36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.01.2012 Справа № 18/3643/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті-Дом", вул. Загородня, б. 19, м. Харцизьк, Донецька обл., 86700
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Трейд Інвест", вул. Пушкіна, б. 65, м. Полтава, 36039
про стягнення 127 996,07 грн.
Суддя Ківшик О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 218 від 18.11.2011 р.;
від відповідача: не з'явилися.
31.01.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті-Дом", м. Харцизьк про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Трейд Інвест", м. Полтава 127 996,07 грн. заборгованості за поставлений позивачем товар на виконання умов укладеного між сторонами договору дистриб'юції № 17 від 01.06.2010 р., в тому числі : 105 100,10 грн. основного боргу, 8 167,57 грн. пені за період з 01.06.2011 р. по 01.12.2011 р., 10 089,60 грн. інфляційні нарахування за період з 12.06.2010 р. по 01.12.2011 р. та 4 638,80 грн. три проценти річних за період з 12.06.2010 р. по 01.12.2011 р..
Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимоги суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та п.п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки, оскільки :
(1) екземпляр ухвали суду від 14.12.2011 р. про порушення провадження у цій справі та екземпляр ухвали суду від 12.01.2012 р. про відкладення розгляду даної справи, що були направлені на зазначену в позовній заяві адресу (місце його реєстрації), повернулися до суду з огляду на закінчення терміну зберігання на поштовому відділенні та з огляду на відсутність адресату;
(2) реєстрація зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Трейд Інвест", м. Полтава не здійснювалася (див. витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 02.12.2011 р. серія АЕ № 222797-222798 та також спеціальний витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 12.01.2012 р.);
(3) до компетенції господарських судів не входить установлення фактичного місцезнаходження учасників процесу.
Відповідно до п.п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд,
встановив:
01.06.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліберті-Дом", м. Харцизьк (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава Трейд Інвест" (дистриб'ютор, покупець) було укладено договір дистриб'юції № 17 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю товар (профілі оцинковані для гіпсокартонних систем торгівельної марки "Ліберті-Дом в асортименті), а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 Договору).
При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :
- перелік, найменування та кількість товару визначається у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна кількість товару визначається відповідно до видаткової накладної (п. 1.4 та п. 2.1 Договору);
- ціна за одиницю товару (по кожній позиції) та загальна вартість партії вказана у видатковій накладній (п. 3.1 Договору);
- оплата за товар здійснюється на умові 50% передплати, друга частина коштів (50%) протягом 10 календарних днів з дати приймання товару на складі дистриб'ютора. Розрахунки проводяться у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.1 та п. 4.2 Договору);
- поставка, за цим договором, здійснюється партіями в кількості та у строки, що визначаються сторонами. Датою поставки товару вважається дата прийому товару в пункті призначення, тобто на складі дистриб'ютора (п. 5.1 та п. 5.2 Договору);
- приймання передача товару здійснюється згідно товаротранспортних документів. Право власності на товар переходить до дистриб'ютора в момент передачі йому, або його представникові товару, на умовах, визначених в договорі (п. 6.1 та п. 6.2 Договору);
- за порушення термінів оплати товару дистриб'ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 Договору);
- договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін письмово не вимагає його припинення або переукладання він продовжується (пролонгується) на один календарний рік, на тих же умовах (п. 9.1 Договору).
19.05.2010 р. відповідач надіслав на адресу позивача гарантійний лист (заявку), згідно якого просить поставити йому товар (профіль в асортименті) на умові 50% передплати, а другу частину коштів (50%) зобов'язується оплатити протягом 10 календарних днів з дати приймання товару (а.с. 14).
Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару відповідачу та факт отримання останнім товару на загальну суму 227 100,10 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копією видаткової накладної № 74 від 01.06.2010 р. на суму 227 100,10 грн. (а.с. 15) та довіреністю № б/н від 01.06.2010 р. (а.с. 16) на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава Трейд Інвест" Макуха А.С..
В порушення умов Договору відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 122 000,00 грн.. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки по рахунку позивача від 25.05.2010 р. (а.с. 16).
За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договором, щодо оплати отриманого товару не виконав, заборгованість останнього складає 105 100,10 грн..
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, про стягнення з відповідача 127 996,07 грн. заборгованості за отриманий останнім товар відповідно до умов укладеного між сторонами договору дистриб'юції № 17 від 01.06.2010 р., в тому числі : 105 100,10 грн. основного боргу, 8 167,57 грн. пені за період з 01.06.2011 р. по 01.12.2011 р., 10 089,60 грн. інфляційні нарахування за період з 12.06.2010 р. по 01.12.2011 р. та 4 638,80 грн. три проценти річних за період з 12.06.2010 р. по 01.12.2011 р..
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.
Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки на суму 105 100,10 грн..
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 105 100,10 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 8.2 Договору визначено, що у випадку просточення оплати за поставлений товар в терміни, передбачені договором, відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 8 167,57 грн. пені за період з 01.06.2011 р. по 01.12.2011 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 4 638,80 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 10 089,60 грн. за період з 12.06.2010 р. по 01.12.2011 р., суд визнає їх правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та копію такого залучено до матеріалів справи).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 105 100,10 грн. основного боргу, 8 167,57 грн. пені, 10 089,60 грн. інфляційних нарахувань та 4 638,80 грн. трьох процентів річних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Трейд Інвест" (вул. Пушкіна, б. 65, м. Полтава, 36039), код ЄДРПОУ 36864681 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті-Дом" (вул. Загородня, б. 19, м. Харцизьк, Донецька обл., 86700), п/р 26002962485722 в ПАТ "ПУМБ", в м. Харцизьку, МФО 334851, код ЄДРПОУ 33839275 - 105 100,10 грн. основного боргу, 8 167,57 грн. пені, 10 089,60 грн. інфляційних нарахувань, 4 638,80 грн. трьох процентів річних та 2 559,92 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Повне рішення складене 06.02.2012 р..
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.