"17" січня 2012 р. м. Київ К-51019/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.,
Мороз Л.Л.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про стягнення заборгованості виплати недоотриманої суми, -
ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про стягнення заборгованості виплати недоотриманої суми допомоги, відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 2 липня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на користь позивача 7238,83 грн., в тому числі: 5097,60 грн. доплати до пенсії за 2007 рік за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 687,63 грн. щомісячної додаткової пенсії за 2007 рік за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі віднесеній до 2 категорії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та 1453,60 грн. відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, що були чинними станом на 31 грудня 2007 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, в частині стягнення на користь ОСОБА_5 доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року -в решті рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_5 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що смт Рокитне Київської області, де проживає позивач, у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року, віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю. Позивач є непрацюючим пенсіонером, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а тому їй має бути підвищено розмір пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Рішення суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог, мотивовано тим, що гідно з ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25% від розміру мінімальної заробітної плати.
Також, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги щодо виплати позивачеві соціальної допомоги як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд апеляційної інстанції, не погодившись з висновком суду першої інстанції скасував рішення в частині стягнення на користь позивача доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року.
Суд апеляційної інстанції, мотивував рішення тим, що в частині стягнення на користь позивача допомоги, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є правомірним, в решті рішення суду визнано необґрунтованим з посиланням на невірний період встановленої допомоги.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України Закону України «Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з вимогами частини 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Наявність у позивача права на призначення доплати в розмірі не нижчому однієї мінімальної заробітної плати є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).
Розмір пенсійних виплат, доплат та компенсацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не відповідає визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру, кратному мінімальній заробітній платі (мінімальній пенсії), яка збільшувалась в різні роки Законами України «Про встановлення мінімальної заробітної плати»та Законами України «Про Держаний бюджет України на відповідні роки.
Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 2, зокрема призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині виплати допомоги позивачеві, як дитині війни, помилково дійшов висновку про необхідність здійснення відповідачем такої виплати, а суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду в цій частині не вірно мотивував причини.
Крім того суд апеляційної інстанції, не визначив, що зроблено з скасованою чистиною вимог, та помилково дійшов висновку про стягнення конкретної суми з відповідача, оскільки з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Суд повинен визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно, а доводи касаційної скарги спростовують висновки судів.
Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст.220, 222, 229 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 2 липня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року скасувати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок користь позивача доплати до пенсії за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 09.07.2007 по 31.12.2007.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок користь позивача щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі віднесеній до 2 категорії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 09.07.2007 по 31.12.2007.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: