іменем україни
20 грудня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ситнік О.М., Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Генерального штабу Збройних Сил України про відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення компенсаційних виплат, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 4 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року,
ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на його користь грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати підйомної допомоги на членів його сім'ї у сумі 8215,19 грн., майнову шкоду у розмірі 36,05 грн. та на відшкодування моральної шкоди 10 000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2010 року його позовні вимоги до Генерального штабу Збройних Сил України (Фінансове управління) про визнання рішення протиправним зобов'язання вчинити дії задоволені, зокрема, зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на членів його сім'ї підйомну допомогу у розмірі 6005, 25 грн. Вказане судове рішення виконано у примусовому порядку, однак відповідач не нарахував компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. У зв'язку з відмовою відповідача у виплаті належного грошового доходу, він вимушений був звертатися за судовим захистом, тим самим йому заподіяна матеріальна шкода у розмірі 36,05 грн. У подальшому відповідач також відмовлявся виконувати рішення, тільки за допомогою державної виконавчої служби кошти були стягнуті. Вважає, що такими неправомірними діями відповідач заподіяв йому моральну шкоду, яка проявилася у нервовому збудженні, депресивному стані, роздратованості.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 4 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року, ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно дослідили та оцінили обставини у справі.
Судами обґрунтовано зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошової компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 8215,19 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» така компенсація нараховується і сплачується на грошові доходи, які не мають разового характеру.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновку суду не спростовують.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування не вбачає.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 4 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ:
Ситнік О.М., Євграфова Є.П., Євтушенко О.І.