01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"17" січня 2012 р. Справа № 25/156-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства завод “Електроважмаш”, м. Харків
до Публічного акціонерного товариства “Укргідроенерго”, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область
про стягнення 76 575,37 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1. (довіреність від 21.12.2011 № 248-141);
відповідача - ОСОБА_2. (довіреність від 10.01.2012 № 5/8).
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства завод “Електроважмаш” (далі -позивач) до Публічного акціонерного товариства “Укргідроенерго” (далі - відповідач) про стягнення 76 575,37 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлену продукцію.
Ухвалою суду від 07.12.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.12.2011.
20.12.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17675 від 20.12.2011) надійшов відзив на позов від 20.12.2011, в якому позов заперечується повністю, з тих підстав, що у спірних правовідносинах позивач не здійснив поставку, а відповідно до умов контракту, укладеного між сторонами, усунув дефекти шляхом заміни неякісного обладнання. Відзив залучений до матеріалів справи.
Того ж дня, через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 117674 від 20.12.2011) надійшла заява позивача про долучення доказів, а саме: копії Додаткової угоди від 18.10.2010 № 13 до Генерального контракту від 07.12.2001 № 1/03нпо на поставку спірних матеріалів, а також докази її відправлення відповідачу. Вищевказані документи залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 20.12.2011 на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.01.2012.
11.01.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 287 від 11.03.2012) надійшли заперечення позивача на відзив на позов від 06.01.2012 № 248-04, відповідно до яких доводи відповідача заперечуються повністю з підстав, викладених у запереченнях. Заперечення залучені до матеріалів справи.
17.01.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 600 від 17.01.2012) надано додаткові пояснення відповідача від 17.01.2012, у яких вказано, що відповідно до наказу відокремленого структурного підрозділу позивача - філії “Дирекція з будівництва Дніпровської ГАЕС” від 05.08.2010 № 236 складено акт розслідування технологічного порушення від 09.08.2010 № 5, яким встановлено те, що позивач поставив обладнання по Генеральному контракту з дефектом, і останній, у свою чергу, поставив необхідні матеріали для відновлення величини опору ізоляції статора ГД-1. Пояснення залучені до матеріалів справи.
17.01.2012 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.01.2012 проти позову заперечив повністю, посилаючись на відзив на позов та письмові пояснення, що були надані суду.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.01.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Державним підприємством завод “Електроважмаш” (далі -позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Дніпровська ГАЕС” укладено Генеральний контракт від 07.12.2001 № 1/03 нпо (надалі -Контракт).
Погодженням від 19.02.2008 № 1-1/03 нпо Відкрите акціонерне товариство “Дніпровська ГАЕС” змінено у Контракті на Відкрите акціонерне товариство “Укргідроенерго” (далі - відповідач).
Відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства” Відкрите акціонерне товариство “Укргідроенерго” на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 09.06.2011 № 3 перейменовано на Публічне акціонерне товариство “Укргідроенерго”.
Відповідно до пункту 1.1. Контракту позивач - виробник зобов'язується виготовити і поставити, а відповідач - замовник оплатити і прийняти енергетичне обладнання (далі - обладнання) в номенклатурі, кількості і за цінами, вказаними в Специфікації № 1, у строки, що зазначені у графіку.
Згідно пункту 7.1. Контракту виробник гарантує якісну роботу обладнання протягом 3 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 4,5 років з дня отримання замовником останнього вузла обладнання.
Пунктом 7.2. Контракту передбачено, що у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків та дефектів обладнання з вини виробника, останній повинен усунути їх в строки і за свій рахунок, включаючи затрати на транспортування, демонтаж та монтаж.
На виконання умов Контракту, позивач поставив Гідрогенератор - двигун СВО-1255/255-40УХЛ4 з комплектуючими вузлами.
05.08.2010 позивач отримав лист відповідача № 4/6109 з проханням поставити окремі види комплектів матеріалів для відновлення величини опору та організувати виконання робіт, про що додав додаток переліку матеріалів, необхідних для даних робіт (а.с. № 13, Т.1).
Позивачем надіслано відповідачу проект Додаткової угоди від 18.08.2010 № 13 до Генерального контракту від 17.12.2001 № 1/03 нпо. В підтвердження надіслання зазначеної Додаткової угоди позивач надав суду фіскальний чек “Укрпошти” від 21.08.2010 № 3130 та список замовлених листів від 20.08.2010, які оцінені судом як належні письмові докази направлення Додаткової угоди відповідачу, копії залучені судом до матеріалів справи.
Як стверджує позивач, після отриманого ним листа відповідача від 05.08.2010 № 4/6109, з метою недопущення простою гідрогенератора, по видаткових накладних від 18.08.2010 № 133 на суму 48 921,96 грн. та від 20.08.2010 № 134 на суму 27 653,41 грн., всього на загальну суму - 76 575,37 грн. ним поставлено відповідачу комплекти матеріалів, замовлених відповідачем відповідно до додатку до вказаного листа.
Однак, зі сторони відповідача не вчинено ніяких дій щодо оплати поставленої продукції, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив повністю, з наступних підстав.
01.08.2010 під час несення навантаження в генераторному режимі відбулась аварійна зупинка ГД-1 дією електричних (земляних) захистів.
02.08.2010 персоналом виконано розшифровку головних нульових виводів та виявлено пошкодження ізоляції нижнього стержня 399 пазу.
05.08.2010 відповідач звернувся до позивача з листом про відновлення величини опору ізоляції статора ГД-1.
09.08.2010 складено акт розслідування технологічного порушення № 5, відповідно до якого встановлені причини поломки.
Таким чином, відповідач заперечив факт поставки обладнання, а вказав на те, що позивачем були усунені дефекти, шляхом заміни неякісного обладнання.
Суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1 - 2 статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Частиною 1 статті 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” основними реквізитами первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У додатку до листа відповідача від 05.08.2010 № 4/6109 визначено перелік матеріалів, що замовив відповідач у позивача.
Поставка вказаного переліку матеріалів є предметом Додаткової угоди від 18.08.2010 № 13 до Генерального контракту від 17.12.2001 № 1/03 нпо., докази надсилання проекту якої відповідачу містяться в матеріалах справи. Відповідно до Додаткової угоди поставка здійснюється за результатами дослідно-промислової експлуатації і для підтримки працездатності головного зразка гідрогенератора-двигуна СВО 1255/255-40УХЛ4, поставка здійснюється за плату, розмір та строки якої, визначені в Додатковій угоді.
У видаткових накладних від 18.08.2010 № 133 на суму 48 921,96 грн. (а.с. № 14, Т.1) та від 20.08.2010 № 134 на суму 27 653,41 грн. (а.с. № 15, Т.1), вказано підставу отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: Генеральний контракт № 1/03 нпо від 07.12.2001, додаткова угода № 13 від 18.08.2010, зазначені накладні скріплені підписами у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін.
Отже, вказані накладні підтверджують здійснення господарської операції -дії: передачі обладнання, а підписи представників відповідача -його отримання.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Щодо доводів відповідача з посиланням на частину 6 статті 269 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Статтею 222 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії; обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; вимоги заявника з посиланням на нормативні акти; сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії. Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії. Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку. Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити. При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.
Як вбачається із листа від 05.08.2010 № 4/6109, останній не містить жодних ознак претензії, яка встановлена вищевказаною нормою Закону.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 13 Акту розслідування технологічних порушень від 09.08.2010 № 5 (а.с. № 85А, Т.1) основними (організаційними і технічними) заходами по недопущенню подібних порушень є заміна пошкодженого нижнього стержня з демонтажем 18 верхніх стержнів, проведення високовольтних випробувань, а пунктом 5 даного Акту зазначено перелік пошкодженого обладнання, пристроїв та їхніх елементів, а саме -нижній стержень обмотки статора паз № 399 (а.с. № 85, Т.1). А згідно з додатком до листа відповідача від 05.08.2010 № 4/6109 останній просив надати різні види стержнів, а також інші додаткові матеріали (а.с. № 13А, Т.1), необхідність яких саме для усунення дефектів обладнання з вини позивача не визначено ні актом розслідування технологічних порушень від 09.08.2010 № 5, ні будь-якими іншими наданими суду документами, що також спростовує доводи відповідача стосовно того, що у даних правовідносинах мало місце усунення позивачем дефектів обладнання шляхом заміни неякісного обладнання відповідно до умов Контракту, укладеного між сторонами.
Крім того, твердження відповідача про те, що поставку матеріалів здійснено у зв'язку із гарантійною заміною неякісного обладнання не відповідає пункту 7.2. Контракту, яким передбачено обов'язковий для обох сторін порядок усунення недоліків і дефектів обладнання з вини позивача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 76 575,37 грн. заборгованості за поставлене обладнання є законною, відповідає обставинам справи, відповідачем не спростована, а, відтак, підлягає задоволенню.
Відшкодування витрат на сплату судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Укргідроенерго” (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, код ЄДРПОУ 20588716) на користь Державного підприємства завод “Електроважмаш” (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121) -76 575 (сімдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 37 коп. заборгованості, 1 531 (одну тисячу п'ятсот тридцять одну) грн. 51 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 23.01.2012.