36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
02.02.2012 р. Справа №19/194
за позовом Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд. 28; адреса для листування: Філія Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" у м. Полтаві - 36014, м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 2)
до Приватного підприємства "Панда-М" (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, буд. 60, кв.14; юридична адреса: 36011 м. Полтава, проспект Першотравневий, буд. 20-А)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення боргу в сумі 492 861,74 доларів США та 207721,86 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, дов. № 72 від 12.11.2010р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився.
Розглядається позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №00733-СР від 01 липня 2008 року, а саме: нежитлову будівлю, кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1“, загальною площею 285,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за рахунок вартості якого погасити заборгованість за кредитним договором № 00024/FP від 01.07.2008 року, укладеним між ВАТ “Морський транспортний банк“ та ОСОБА_1, що складається з:
- заборгованості за кредитом у сумі 430 379,09 дол. США, що в еквіваленті до офіційного курсу НБУ станом на 30.11.2010 року становить 3 416 349,22 грн.;
- заборгованості за відсотками у сумі 62 482,65 дол. США, що в еквіваленті до офіційного курсу НБУ станом на 30.11.2010 року становить 495 987, 28 грн.;
- заборгованість за пенею та штрафом у сумі 207 721, 86 грн., а також судових витрат сплачених при поданні позовної заяви, що складаються з державного мита у розмірі 3 212,40 дол. США, що в еквіваленті до офіційного курсу НБУ станом на 30.11.2010 року становить 25500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., а також витрат, пов'язаних з зверненням стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, у межах процедури встановленої Законом України "Про виконавче провадження", за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу.
Ухвалою від 02.12.2010р. судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ОСОБА_1, яка згідно кредитного договору є позичальником за зобов'язаннями відповідача, що виникли за кредитним договором № 00024/FP від 01.07.2008 року (т.1 а.с.1).
Ухвалою суду від 21.12.2010р. провадження у даній справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі по цивільній справі № 2-9539/10, порушеної за ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 04.08.2010р. за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Морський транспортний банк" про визнання недійсним кредитного договору від 01.07.2008р. №00024/FP та визнання припиненим договору іпотеки № 00733-СР від 01.07.2008р., укладеного між ПП "Панда-М" та ВАТ "Морський транспортний банк", посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3. за реєстровим № 5267 (т.2 а.с.39-40).
Ухвалою від 14.12.2011р. судом поновлено провадження у даній справі, оскільки за ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 16.06.2011р. вказану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в зв'язку з неявкою сторін (т.2 а.с.76).
11.01.2012р. відповідачем подано клопотання за вхід. №362д про зупинення провадження у справі в зв'язку з розглядом в Октябрському районному суді м.Полтави цивільної справи № 2-7770/11 за позовом ОСОБА_1. до ВАТ "Морський транспортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК", про визнання недійсним кредитного договору від 01.07.2008р. №0024/FP та визнання припиненим договору поруки № 00735-СР від 01.07.2008р. (т.2 а.с.85-86).
Ухвалою від 11.01.2012р. судом відхилено дане клопотання оскільки, як свідчить надана відповідачем ухвала Октябрського районного суду міста Полтави, 22.12.2011р. цим судом було відкрито провадження у цивільній справі № 2/7770-11 за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Морський транспортний банк" про визнання недійсним кредитного договору. При цьому в даній ухвалі не зазначено, що предметом даного спору є саме кредитний договір від 01.07.2008р. №0024/FP. Копію позовної заяви, за якою відкрито провадження у цивільній справі № 2/7770-11, відповідачем до клопотання не додано. Відповідачем не доведено, що справа № 19/194 та цивільна справа № 2/7770-11 є пов'язаними, та не доведено неможливість розгляду даної справи № 19/194 до вирішення вказаної цивільної справи (т.2 а.с.94-95).
Ухвала суду від 11.01.2012р., надіслана на юридичну адресу відповідача, повернулася з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання. Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, від 12.01.2012р. за №12700752 відповідач Приватне підприємство "Панда-М" зареєстровано як юридична особа з 17.10.1996р. за юридичною адресою АДРЕСА_2, що співпадає з адресою за позовом (т.2 а.с.97-99).
Ухвала суду від 11.01.2012р., надіслана на поштову адресу відповідача 36000, АДРЕСА_1, отримана відповідачем, що підтверджуються поштовим повідомленням про вручення від 12.01.2012р. (т.2 а.с. 102).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи.
Позивач та третя особа належно повідомлені про час та місце розгляду даної справи, що підтверджуються поштовими повідомленням про вручення від 12.01.2012р. (т.2 а.с. 103, 121).
Відповідачем подано клопотання від 01.02.2012р. про зупинення провадження у справі та призначення комплексної економічної та будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Дана позовна заява надійшла до суду 01.12.2010р. Провадження у справі було зупинено 21.12.2010р. За ухвалою від 14.12.2011р. провадження у справі було поновлено. За клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено на 15 днів (ухвала від 11.01.2012р.) Таким чином, станом на 02.02.2012р. строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України, закінчується. Визначений ст. 69 ГПК України строк є присічним і подальшому продовженню не підлягає.
Клопотання від 01.02.2012р. про призначення комплексної економічної та будівельно - технічної експертизи були надані відповідачем в судове засідання 02.02.2012р., тобто на час закінчення строку вирішення спору.
Закінчення строку вирішення спору унеможливлює здійснення судом вказаних процесуальних дій чи витребування додаткових доказів, оскільки розгляд справи повинен бути завершений. Визначені в клопотання відповідача питання можуть бути встановлені за матеріалами справи. Отже, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Відповідач у відзиві від 01.02.2012р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не було вирішено питання про задоволення своїх вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку позасудового врегулювання відповідно до Закону України “Про іпотеку”, при укладенні договору не було визначено статусу земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно.
Третя особа письмових пояснень по суті спору суду не надала.
В судовому засіданні 02.02.2012р. на підставі ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
01.07.2008 року між ВАТ “Морський транспортний банк” (позивачем) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено кредитний договір № 00024/FP (далі - Кредитний договір); (т.1 а.с.37-56).
Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК", затвердженого загальними зборами акціонерів протоколом № 36 від 08.07.2010р., змінено найменування банку з Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" на Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК". Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" є правонаступником прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" ( т.1 а.с.13-30).
Державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" проведено 11.11.2010р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.31, 32-33).
Таким чином, Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" є правонаступником прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" за кредитним договором № 00024/FP від 01.07.2008 р.
Відповідно до умов п.1.1 Кредитного договору банк (позивач) зобов'язується надати позичальнику (ОСОБА_1.) кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний /картковий рахунок позичальника №26201720001840 особовий рахунок №0001098US у банку з 01 липня 2008р. і терміном погашення по 30.06.2017 року включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії сумі 492453,91дол. США 91 цент на наступні цілі: споживчі потреби у сумі 450000,00 дол. США 00 центів, а також у сумі 42453дол. США 91 цент на оплату страхових платежів зі сплатою 12,0% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом та зі сплатою: комісії за надання кредиту 1,0 %від суми кредиту без урахування страхових платежів, що сплачується у момент надання кредиту у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту видача коштів відбувається на підставі письмових пояснень (заявок), отриманих від позичальника, що є невід'ємними частинами даного Договору за винятком випадку зазначеного у п.2.1.3. даного договору, а Позичальник (третя особа) зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачено умовами цього договору.
Погашення кредиту здійснюється відповідно до Графіку погашення Кредиту (Додатку №1,2) рівними частинами (т.1, а.с.40-42).
Згідно п. 1.2.1. Кредитного договору банк зобов'язується відкрити для надання та обслуговування кредиту позичковий рахунок № 22037720036511840; рахунок по відсотках № 22082720036511840.
Додатковою угодою №1 від 29.05.2009р. та Додатком № 1 до неї, Додатковою угодою №2 від 17.11.2009р. та Додатком № 1 до неї сторони узгоджували умови договору в частині повернення кредиту, нарахування відсотків, умови забезпечення зобов'язань позичальника, графік погашення кредиту (т.1 а.с.43-56).
За заявою позичальника від 01.07.2008р. та розпорядження банку було відкрито ОСОБА_1. поточний рахунок у доларах США (т.1 а.с.103-108).
На виконання умов Кредитного договору позивач видав позичальникові - ОСОБА_1. 450000 доларів США кредиту. Зазначене підтверджується підписаними позичальником заявами про видачу готівки № 2 від 02.07.2008р. на одержання 203000,00 дол. США, №2 від 02.07.2008р. на одержання 247000,00 дол. США, та випискою банку з особового рахунку (т.1, а.с.57-58,101-102, 154).
Відповідно до Кредитного договору та Додаткових угод до нього позичальник-ОСОБА_1 зобов'язалась на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в договорі, повертати банку кредит, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, визначеними в п. 1.1 Кредитного договору.
Згідно Додатку №1 до Додаткової угоди №2 Кредитного договору позичальник зобов'язалася проводити погашення кредиту за наступним графіком: 31.08.2008р. - 4205,61 дол. США., 31.09.2008р. - 4205,61 дол. США., 31.10.2008р. - 4205,61 дол. США., 31.11.2008р. - 4205,61 дол. США., 31.12.2008р. - 2798,17 дол. США., з 31.12.2010р. по 30.11.2018 р. - по 4483,12 дол. США щомісячно (т.1 а.с.53-54).
Третя особа - ОСОБА_1. в порушення договірних зобов'язань починаючи з 31.10.2008р. кредитні кошти повертала несвоєчасно та не у повному обсязі. З простроченням графіку платежу було повернуто 19620,91 дол. США (детальний розрахунок -т.2 а.с.26). Зазначене підтверджується виписками банку з особового рахунку (т. 1 а.с.134-156).
Пунктом 1.1 Кредитного договору сторони узгодили, що за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 12,00 процентів річних.
Відповідно до п.3.2 Договору при непогашенні у строки, встановлені п.п.1.1, заборгованість в частині вчасно непогашеної суми вважається простроченою.
Згідно п.3.3 Договору відсотки за користування кредитом нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом 25 числа кожного місяця, в день повного погашення кредиту та в день передбачений для повного погашення кредиту відповідно із п.1.1. даного договору. Відсотки нараховуються за фактичний період користування коштами з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту.
Позичальник свої зобов'язання по сплаті відсотків не виконував належним чином, що підтверджується випискою банку з рахунку відповідача по обліку відсотків та рахунку обліку прострочених відсотків (т.2 а. с. 106-115).
Станом на 30.11.2010р. позичальнику за користування кредитом було нараховано 127 310,74 дол. США відсотків, з них: 126815,30дол. США відсотків за користування кредитом за період з 01.07.2008р. по 29.05.2009р., 495,44 дол. США відсотків за користування кредитом по простроченій суми заборгованості. Позичальником було сплачено лише 64828,09 дол. США. відсотків (т.2 а. с. 26-27, 98).
Таким чином, позичальник має заборгованість по нарахованим та простроченим відсоткам за ставкою 12 % річних -в загальній сумі 62482,65 дол. США., що в еквіваленті до офіційного курсу НБУ станом на 30.11.2010 року становить 495987,28 грн. Зазначене також підтверджується виписками з рахунку обліку процентів (т.1 а.с.134-156).
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Пунктом 2.3.3 Кредитного договору (в редакції Додаткових угод № 1 та № 2) визначено, що:
- при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісій та відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому згідно ст.212, 611 ЦК України, щодо зобов'язань строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначену повідомлення дату. На цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, комісію і відсотки за фактичний строк його користування.
- у випадках затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення суми заборгованості суми кредиту більш як на 10 %, несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту, іншого істотного порушення умов даного договору. Позичальник повинен повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісію, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі виконати інші зобов'язання за договором протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про таку вимогу від банку.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.
В зв'язку з невиконання позичальником умов договору, несвоєчасним погашенням кредиту, наявності заборгованості по нарахованим та простроченим відсоткам, позивач звернувся до позичальника з претензією №1007 від 19.10.2010р., в якій заявив вимогу про дострокове повернення суми кредиту та сплату простроченої заборгованості по відсоткам в сумі 33402,57 дол. США протягом тридцяти денного строку з дня отримання даного повідомлення. Зазначене повідомлення було одержано позичальником 20.10.2010р., що підтверджується поштовим повідомлення про вручення від 19.10.2010р. (т.1 а.с.75-76).
Позичальник - ОСОБА_1. заборгованість не сплатила.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п.19 Додаткової угоди №1 від 29.05.2009р. сторони за взаємною згодою п.4.1. Договору виклали в наступній редакції де зазначили, що при порушенні позичальником протягом терміну дії даного Договору будь-якого із зобов'язань, передбачених п.1.1.,1.5,2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.7.1. даного договору, банк нараховує, а позичальник зобов'язується сплатити банку за кожний прострочений платіж за кожним окремими зобов'язанням пеню в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не менше 20грн. за кожний прострочений платіж за кожним окремим зобов'язанням. Сплата пені здійснюється в гривні за курсом НБУ на дату нарахування на рахунок, зазначений у п.1.2. цього Договору. Нарахуванні банком пені та зобов'язання позичальника по сплаті пені на умовах цього пункту здійснюються стільки разів, скільки разів позичальником було допущено порушення зобов'язань передбачених п.п.1.1, 1.5., 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4,2.2.7.1 даного Договору.
За період з 01.11.2008р. по 30.11.2010р. позивачем нараховано 261134,93 грн. пені, з них: 33851,97 грн. - пені за неповернення основного боргу за період 01.11.2008р. -29.05.2009р., 227282,96 грн. пені за несплату процентів за користування кредитом за період з 01.01.2009 по 30.11.2010р.
Позичальник сплатив лише 53413,07 грн. пені за користування кредитом. Заборгованість в сумі 207721,86 грн. пені позичальником не сплачена (т.2,а.с.27).
Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, даний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи-підприємці.
Отже, на дані відносини дія цього закону не розповсюджується, оскільки кредит видавався громадянці ОСОБА_1., у вказані відносини позичальник виступала як громадянин, а не суб'єкт підприємницької діяльності.
Таким чином, на дату подачі даного позову позичальник ОСОБА_1. мала заборгованість 430379,09дол. США грн. по кредиту, 62482,65 дол. США по відсоткам за період з 01.07.2008р. по 30.11.2010р., 207721,86 дол. США - пені.
Відповідно до листа позивача від 20.01.2012р. за час розгляду даної справи сума кредиту та борг по відсоткам погашені не були (т.2 а.с.105).
У статті 33 ГПК України визначено правила розподілу тягаря доказування, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Отже, кожна сторона повинна самостійно визначати предмет доказування, тобто коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. На склад цих фактів вказує норма матеріального права, яка визначає права і обов'язки сторін у конкретній справі. Відповідач має добросовісно відповідно до вимог статті 22 ГПК України користуватися належними йому процесуальними правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати необхідні докази для обґрунтування своїх заперечень. Відповідно до вимог статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Дана справа відкладалася неодноразово, тому відповідач неодноразово мав можливості для подання необхідних доказів суду, однак він ними не скористався.
Третя особа також жодних доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті позову суду не надала.
Пунктом 1.3 Кредитного договору сторони встановили, що в забезпечення виконання позичальником зобов'язань, що виникають з цього договору, виступає договір іпотеки №00733-СР від 01.07.2008р., договір поруки від 01.07.2008р., а також всі інші види застави, іпотеки, поруки, тощо надані банку з метою забезпечення зобов'язань за даним договором.
Згідно іпотечного договору № 00733-СР від 01.07.2008р. (далі -Договір іпотеки), укладеного між позивачем та ПП "Панда-М", цей договір забезпечує зобов'язання іпотекодавця (відповідача) по кредитному договору № 00024/FP від 01.07.2008року, укладеного між позивачем та позичальником - ОСОБА_1. по поверненню кредиту, наданого з позичкового рахунку на поточний/картковий рахунок позичальника у іпотекодержателя, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії в сумі 492453,91дол. США 91 цент з 01.07.2008р. і терміном погашення по 30.06.2017р. включно на наступні цілі: споживчі потреби у сумі 450000,00дол. США 00 центів, а також у сумі 42453дол. США 91 цент на оплату страхових платежів зі сплатою 12,0% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом та зі сплатою: комісії за надання кредиту 1,0 %від суми кредиту без урахування страхових платежів, що сплачується у момент надання кредиту у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту. При порушенні позичальником будь-якого зобов'язання передбачених пп.1.1.,2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, Кредитного Договору, позичальник зобов'язався сплатити іпотекодержателю пеню в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та інші штрафні санкції (т.1 а.с.59).
Вказаний договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу 01.07.2008р. за реєстр. №5268/90.
За нотаріально посвідченими Додатковим договором № 1 від 29.05.2009р. до Договору іпотеки сторони внесли зміни в п.2,4, 23.2 Іпотечного договору (т.1 а.с.61), за Договором про внесення змін №2 від 17.11.2009р. до Договору іпотеки сторони внесли зміни щодо забезпечення в частині нарахування відсотків (т.1 а.с.62-64).
Відповідно до п. 7 Договору іпотеки предметом іпотеки є нежитлова будівля, кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1“, загальною площею 285,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Вказана нежитлова будівля (кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1“, загальною площею 285,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, належить ПП “Панда-М” (відповідачу) на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю №1012, виданим виконавчим комітетом Полтавської міської ради 15.10.2003 р. та рішенням господарського суду Полтавської області від 09.03.2006р. по справі № 12/52-06 (т.1 а.с.69-72).
Реєстрація права проведена в Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП “Полтавським бюро технічної інвентаризації” за реєстраційним № 292 від 16.10.2003р., що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1 а.с.73-74).
Наявність права власності відповідача на спірне майно на час розгляду даної справи підтверджується також листом ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»від 04.01.2011р. (т.2 а.с.59).
Реєстрація іпотеки в Державному реєстрі іпотек проведена 01.07.2008р., що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 19441149 від 01.07.2008. (т.1 а.с.66).
Згідно витягу з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №19441185 від 01.07.2008. зареєстрована заборона на відчуження на спірного об'єкту (т.1 а.с.65). Інших обтяжувачів спірного об'єкту не зареєстровано (витяг -т.2 а.с.57).
Відповідно до актів перевірки від 16.10.2009р., від 20.11.2009р., від 10.12.2009р., від 24.02.2010р., від 17.06.2010р., від 23.09.2010р. предмету іпотеки - нежитлової будівлі кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1“, дане майно знаходиться за даною адресою в задовільному стані (т.2 а.с.2-7).
Відповідно до п.16.7.1 Договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
За п. 16.9 Договору іпотеки іпотекодержатель у разі звернення стягнення на предмет іпотеки має право задовільнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
Пунктом 6.13 Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, з направленням повідомлення про порушення договору іпотеки, у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем у встановлений строк зобов'язань, забезпечених іпотекою.
За п. 22 Договору іпотеки, визначено, що іпотекодержатель має право на задоволення своїх вимог за Кредитним договором і за цим договором, яке виникає у іпотекодержателя у випадку невиконання (часткового невиконання) позичальником своїх зобов'язань перед іпотекодержателем за кредитним договором, у випадку невиконання (часткового невиконання) іпотекодавцем своїх зобов'язань за даними договором та в інших випадках передбачених цим договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Частиною першою ст. 7 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Посилання відповідача на те, що сторонами питання про звернення стягнення на спірний предмет іпотеки шляхом набуття права власності, судом відхиляється оскільки реалізація цього врегулювання є правом банку.
Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати боргу за кредитним договором відповідач суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу за рахунок предмету іпотеки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 43, 46, 49, 82-84, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 00733-СР- від 01 липня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Морський транспортний банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" та Приватним підприємством "Панда-М", а саме на нежитлову будівлю, кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1”, загальною площею 285,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить Приватному підприємству "Панда-М" на праві власності, згідно свідоцтва про право власності за № 1012 від 15.10.2003р., виданого Головним управлінням з питань житлово-комунального обслуговування населення виконавчого комітету Полтавської міської ради та рішення господарського суду Полтавської області від 09.03.2006р., за рахунок вартості якого погасити заборгованість за кредитним договором № 00024/FР від 01.07.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Морський транспортний банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК", та ОСОБА_1, що складається з:
- заборгованості за кредитом у сумі 430379,09 дол. США, що в еквіваленті до офіційного курсу НБУ станом на 30.11.2010 року становить 3416349,22 грн.;
- заборгованості за відсотками у сумі 62482,65 дол. США, що в еквіваленті до офіційного курсу НБУ станом на 30.11.2010 року становить 495987, 28 грн.;
- заборгованість за пенею у сумі 207721, 86 грн., а також судових витрат сплачених при поданні позовної заяви, що складаються з державного мита у розмірі 3212,40 дол. США, що в еквіваленті до офіційного курсу НБУ станом на 30.11.2010 року становить 25500,00 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., а також витрат, пов'язаних з зверненням стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, у межах процедури встановленої Законом України "Про виконавче провадження", за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу.
Видати наказ.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано: 07.02.2012р.