17 січня 2012 року м. Київ К/9991/29832/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.,
Мороз Л.Л.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.
розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області про стягнення сум адресної допомоги,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області звернулось до суду з позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області сум адресної допомоги.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року, позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно актів щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсій у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, позивач підготував списки пенсіонерів, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а відповідач перевірив та прийняв до заліку зазначені списки без врахування витрат позивача за період 01.07.2010 по 31.12.2010 на виплату та доставку державної адресної допомоги до призначених пенсій у зв'язку з трудовим каліцтвом загальну суму 902045,62 грн.
Дана сума не прийнята до заліку вказаних витрат зазначено у відповідних щомісячних списках пенсіонерів, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, та не прийнятих до заліку відповідачем за період 01.07.2010 по 31.12.2010 та у відповідних щомісячних розрахунках щодо перерахування коштів на фінансування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій за зазначений період
Сторонами не оспорюються суми витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області. Спір між сторонами виник з приводу наявності обов'язку у відповідача відшкодовувати понесені позивачем витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги до призначених пенсій.
Рішення судів попередніх інстанцій, мотивовані тим, що станом на час підписання актів звірки, спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату адресної допомоги між Пенсійним фонду України та фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не приймалися, а зміни до Порядку від 4 березня 2003 року № 5-4/4 не вносилися, тобто щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо після призначення застрахованій собі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страхових, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у
рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Пункт 5 «Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 376/7697 (далі за текстом -Порядок), зазначає, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих. За її результатами складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, він подається відповідно Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно з п. 7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Тому при понесенні Управлінням Пенсійного фонду України витрат у зв'язку з виплатою пенсій, призначених на підставі ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ці витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Оскільки, у період з липня 2010 року по грудень 2010 року позивачем до відповідача направлено акти щомісячної звірки витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у т.ч. державної адресної допомоги, сум індексації та витрат на доставку і виплату пенсій.
Відповідач відмовився прийняти зазначені у актах витрати на загальну суму 902045,62 гривень щодо осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Законом не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду державну адресну допомогу, суми індексації та витрати на доставку і виплату пенсій.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»запроваджена щомісячна державна адресна допомога, яка виплачується у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат інвалідам не досягає прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-14, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому порядку виплачувати особам, яким заподіяно шкоду внаслідок ушкодження здоров'я, зокрема відповідно до підпункту «г»пункту першого пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пенсія відповідно до статті першої Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4, це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа зокрема в разі визнання її інвалідом.
Відповідно до преамбули зазначеного закону зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Запроваджена постановою Кабінету Міністрів України з 1 квітня 2008 року щомісячна державна адресна допомога не є пенсією в розумінні норм вищезазначеного Закону, не належить до виплат які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, внаслідок чого підстави для стягнення з фонду коштів у розмірі 902045,64 грн. відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області відхилити, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Суддя Л.Л. Мороз