"13" лютого 2012 р.Справа № 17/17-5203-2011
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Брагіної Я.В.
при секретарі Стачук Т.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довір. від 22.12.2011р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС” (с.Петрушки, Київська обл. )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Лайн” ( м. Одеса )
про стягнення 3 222,14 грн.
27.12.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Лайн” про стягнення з останнього 3 222,14 грн. за договором-заявкою транспортного перевезення №14/09 від 14.09.2011р., в тому числі основної заборгованості в сумі -3200 грн., індексу інфляції в сумі -3,20 грн. та 3% річних в сумі -18,94 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи, в яких наявний підпис представника відповідача про отримання.
На підставі викладеного, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
14.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС” (позивачем, перевізником ) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Лайн” (відповідачем, замовником ) укладено договір-заявку транспортного перевезення №14/09, відповідно до умов якого перевізник бере на себе зобов'язання перевезти переданий йому відправником вантаж в пункт призначення у встановлений строк та передати його уповноваженій на отримання вантажу особі -одержувачу, а також здійснити експедиційне обслуговування, а замовник зобов'язується вчасно оплатити надані послуги.
Пунктом 1.2 зазначеного договору-заявки встановлено оплату за послуги з перевезення вантажу в сумі 3200 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Так, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. ( ч.1 ст. 307 ГК України).
Аналогічна норма міститься в статті 909 ЦК України, згідно якої за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За вимогами ст. 629 ЦК України, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України ).
Так, позивач взяті на себе обов'язки за договором-заявкою транспортного перевезення №14/09 від 14.09.2011р. виконав належним чином, здійснивши перевезення вантажу ( пиво 21 тону ) за маршрутом м. Київ -м.Одеса, що підтверджується товарно-транспортною накладною №05315711 від 14.09.2011р., в якій міститься відмітка вантажоодержувача про отримання вантажу.
14.12.2011р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу за №19/ю від 12.12.11., рахунок-фактуру №2459 від 15.09.2011р. на суму 3200 грн., товарно-транспортну накладну №05315711 від 14.09.2011р. та податкову накладну №2495 від 15.09.2011р. (а.с.10-11), які відповідач залишив без відповіді і без задоволення.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором-заявкою транспортного перевезення №14/09 від 14.09.2011р. належним чином не виконав, не оплативши надані позивачем послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Враховуючи викладене та те, що відповідач не спростував позовні вимоги, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 3200,00грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами і тому позов в частині стягнення основного боргу в сумі 3200,00грн. задовольняє.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути із відповідача 3% річних в сумі 18,94грн. та 3,20грн. індексу інфляції, посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України.
Дійсно, згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі 18,94грн. та 3,20грн. індексу інфляції враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором-заявкою транспортного перевезення №14/09 від 14.09.2011р. строк оплати наданих позивачем ( перевізником ) послуг не встановлений.
Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як суд зазначав вище, позивач надіслав 14.12.11 на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за договором-заявкою транспортного перевезення №14/09 від 14.09.2011р. в сумі 3200,00грн., яку відповідач зобов'язаний був оплатити до 26.12.11. з врахуванням поштового обігу - 5 днів та 7 днів на оплату, передбачених ч.2 ст. 530 ЦК України.
27.12.2011р. позивач вже звернувся з позовною заявою до господарського суду Одеської області, про що свідчить штамп відділу документального забезпечення та контролю Господарського суду Одеської області на позовній заяві.
Отже, позивач безпідставно нарахував 3% річних та індекс інфляції за період із 12.10.11. по 22.12.11., оскільки між сторонами не було визначено строк оплати послуг, а вимогу позивач надіслав відповідачу 14.12.11. Тому суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі 18,94грн. та індексу інфляції в сумі 3,20грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості в сумі 3200 грн., оскільки позов є обґрунтований в цій частині, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи. Відмовляє в позові в частині стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі -3,20 грн. та 3% річних в сумі -18,94 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75 ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Лайн” ( 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 40, кв. 140, код ЄДРПОУ 37136804 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС” ( 08113, Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна,1, код ЄДРПОУ 30367782, р/р 26008301001585 в ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767)
- 3200 / три тисячі двісті / грн. -основного боргу,
- витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1411 / одну тисячу чотириста одинадцять / грн. 50 коп.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення індексу інфляції в сумі - 3,20 грн. та 3% річних в сумі -18,94 грн.
4.Повернути із Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС” ( 08113, Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна,1, код ЄДРПОУ 30367782, р/р 26008301001585 в ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767 ) сплачений судовий збір в сумі 94 ( дев'яносто чотири ) грн. 50 ( п'ятдесят ) коп. згідно платіжного доручення №5153 від 19.12.2011р. на підставі п.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р., оскільки судовий збір сплачено в більшому розмірі.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Брагіна Я.В.
Повний текст рішення підписано 17 лютого 2012р.
Копію рішення надіслати:
1. ТОВ „ВАСТ-ТРАНС” ( 08113, Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна, 1 );
2.-3.ТОВ „Блек Сі Лайн”(65110, м.Одеса, вул.Балківська, 40, кв. 140 та 65110, м.Одеса, а/с59 )