01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"18" січня 2012 р. Справа № 2/055-11
за позовом державного підприємства “Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України”, м. Київ,
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Текстиль-Трейд”, м. Вишнее,
про стягнення 5 757,04 грн.
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1., уповноважений, довір. від 29.06.2011р. № 1.27-429;
від відповідача: не з'явився;
позивач -державне підприємство “Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України”, м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 17.10.2011р. № 1.27-651 до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю ”Текстиль-Трейд”, м. Вишневе, в якому просить стягнути з відповідача 5757,04 грн., в тому числі: вартість повернутого товару в сумі 4 677,00 грн., сплачену в якості передоплати за договором від 19.05.2010р. № 108/711/1-С, інфляційні втрати в сумі 841,01 грн., 3 % річних в сумі 198,35 грн., витрати на відправку листів-претензій в сумі 40,68 грн., а також покласти на відповідача відшкодування позивачу судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору від 19.05.2010р. № 108/711/1-С позивач перерахував 5 677,00 грн. в якості авансу за товар -диван кутовий “Мюнхен”. Відповідач виконав свої зобов'язання неналежним чином. 19.06.2010р. комісією у складі представників відповідача та позивача був складений дефектний акт, яким було встановлено: 1) невідповідність поставленого товару технічним нормам з вини виробника, 2) необхідність повернення товару; 3) необхідність відшкодування коштів, сплачених замовником. Відповідачем було повернуто грошові кошти частково в сумі 1 000,00 грн. за платіжним дорученням від 13.07.2010р. та гарантовано повернення несплаченої частини коштів в сумі 4 677,00 грн., спочатку в строк до 11.10.2010р., а потім в строк до 30.11.2010р. Відповідач залишок грошових коштів в сумі 4 677,00 грн., в строки передбачені гарантійними листами, позивачу не повернув, в результаті чого борг відповідача складає 4 677,00 грн. В зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, з нього належать до стягнення інфляційні втрати в сумі 841,01 грн. та 3 % річних в сумі 198,35 грн.
В судовому засіданні 23.12.2011р. позивачем подано суду витребувані документи та докази. Ухвалою від 23.12.2011р. розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою представника відповідача, неподанням ним витребуваних судом доказів.
Представник позивача в судовому засіданні 18.01.2012р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, позовні вимоги та представлені позивачем докази не спростував, в судові засідання 23.12.2011р. та 18.01.2012р. свого представника не направив, про причини не направлення суд належним чином не повідомив. Про день, час та місце їх проведення суд повідомляв відповідача належним чином рекомендованими листами з повідомленням. Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 22.12.2011р. № 12542007, місцезнаходження відповідача відповідає вказаній у позовній заяві адресі.
Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку відповідача, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов державного підприємства “Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України”, м. Київ, (далі по тексту -ДП “ГНСЦЦАУ”) до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю ”Текстиль-Трейд”, м. Вишневе, (далі по тексту - ТОВ “Текстиль-Трейд”), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ними 19.05.2010р. договір № 108/711/1-С (далі -Договір), відповідно до умов якого ТОВ “Текстиль-Трейд” (продавець) бере на себе зобов'язання передати у власність ДП “ГНСЦЦАУ” (замовник) диван кутовий “Мюнхен” (далі - товар), а замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Згідно умов договору:
- Продавець зобов'язаний передати замовнику товар в визначене ним місце протягом 25 робочих днів з моменту укладання цього договору (п. 2.1. Договору).
- Витрати по доставці товару в межах м. Києва несе замовник згідно з тарифами та правилами Інтернет магазину “Обстановка” (п. 2.2. Договору).
- Товар вважається поставленим з моменту підписанням сторонами видаткової накладної на товар (п. 2.5 Договору).
- Замовник зобов'язаний бути присутнім на об'єкті у момент поставки товару для підписання видаткової накладної або протоколу розбіжностей (п. 2.6. Договору).
- Витрати по зборці товару несе покупець відповідно до п. 3.3. цього договору (п. 2.9. Договору).
- Загальна вартість товару, поставленого згідно п. 1.1. договору становить 11 354,00 грн. (п. 3.1. договору).
- Оплата вартості товару згідно п. 1.1. договору здійснюється замовником наступним чином: 5 677,00 грн. оплачується при оформленні замовлення і підписання цього договору. Залишок суми по договору у розмірі 5 677,00 грн., замовник сплачує по факту доставки та приймання товару (п. 3.2. Договору).
- Даний договір є гарантійним документом на продукцію, поставлену продавцем замовнику (п. 5.1. Договору).
- Продавець надає замовнику гарантію на вироби -18 місяців за умови дотримання умов експлуатації, зберігання та транспортування (п. 5.2. Договору).
- У випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, винна сторона повинна відшкодувати другій стороні всі збитки завдані таким невиконанням (неналежним виконанням) (п. 6.1. Договору).
- Сторони погодили, що товар, який є предметом цього договору є товаром виробленим під індивідуальне замовлення замовника і відповідно до ст. 13 ЗУ “Про захист прав споживачів” не підлягає поверненню або обміну (у випадку якщо Товар належної якості) (п. 6.6. дДоговору).
- Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Підтвердженням повного виконання цього договору є підписана сторонами видаткова накладна. (п. 4.1. договору).
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким, згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору позивачем було перераховано передбачений п. 3.2. договору авансовий платіж в сумі 5 677,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 961 від 19.05.2010р. (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідачем 19.06.2010р. було поставлено передбачений договором товар -диван кутовий “Мюнхен”. Проте, вказаний товар позивачем прийнятий не був, у зв'язку із виявленою невідповідністю поставленого товару технічним нормам з вини виробника, про що 19.06.2010р., за участю представників замовника (заступник генерального директора ОСОБА_2., інженер матеріального забезпечення ОСОБА_3., директор готелю ОСОБА_4.) та представника продавця -ОСОБА_5., було складено дефектний акт з висновком про необхідність повернення дивану кутового “Мюнхен” продавцю та повному відшкодуванню коштів, сплачених замовником (копія дефектного акту наявна в матеріалах справи).
Частинами 1, 2 ст. 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Положенням частини 1 ст. 675 ЦК України встановлено гарантії якості товару, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, і який має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передачі покупцеві.
Відповідно до пункту 1) частини 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору визначено, що гарантійним документом на продукцію, поставлену продавцем замовнику, є даний договір. Продавець надає замовнику гарантію на вироби -18 місяців за умови дотримання умов експлуатації, зберігання та транспортування.
Відповідно до частини 2 ст. 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Враховуючи вищевикладене та складений представниками сторін дефектний акт від 19.06.2010р. б/н., судом встановлено факт поставки відповідачем товару неналежної якості, що було виявлено в момент передачі товару, що в свою чергу є підставою права замовника не приймати та повернути товар продавцю, та підставою обов'язку продавця відшкодувати сплачені позивачем кошти, перераховані ним у якості передоплати, в сумі 5 677,00 грн.
З аналізу умов укладеного між позивачем та відповідачем договору від 19.05.2010р. № 108/711/1-С, сторони не визначили порядок та строки відшкодування сплаченої позивачем передоплати в сумі 5 677,00 грн. у разі, якщо товар неналежної якості не буде прийнятий покупцем.
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
В зв'язку із встановленням представниками сторін невідповідності поставленого продавцем товару технічним нормам з вини виробника та його повернення з подальшим відшкодуванням сплачених замовником коштів, позивач направив на адресу відповідача лист від 23.06.2010р. № 1.27-333, яким просив продавця здійснити повернення сплаченої ним передплати, за договором від 19.05.2010р. № 108/711/1-С, в сумі 5 677,00 грн., згідно дефектного акта від 19.06.2010р. б/н.
Згідно вищевказаного листа від 23.06.2010р. № 1.27-333, відповідач перерахував на рахунок позивача частину коштів в сумі 1 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 86 від 13.07.2010р. (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи), тобто частково повернув позивачу сплачену ним передплату за договором від 19.05.2010р. № 108/711/1-С.
Відповідно до частини 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Гарантійним листом від 11.08.2010р. № 15/01-7, відповідач підтвердив своє зобов'язання та гарантував повернення передоплати за диван згідно рахунку № ТТ-000066 від 18.05.2010р., в сумі 4 677,00 грн. та в строк до 11.10.2010р. (копія гарантійного листа наявна в матеріалах справи).
Гарантійним листом від 11.10.2010р. № 15/02-7 відповідач гарантував здійснити повернення позивачу передплати за договором в сумі 4 677,00 грн. в строк не пізніше 30.11.2010р. (копія гарантійного листа наявна в матеріалах справи).
Позивач, будь-яких заперечень щодо встановлених гарантійними листами строків не надав.
Частиною 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину, щодо зміни умов договору від 19.05.2010р. № 108/711/1-С, між сторонами зафіксований у вищеперерахованих:
- листах, якими обмінялися сторони (лист від 23.06.2010р. № 1.27-333; гарантійний лист від 11.08.2010р. № 15/01-7; гарантійний лист від 11.10.2010р. № 15/02-7);
- діях, якими сторони підтвердили виконання зобов'язання (повернення відповідачем частини авансового платежу позивача за договором в сумі 1 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 86 від 13.07.2010р.);
сторони не порушили вимог частини 1 ст. 654 ЦК України щодо зміни умов договору в такій самій формі, що й договір, оскільки його зміст зафіксований у вищезазначених листах.
Таким чином, сторони погодили повернення відповідачем передплати в сумі 4 677,00 грн. в строк до 30.11.2010р.
Відповідач, в строк до 30.11.2010р., повернення передплати в сумі 4 677,00 грн. не здійснив, в зв'язку з чим 01.12.2010р. позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 1.27-667, згідно якої позивач просив здійснити повернення сплаченої ним передплати, за договором від 19.05.2010р. № 108/711/1-С, з урахуванням встановленого індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України в загальній сумі 4 943,71 грн.
Листом від 07.02.2011р. за № 7-2-2011/1, відповідач повідомляв позивача про скрутне фінансове становище на підприємстві та неможливості виконати свої гарантійні зобов'язання, в зв'язку з чим пропонував розглянути можливість поставити меблі зі складу підприємства в рахунок заборгованості.
Як вбачається з претензій від 11.04.2011р. № 1.27-261, від 28.04.2011р. № 1.27-297., позивач не погодив зміну зобов'язання по поверненню коштів поставкою меблів та просив терміново погасити заборгованість в сумі 4 677,00 грн.
Претензією № 1.27-607 від 29.09.2011р., позивач просив здійснити повернення сплаченої ним передплати, за договором від 19.05.2010р. № 108/711/1-С, з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України в загальній сумі 5 298,40 грн. Про направлення відповідачу зазначеної претензії свідчать залучені до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист від 10.10.2011р. та фіскального чеку «Укрпошти»від 10.10.2011р. № 2998.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач, доказів виконання зобов'язання перед позивачем щодо повернення здійсненої позивачем передплати в сумі 4 677,00 грн. за договором від 19.05.2010р. № 108/711/1-С суду не надав та доводи позивача не спростував.
За таких обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання за договором від 19.05.2010р. № 108/711/1-С, який полягає у неповерненні в строк до 30.10.2010р. здійсненої позивачем передоплати в сумі 4 677,00 грн., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 677,00 грн. матеріалами справи підтверджується, є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.
У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 841,01 грн. та 3 % річних в сумі 198,35 грн., щодо вказаних вимог слід зазначити таке.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України “про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України” № 480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції -індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.
Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.
Таким чином враховуючи:
- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;
- термін прострочення повернення суми передплати з 30.11.2010р. по день звернення до господарського суду 30.11.2011р. (згідно відтиску штемпелю на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява);
- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України,
- оприлюднені Державним комітетом статистики України в офіційних друкованих органах індекси інфляції за відповідний період;
- методику розрахунку, наведену в листі Верховного суду України «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»від 03.04.1997р. №62-97р.;
арифметично вірно розрахувавши суми збитків, завданих інфляцією та 3% річних,
виходячи з наступного розрахунку:
Період заборгованостіСума боргу, грн.Кількість днів простроченняСередній індекс інфляції за заданий періодІнфляційне збільшення боргу, грн.Розмір процентів річнихСума процентів річних, грн.
01.12.2010р. -30.11.2011р.4677,003651,052243,203%140,31
вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 841,01 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 243,20 грн.; вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 198,35 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 140,31 грн.,
За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних, наданих позивачем, суд частково задовольняє позов державного підприємства “Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України” та приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю ”Текстиль-Трейд” заборгованості в сумі 4 677,00 грн., 243,20 грн. збитків, завданих інфляційними процесами та 3 % річних в сумі 140,31 грн.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.
Щодо вимоги позивача про відшкодування йому у складі судових витрат вартості відправлень відповідачу листів-претензій цінними листами в сумі 40,68 грн., суд зазначає таке.
Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і включає (на момент подання позову): судовий збір, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язаних з розглядом справи. У п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК). За таких обставин заявлена до відшкодування сума вартості відправлень цінних листів відповідачу не включається до складу судових витрат.
Враховуючи вищевикладене та лист Верховного суду України «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»від 03.04.1997р. №62-97р., керуючись ст. 11, частиною 1 ст. 207, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст. 625, 629, частиною 1 ст. 654, ст. 655, частинами 1, 2 ст. 673, частиною 1 ст. 675, пунктом 1) частини 2 ст. 678, частиною 2 ст. 679 Цивільного кодексу України, ст. 173, частинами 1, 2, 3 ст. 188 Господарського кодексу України та ст. ст. 4, 32, 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов державного підприємства “Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України” до товариства з обмеженою відповідальністю ”Текстиль-Трейд” задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Текстиль-Трейд” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4, код ЄДРПОУ 33269335, р/р 2600330140869 в ВАТ “БГ Банк” м. Київ, МФО 320995, або з будь-якого іншого рахунку, належного боржнику)
на користь державного підприємства “Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України” (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 76, код ЄДРПОУ 01132703, р/р 260013011063 в ФГУ ВАТ «Державний ощадний банк», м. Київ, МФО 322669)
4 677,00 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят сім гривень нуль копійок) основного боргу;
243,20 грн. (двісті сорок три гривні двадцять копійок) збитків, завданих інфляційними процесами,
140,31 грн. (сто сорок гривень тридцять одну копійку) трьох процентів річних,
1240,73 грн. (одна тисяча двісті сорок чотири гривні двадцять три копійки) судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх
Повний текст рішення підписано 09.02.2012р.