"17" січня 2012 р. м. Київ К-22125/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2009
у справі № 5/125
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Грант”
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Грант” звернулась до Київського окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2008 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2009 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2008 скасовано, прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано нечинними податкові повідомлення - рішення № 0001922305/0 від 20.06.2007, № 0001932305/0 від 20.06.2007.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судоми апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалами справи, відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2006 та складено акт № 3066/23-5-31953298 від 07.06.2007.
За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001922305/0 від 20.06.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 116200,5 грн., № 0001932305/0 від 20.06.2007, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання у розмірі 119554,40 грн.
Позивачем у вересні-грудні 2006 року включено в реєстр придбання товарів (робіт, послуг) та включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ суму податку на додану вартість по послугах, наданих ТОВ „ІТО„Сонет”, а також віднесено до валових витрат вартість послуг по оренді комбайнів та вантажного автомобіля.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма„Грант” з ТОВ„ІТО„Сонет” було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки (комбайни бурякозбиральні) № б/н від 02.09.2006, відповідно до акту приймання-передачі до договору від 29.09.2006 передавалися два комбайни та автомобіль, в III та IV кварталах 2006 року позивач до загальної суми витрат включив суми в розмірі 30000 грн. по акту виконаних робіт б/н від 30.09.2006 та 357333 грн. по актах виконаних робіт № б/н від 31.10.2006.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За своїм змістом наведені норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем не надано доказів того, що товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ „ІТО„Сонет” належить на праві власності відповідна техніка яка була предметом договору.
Тому, позивачем не спростовані доводи відповідача, оскільки на ТОВ „ІТО„Сонет” не зареєстровані транспортні засоби та бурякозбиральні комбайни, тому не встановлено правомірність оплати за використання техніки за договором.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва задовольнити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2009 скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2008 залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2009 скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2008 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.О. Федоров
СуддіГ.К. Голубєва
О.В. Карась
А.О. Рибченко
Т.М. Шипуліна