27 січня 2012 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2011 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено та оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює. Судами правильно зазначено, що при звільненні позивача порушень трудового законодавства не виявлено, ОСОБА_2 пропонували роботу, яку він може виконувати за станом здоров'я, однак він відмовлявся від переводу на таку роботу. Крім того, суд першої та апеляційної інстанції надали оцінку наданим доказам про відсутність на час встановлення ОСОБА_2. групи інвалідності на надання рекомендацій із працевлаштування, роботи, яка би відповідала його стану здоров'я та узгоджувалася із рекомендаціями МСЕК.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік