позов третьої особи 2 згідно якого остання просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник третьої особи 1 в судове засідання 06.02.2012 р. не з'явився.
Розглянувши матеріали справи додані до позовної заяви та надані в судове засідання, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази судом встановлено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 31.01.2005 р. Кагарлицька державна адміністрація розпорядженням № 51 надала ВАТ "Стайки-керамік" дозвіл на замовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду ВАТ "Стайки-керамік" на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області площею 40,97 га під розміщення існуючого кар'єру глини.
Кагарлицьким районним відділом Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду ВАТ "Стайки-керамік" на території Стайківської сільської ради.
Київським обласним головним управлінням земельних ресурсів 02.02.2005 р. затверджено висновок державної землевпорядної експертизи № 12-846, технічну документацію оцінено позитивно.
Розпорядженням Кагарлицької райдержадміністрації № 69 від 03.02.2005 р. було затверджено вказану технічну документацію із землеустрою та надано згоду на укладання договору оренди земельної ділянки площею 40,97 га з ВАТ "Стайки-керамік"
Договір оренди земельної ділянки між Кагарлицькою райдержадміністрацією та ВАТ "Стайки-керамік" укладено не було.
12.07.2006 р. розпорядженням Кагарлицької райдержадміністрації № 417 було скасовано розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації № 69 від 03.02.2005 р.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ВАТ "Стайки-керамік", зокрема, про визнання недійсним розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 417 від 12.07.2006 р., з посиланням на те, що вимогами чинного законодавства не передбачена можливість скасування райдержадміністрацією власних розпоряджень.
У постанові Вищого господарського суду України Вищого господарського суду України від 29.11.2011р. у справі №9/404-07/20-11 зазначено, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що голова місцевої державної адміністрації має право приймати в межах своїх повноважень розпорядження, а позивачем не надано доказів про невідповідність прийнятого відповідачем розпорядження вимогам чинного законодавства або про розпорядження, яке не відповідає компетенції відповідача.
Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду передчасним та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
В силу вимог частини 1 статті 6 цього Закону на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Проте, вказані приписи законодавства були залишені судами поза увагою, обставини стосовно наявності підстав та повноважень у голови Кагарлицької райдержадміністрації щодо скасування раніше ухваленого власного розпорядження № 69 від 03.02.2005 р. оскаржуваним розпорядження № 417 від 12.07.2006 р. судами не встановлювались.
При цьому, судами було залишено поза увагою доводи позивача щодо наявності постанови господарського суду Київської області від 21.06.2006 р. у справі № 130/11-06 за позовом ВАТ "Стайки -керамік" до Кагарлицької райдержадміністрації, яким визнано незаконними дії Кагарлицької райдержадміністрації щодо скасування дозволу ВАТ "Стайки-керамік" на оренду земельної ділянки площею 40,97 га для розміщення існуючого кар'єру глини на території Стайківської сільської ради та скасовано розпорядження райдержадміністрації № 416 від 03.08.2006 р. про скасування розпорядження № 69 від 03.02.2005 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду ВАТ "Стайки -керамік" (том 1 а.с. 49-51). Питання щодо набрання вказаним рішенням законної сили судами не з'ясовувалось.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що як вбачається із змісту оскаржуваного розпорядження голови Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області № 417 від 12.07.2006 р. підставою для його прийняття стала, зокрема, та обставина, що ВАТ "Стайки-керамік" припинило виробничу діяльність та наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.05.2005 р. № 256 анульовано дозвіл № 702 від 12.12.1996 р., наданий ВАТ "Стайки-керамік" для видобування цегельно-черепичної сировини із Стайківського родовища.
Судом апеляційної інстанції було зазначено, що постановою господарського суду Київської області від 11.09.2007 р. по справі № А9/164-07 задоволено позов ВАТ "Стайки-керамік" та скасовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 256 від 24.05.2006 р. про анулювання спеціального дозволу № 702 від 12.12.1996 р., виданого ВАТ "Стайки-керамік" для видобування цегельно-черепичної сировини.
Проте, зазначена постанова була скасована Київським апеляційним адміністративним судом від 08.05.2008 р., а в позові ВАТ "Стайки-керамік" відмовлено, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки висновок державної землевпорядної експертизи № 12-846 від 02.02.2005 р. був чинним до 02.02.2008 р., а спеціальний дозвіл № 702 від 12.12.1996 р. анульовано, право користування надрами у позивача відсутнє.
Разом з цим, судом апеляційної інстанції не була надана оцінка доводам ВАТ "Стайки-керамік" стосовно скасування постанови Київським апеляційним адміністративним судом від 08.05.2008 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.02.2011 р. (том 1 а.с. 119-121).
Судами також не була надана оцінка й доводам позивача стосовно направлення ним листів до Кагарлицької райдержадміністрації з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки та необхідності укладення такого договору, виходячи з приписів чинного законодавства.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що здійснюючи судовий розгляд справи суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що вказаний спір не є адміністративним та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
При новому розгляді справи судом враховано дані обставини та встановлено наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову зазначає, що згідно з Наказом №72-П від 06.06.1994р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області "Про перетворення державного підприємства -Стайківський цегельний завод у відкрите акціонерне товариство", було створено ВАТ "Стайки-керамік" яке стало правонаступником Стайківського цегельного заводу. До ВАТ "Стайки-керамік" перейшло право постійного користування земельною ділянкою площею 9,6 Га на якій розташовано господарський двір цегельного заводу та розроблюваний з часу його створення кар'єр глини площею 41,0 Га.
12 грудня 1996 року ВАТ "Стайки-керамік" отримало спеціальний дозвіл №702 на видобування цегельно-черепичної сировини (наглинок, мергельна глина) із Стайківського родовища (Північно-Східна ділянка) Кагарлицького району Київської області.
19 травня 1997 року Київською обласною Радою народних депутатів ВАТ "Стайки-керамік" було видано гірничий відвід №7 для промислової розробки Стайківського родовища цегельної сировини, зареєстрований 15 серпня 1997 року за №25 Державним комітетом України по нагляду за охороною праці Державним гірничим наглядом.
У відповідності до ст.18 Кодексу України "Про надра", надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами надаються «користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.Місцеві Ради народних депутатів при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
У відповідності до ст.124 Земельного Кодексу України, передача земельних ділянок здійснюється на підставі рішення відповідного органу шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, у відповідності до чинного законодавства України, за наявності документів дозвільного характеру на розробку кар'єру глини, ВАТ "Стайки-керамік" вважає, що має переважне перед іншими право на передачу йому в довгострокову оренду земельної ділянки площею 40,97 Га існуючого кар'єру глини, а укладення договору оренди, у відповідності до норм Кодексу України "Про надра" є обов'язковою формальною складовою користування надрами.
Виходячи з вищезазначених норм права та наявної у ВАТ "Стайки-керамік" дозвільної документації, у Кагарлицької РДА виникає обов'язок надати ВАТ "Стайки-керамік" земельну ділянку площею 40,97 га існуючого кар'єру глини.
31 січня 2005 року розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації №51 ВАТ "Стайки-керамік" надано дозвіл на замовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду на території Стайківської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області площею 40,97Га під розміщення існуючого кар'єру глини.
На підставі вищевказаного розпорядження у Кагарлицькому районному відділі Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру замовлено, розроблено та виготовлено технічну документацію, щодо якої отримано позитивний висновок державної землевпорядної експертизи №12-846 затверджений 02.02.2005р. начальником Київського обласного головного управління земельних ресурсів.
Розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №69 від 03.02.2005р. було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду на території Стайківської сільської ради, Кагарлицького району. Київської області площею 40,97Га під розміщення існуючого кар'єру глини та вирішено передати вказану земельну ділянку із земель запасу Стайківської сільської ради в довгострокову оренду позивачеві.
Незважаючи на вищевказане розпорядження відповідачем не було надано проекту договору оренди земельної ділянки та не було призначено дати його підписання сторонами.
Підписаний з боку ВАТ "Стайки-керамік" та поданий 10.08.2007 р. у трьох примірниках договір оренди земельної ділянки Кагарлицькою РДА Київської області також підписаний не був. Таким чином, не укладення договору оренди викликане виключно зволіканням з боку відповідача, що призвело до порушення прав позивача, визначених Земельним Кодексом України.
Крім того, 12.07.2006р. розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №417 "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації" було скасовано розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №69 від 03.02.2005р. "Про затвердження технічної документації", що взагалі зробило неможливим укладення договору оренди земельної ділянки.
Як зазначено в оскаржуваному розпорядженні, однією з причин для скасування відповідачем розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №69 від 03.02.2005р., зазначено невідповідність затвердженої розпорядженням №69 від 03.02.2005р. технічної документації змісту розпорядження про її затвердження, без вказівки на те, у чому саме полягає "виявлена" відповідачем невідповідність технічної документації змісту розпорядження про її затвердження. Вказана причина для скасування розпорядження №69 від 03.02.2005р. виглядає абсурдною, оскільки саме зі змісту преамбули та п.1 цього розпорядження вбачається, що ним затверджено технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду ВАТ "Стайки-керамік" під розміщення існуючого кар'єру глини на території Стайківської сільської ради, а з титульного листа та пояснювальної записки технічної документації вбачається що її розроблено саме для надання земельної ділянки в довгострокову оренду ВАТ "Стайки-керамік" під розміщення існуючого кар'єру глини на території Стайківської сільської ради.
Статтею 2 Кодексу України "Про надра" встановлено, що його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Статтею 3 цього ж кодексу встановлено, що земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.
Частиною 2 ст. 26 Кодексу України "Про надра" встановлено, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Тобто, виходячи з норм вищевказаних статей, для того щоб припинити право користування земельною ділянкою потрібно спочатку цю земельну ділянку у користування надати, чого зроблено не було, а вже потім вирішувати питання припинення права користування нею з підстав та в порядку, передбачених земельним законодавством України.
Ч. 3 ст.61 Кодексу України "Про надра" встановлено, що державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють місцеві Ради народних депутатів, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.
Таким чином, здійснення державного контролю за використанням і охороною надр за наявності Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області та Міністерства охорони навколишнього природного середовища не відноситься до компетенції відповідача, а жодна із зазначених відповідачем в оскаржуваному розпорядженні норм Закону не містить підстав для скасування розпорядження про затвердження технічної документації та передачу в довгострокову оренду земельної ділянки.
Оскільки застосування закону, що регулює гірничі відносини до земельних відносин є незаконним і безпідставним, відповідач, при винесенні розпорядження №417 від 12.07.2006р. вийшов за межі своєї компетенції та порушив норми ст. 19 Конституції України, ст.ст.33,43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст.2, 3, 19, 26, 61 Кодексу України "Про надра", ст.ст.116, 124, 125, 141 Земельного кодексу України.
Порядок оскарження та скасування актів місцевих державних адміністрацій встановлено ч. 2 ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" згідно якої, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Оскільки нормами Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та будь-якого іншого закону прямо не передбачено право голови місцевої адміністрації скасовувати розпорядження голови місцевої державної адміністрації і таке право надано лише Президенту України. Кабінету Міністрів України, голові місцевої державної адміністрації вищого рівня або суду, дії голови Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області щодо скасування розпорядження голови Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №69 від 03.02.2005р. є незаконними і суперечать Конституції України та Закону України "Про місцеві державні адміністрації", а розпорядження №417 від 12.07.2006р. прийняте внаслідок перевищення посадовою особою наданих їй владних повноважень, порушує права та охоронювані інтереси підприємства - позивача, є всі передбачені законом підстави для визнання його недійсним.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Частиною третьою статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні.
Позивач звернувся з листом до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області з проханням укласти договір оренди земельної ділянки та надав підписані зі свого боку примірники договору оренди земельної ділянки, тобто вчинив всі передбачені законом дії щодо укладення договору оренди. Протягом встановленого строку з боку Кагарлицької РДА не надано жодних зауважень до договору оренди землі, але договір не підписано.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України та ст. 15 Закону України „Про оренду землі" позивач вчинив усі передбачені законодавством дії, спрямовані на оформлення землі, а відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право користування посвідчується договором оренди землі, то за наявності всіх підстав для укладання договору, які є в даному випадку та зважаючи на те, що одна із сторін ухиляється від укладання договору, інша сторона чиє право на оформлення права користування землею порушується, може звернутись до суду та просити суд визнати право користування на землю.
Проте, суд не приймає зазначені доводи позивача враховуючи наступні обставини.
Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Керуючись статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних' і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Даною нормою не регламентується, які саме розпорядження можуть бути прийняті, а які ні.
Підставою для прийняття розпорядження голови Кагарлицької районної державної адміністрації від 12.07.06 року № 417 «Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації»є та обставина, що ВАТ «Стайки-керамік»припинило виробничу діяльність та наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.05.2005 року № 256 анульовано дозвіл № 702 від 12.12.1996 року, наданий ВАТ «Стайки-керамік»для видобування цегельно-черепичної сировини із Стайківського родовища, а також те, що виготовлена технічна документація і затверджена розпорядженням голови адміністрації від 05.02.2005 року № 69 не відповідає змісту цього розпорядження.
Крім цього, порушення полягають також у наступному:
1. Технічна документація виготовлена до прийняття головою Кагарлицької районної державної адміністрації розпорядження № 51 «Про дозвіл на замовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду ВАТ «Стайки-керамік»(до 31 січня 2005 року).
2. Висновок Кагарлицького районного відділу земельних ресурсів від 01.02.2005 року № 3 «Про погодження проекту із землеустрою та наявні обмеження на використання земельної ділянки»і пояснювальна записка до нього містять зміну цільового призначення земельної ділянки із земель промисловості на землі рекреаційного призначення, тобто не відповідають розпорядженню голови Кагарлицької районної державної адміністрації від 31 січня 2005 року № 51 «Про дозвіл на замовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду ВАТ «Стайки-керамік».
3. Акт про надання гірничого відводу, виданий ВАТ «Стайки-керамік»Київською обласною радою народних депутатів 19 травня 1997 року за № 7, втратив чинність, оскільки видавався на період розробки кар'єру глини відповідно до наданого права на користування земельною ділянкою.
4. Земельна ділянка для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, розміщена поза межами населеного пункту повинна надаватися за розпорядженням голови обласної державної адміністрації, що передбачено статтею 122 та пунктом 12 розділу X Земельного кодексу України.
У зв'язку з виявленими порушеннями, Кагарлицькою районною державною адміністрацією було запропоновано ВАТ «Стайки-керамік»привести технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду у відповідність до чинного законодавства України, проте позивач відмовився здійснити відповідні дії, передбачені чинним законодавством.
Відповідно до норм чинного законодавства Кагарлицька районна державна адміністрація не уповноважена розглядати питання надання земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, а також не має законних підстав для укладання договору оренди земельної ділянки, що може бути наданою для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, оскільки, необхідною умовою договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, що може прийматися за наявності позитивного чинного висновку державної експертизи землевпорядної документації, та оформленого в установленому порядку права користування надрами.
Судом встановлено, що зазначені документи у позивача відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду доказів про невідповідність прийнятого відповідачем розпорядження вимогам чинного законодавства або про розпорядження, яке не відповідає компетенції відповідача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. З Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації діють на засадах, зокрема, верховенства права та законності.
Згідно ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Таким чином, суд вважає, що голова місцевої державної адміністрації має право приймати в межах своїх повноважень розпорядження. Даною нормою не регламентується, які саме розпорядження можуть бути прийняті, а які не можуть.
Слід звернути увагу, що чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо змісту розпоряджень місцевих державних адміністрацій та повноважень визначати назву та тематику розпоряджень (зокрема, про встановлення відповідного факту, внесення змін до розпоряджень, визнання їх таким, що втратили чинність або про їх скасування).
Стаття 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на яку посилається позивач, передбачає право юридичних та фізичних осіб на оскарження актів місцевих державних адміністрацій та визначає органи, уповноважені скасовувати такі акти у разі їх оскарження, проте не позбавляє місцеву державну адміністрацію самостійно скасовувати власні акти у випадках виявлення порушень, допущених такою місцевою адміністрацією при їх прийнятті.
Враховуючи вищенаведене, аналізуючи підстави прийняття розпорядження № 417 від 12.07.06р., суд приходить до висновку про те, що голова Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області приймаючи відповідне розпорядження керувався принципом законності та забезпечував виконання Конституції та законів України, що передбачено ст. 25 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним розпорядження № 417 від 12.07.2006р.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 06.08.2010 р. ТОВ СП «НІБУЛОН»звернулось до Київської обласної державної адміністрації з клопотанням про надання в оренду терміном на 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 10 га із земель державної власності, ненаданих у власність або користування за межами населених пунктів, яка знаходиться в адміністративних межах Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області для будівництва та обслуговування об'єкту транспортної інфраструктури для обробки зернових вантажів, пов'язаної з річковим вантажооборотом (перевантажувальний термінал), зарахувавши їх до земель річкового транспорту.
17.08.2010 листом - дозволом №11-34-15764 Київська обласна державна адміністрація надала ТОВ СП «НІБУЛОН» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 10 га для будівництва та обслуговування об'єкту транспортної інфраструктури для обробки зернових вантажів, пов'язаної з річковим вантажооборотом (перевантажувальний термінал) на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.
На замовлення ТОВ СП «НІБУЛОН»Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія»був розроблений проект землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ СП «НІБУЛОН»земельних ділянок загальною площею 9,7301 га для будівництва та обслуговування об'єкту транспортної інфраструктури для обробки зернових вантажів, пов'язаної з річковим вантажооборотом (перевантажувальний термінал) на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області (далі - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок).
Відповідно до вимог ст.ст. 123, 186 Земельного кодексу України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок був погоджений усіма необхідними службами, а саме:
- Головним державним санітарним лікарем Київської області (висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 26.10.2010 №05.03.02-07/80988);
- Головним державним санітарним лікарем ДЗ «Кагарлицька районна санітарно-епідеміологічна станція»(висновок щодо відбору (відведення земельної ділянки від 01.11.2010 №02.1.04/06-5);
- Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області (висновок від 03.11.2010 №06-13/12927);
- Управлінням культури і туризму (висновок від 26.10.2010 №11/624);
- Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів (висновок від 26.10.2010 №АД/8 -1478);
- розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2010 №909.
Крім цього, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок був поданий до Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою у Кагарлицькому районі Київської області, яка погодила даний проект землеустрою (висновок від 12.11.2010 №2).
Висновки, які були надані вище переліченими службами, є позитивними та не мають жодних зауважень чи застережень.
Відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації Держкомзему України від 14.12.2010 №708-10 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок був погоджений, після чого поданий до Київської обласної державної адміністрації для затвердження.
Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 27.05.2011 №522 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок був затверджений; ТОВ СП «НІБУЛОН»надано в оренду на 49 років дві земельні ділянки загальною площею 9,7301 га (3,6704 га із земель водного фонду, 6,0597 га із земель сільськогосподарського призначення) для будівництва та обслуговування об'єкта транспортної інфраструктури для обробки зернових вантажів, пов'язаної з річковим вантажооборотом (перевантажувальний термінал) на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області; змінено цільове призначення земельної ділянки площею 6,0597 га із земель сільськогосподарського призначення (сіножаті) на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вказану земельну ділянку площею 6,0597 га віднесено до земель річкового транспорту; Кагарлицькій райдержадміністрації доручено укласти з ТОВ СП «НІБУЛОН»договори оренди кожної із зазначених земельних ділянок.
17.08.2011 між Київською обласною державною адміністрацією в особі голови Кагарлицької районної державної адміністрації та ТОВ СП «НІБУЛОН»були укладені два договори оренди зазначених земельних ділянок площею 6,0597 га та 3,6704 га для будівництва та обслуговування об'єкта транспортної інфраструктури для обробки зернових вантажів, пов'язаної з річковим вантажооборотом (перевантажувальний термінал) на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, які зареєстровані в Управлінні Держкомзему у Кагарлицькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.09.2011 за номерами відповідно 322220004002337 та 312220004002338.
Таким чином, ТОВ СП «НІБУЛОН»були зроблені усі необхідні дії, передбачені чинним законодавством України, щодо набуття на законних підставах права користування зазначеними земельними ділянками.
Що стосується позовної вимоги позивача про зобов'язання Кагарлицьку районну державну адміністрацію Київської області укласти з ВАТ "Стайки-керамік" договір оренди земельної ділянки загальною площею 40,97 Га на території Стайківської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області відповідно до розробленої Кагарлицьким районним відділом Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру та затвердженої Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області "Технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду на території Стайківської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області площею 40,97 га під розміщення існуючого кар'єру глини протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду то вона також не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Стаття 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
Кагарлицька районна державна адміністрація відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів району, а тому саме вона має право обирати майбутніх орендарів земель, що знаходяться в адміністративних межах Кагарлицького району та перебувають в розпорядженні адміністрації.
Також, відповідно до Листа Вищого господарського суду України від 2007.11.30, "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок" лише рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування є підставою набуття фізичними і юридичними особами права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або у комунальній власності.
Волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладання (зміни) договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви. Волевиявлення відповідного органу як орендодавця (Кагарлицька РДА), в даному випадку здійснюється у формі розпорядження такого органу і лише реалізується шляхом укладання договору на підставі такого розпорядження.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що підстав для зобов'язання відповідача оформити право користування спірною земельною ділянкою шляхом укладення відповідного договору оренди землі не існує, оскільки розпорядження відповідача про надання спірної земельної ділянки в оренду позивачу відсутнє, тому що воно скасовано оскаржуваним розпорядженням, яке є законним, обґрунтованим та прийнятим відповідачем відповідно до вимого чинного законодавства України.
Як вже зазначалось, ТОВ СП «НІБУЛОН»набуло право користування земельними ділянками на які також претендує позивач у передбачений чинним законодавством України спосіб та на законних підставах.
Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 27.05.2011 №522 «Про передачу в оренду земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», а також зазначені договори оренди земельних ділянок, є чинним, не оскарженими та не скасованими.
Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що висновки та посилання позивача є помилковими, не ґрунтуються на наявних обставинах справи, є незаконним, а позовні вимоги є необгрунтованими, незаконним та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Відмовити в позові повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Ю. Наріжний
Дата виготовлення та підписання рішення 10.02.2012 р.