36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.01.2012 р. Справа №18/66/12
за позовом Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат», вул. Транспортна, 45, м. Іллічівськ, Одеська обл., 68001
до Приватного підприємства «Союзмолторг-2005», вул. Половка, 66-Б, офіс 209, м. Полтава, 36034
про стягнення 125 365,86 грн.
Суддя: Ціленко В.А.
Секретар судового засідання: Колотій Ю.С.
Представники:
від позивача -ОСОБА_1., довіреність від 26.01.2012 року;
від відповідача -не з'явився.
Суть спору: Розглядається заява Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат», м. Іллічівськ про визнання недійсним розділу 6 договору № 32-К/1 від 16.03.2010 року та стягнення з боржника 125 365,86 грн., з урахуванням штрафу, річних і інфляційних.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзив на позов не надав. Враховуючи те, що ухвала суду від 17.01.2012 року направлялася відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, суд визнав належним його повідомлення про час і місце розгляду справи та можливим розглянути її у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Відповідно до умов договору № 32-К/1 від 16.03.2010 року Публічне акціонерне товариство «Іллічівський олійножировий комбінат»(далі по тексту -ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат»), м. Іллічівськ зобов'язалося поставити товар на умовах договору, а Приватне підприємство «Союзмолторг-2005»(далі по тексту -ПП «Союзмолторг-2005»), м. Полтава -прийняти та оплатити його вартість.
За розрахунком позивача сума боргу за поставлений товар склала 113340,00 грн., яку він просить стягнути із боржника у примусовому порядку разом з річними, інфляційними та штрафом.
Також позивач просить визнати недійсним розділ 6 договору № 32-К/1 від 16.03.2010 року, який визначає розгляд спірних питань Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, так як він суперечить нормам чинного законодавства.
При прийнятті рішення судом враховані наступні обставини.
Відповідно до розділу 6 договору № 32-К/1, укладеного сторонами 16.03.2010 року, спірні питання вирішуються Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, діяльність якого регулюється Законом України «Про Міжнародний комерційний арбітраж»від 20.04.1994 року. Відповідно до ч. 2 ст. 1 вказаного Закону до Міжнародного комерційного арбітражу можуть передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.
Як свідчать матеріали судової справи самі сторони чи їх діяльність за договором № 32-К/1 від 16.03.2010 року не підпадають під ознаки зовнішньоекономічної діяльності, а тому цивільно-правові відносини, що склалися між ними, не можуть бути предметом розгляду Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України. Таким чином, при укладенні договору здійснено арбітражне застереження, яке суперечить законодавству та не може бути виконане.
Відповідно до ст. ст. 215, 217 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним повністю або в окремій частині, що не відповідає закону.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо визнання недійсним розділу 6 договору № 32-К/1 від 16.03.2010 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а виниклий між сторонами спір - підвідомчим господарському суду.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються договором купівлі-продажу товару в кредит, за яким продавець зобов'язується передати товар, а покупець -прийняти та оплатити за нього певну грошову суму (ст. 694 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як свідчать надані позивачем видаткові накладні, довіреності на отримання товару покупцем, товарно-транспортні накладні, розрахунок суми боргу, в період жовтня - листопада 2010 року ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат», м. Іллічівськ на виконання договору № 32-К/1 від 16.03.2010 року передало ПП «Союзмолторг-2005», м. Полтава спеціальних жирів та маргарину на 11 171 247, 20 грн., за який останнім сплачено 11 057 907, 20 грн. З урахуванням викладеного, наявність заборгованості в сумі 113340,00 грн. підтверджена належними доказами.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання, ніж неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, задаток. Пунктом 3.3. договору № 32-К/1 від 16.03.2010 року передбачено, що в разі прострочки оплати товару покупець виплачує продавцю штраф від суми простроченого платежу в розмірі:
- 0,5% за прострочку до 5 днів;
- 1,5% за прострочку до 20 днів;
- 2,0% за прострочку більше 20 днів.
За умовами порядку розрахунків, визначеними в специфікаціях до договору № 39 від 18.10.2010 року, № 40 від 27.10.2010 року, № 41 від 27.10.2010 року, покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 7 календарних днів з дати поставки. Фактично товар оплачувався ПП «Союзмолторг-2005»з прострочкою більше чотирьохсот днів, тому розмір та правомірність нарахування 2266,80 грн. штрафу, 3876,72 грн. річних, 5882,35 грн. інфляційних є доведеними.
Судові витрати відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним розділ 6 договору № 32-К/1 від 16.03.2010 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Іллічівський олійножировий комбінат»і Приватним підприємством «Союзмолторг-2005».
3. Стягнути із Приватного підприємства «Союзмолторг-2005»(36034, м. Полтава, вул. Половка, 66-Б, офіс 209, код ЄДРПОУ 36984757, п/р 2600801646553 в АТ «Укрексімбанк»м. Полтава, МФО 331649) на користь Публічного акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат» (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 45, код ЄДРПОУ 31541451, п/р 26003010112347 в філії АТ «Укрексімбанк»м. Одеса, МФО 328618) 113340,00 грн. (сто тринадцять тисяч триста сорок грн. 00 коп.) основного боргу, 2266,80 грн. (дві тисячі двісті шістдесят шість грн. 80 коп.) штрафу, 3876,72 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят шість грн. 72 коп.) 3% річних, 5882,35 грн. (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 35 коп.) інфляційних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3600,00 грн. (три тисячі шістсот грн. 00 коп.).
4. Стягнути із Приватного підприємства «Союзмолторг-2005»(36034, м. Полтава, вул. Половка, 66-Б, офіс 209, код ЄДРПОУ 36984757, п/р 2600801646553 в АТ «Укрексімбанк»м. Полтава, МФО 331649) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 516,80 грн. (п'ятсот шістнадцять грн. 80 коп.).
5. Видати накази після вступу рішення в законну силу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.
Суддя В.А. Ціленко