17 січня 2012 року м. Київ К-15702/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009
у справі № А18/237-07
за позовом Казенного заводу порошкової металургії
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення
Казенний завод порошкової металургії звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення.
Постановою господарського суду Київської області від 14.08.2007 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009 постанову господарського суду Київської області від 14.08.2007 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000021503/0 від 11.01.2007.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009 та залишити в силі постанову господарського суду Київської області від 14.08.2007.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено невиїзну планову документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податкового зобов'язання у 3-5 місяцях 2004 року (земельний податок), 2-3 кварталах 2006 року (комунальний податок) та складено акт № 2/1503 від 11.01.2007.
За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000021503/0 від 11.01.2007, яким до позивача за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у сумі 91241,46 грн. застосовано штрафні санкції у розмірі 50 % від суми зазначеного податкового зобов'язання - 45620,73 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку.
Податковий розрахунок земельного податку за 2006 рік був поданий позивачем 03.03.2006 до відповідача, сума земельного податку за поточний рік визначена 352144,59 грн. та було сплачено податок у сумі 135137, 54 грн., але ці кошти були спрямовані відповідачем на погашення податкового боргу без повідомлення та згоди позивача.
Відповідно до ч. 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).
Згідно з пп. 17.1.7 п.17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем самостійно сплачувався податковий борг, а саме, з плати за землю.
При цьому для розрахунку суми штрафу податковий орган брав не дату сплати платником суми податкового боргу (як передбачено пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а дату самостійного погашення цим органом зазначеного боргу за рахунок коштів, перерахованих платником за інший податковий період.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що п. 7.7 ст. 7 Закону N 2181-III не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків дві податкові вимоги і встановлює строки виконання цих вимог, які фактично і є строками самостійного погашення боргу.
Вимоги про сплату суми податкового зобов'язання позивачу не надсилались.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009
у справі № А18/237-07 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009 відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009 у справі № А18/237-07 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.О. Федоров
СуддіГ.К. Голубєва
О.В. Карась
А.О. Рибченко
Т.М. Шипуліна
Суддя М.О. Федоров